Рішення № 72274089, 08.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року № 810/79/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання незаконним рішення та зобов’язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати незаконним і скасувати рішення Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №1432 від 04.10.2017;

- зобов'язати Баришівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 21 вересня 2017 року.

Беручи до уваги, що предмет спору стосується оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, суд, керуючись положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у призначенні пенсії державного службовця, відповідач невірно розрахував трудовий стаж ОСОБА_1 на посадах державної служби, у зв’язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про відсутність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач не має стажу роботи на державній службі, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Рішенням Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 04.10.2017 №5500/04 у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII відмовлено.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач виходив з того, що ОСОБА_1 не має відповідного стажу, що дає право на призначення пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

З трудової книжки ОСОБА_1 судом встановлено, що у період з 12.10.1995 по 04.09.1997 позивач працювала на посаді державного податкового інспектора відділу обслуговування платників Державної податкової інспекції по Баришівському районі; у період з 06.10.1998 по 05.07.2004 – на посаді головного спеціаліста, економіста-програміста Управління з питань економіки та власності Баришівської районної державної адміністрації; у період з 05.07.2004 по 27.06.2013 – на посаді начальника відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державного реєстратора Баришівської районної державної адміністрації; у період з 01.07.2013 по 02.03.2016 – на посаді державного реєстратора реєстраційної служби Баришівського районного управління юстиції; з 03.03.2016 – на посаді спеціаліста-державного реєстратора Баришівської селищної ради.

В оспорюваній відмові відповідач стверджує про те, що стаж роботи позивача у період з 12.10.1995 по 04.09.1997 на посаді державного податкового інспектора відділу обслуговування платників Державної податкової інспекції по Баришівському районі та у період з 03.03.2016 на посаді спеціаліста-державного реєстратора Баришівської селищної ради, – не зараховується до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії за віком з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

З’ясовуючи, чи має позивач право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу», суд виходив з наступного.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі також Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі також Закон № 3723-XII), на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи з системного аналізу положень Закону № 889-VIII та статті 37 Закону №3723-ХІІ суд дійшов висновку, що із набранням чинності Законом № 889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах тобто, відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із цим, законодавцем передбачено виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менш як 20 років стажу на посадах державної служби. Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої був сплачений єдиний внесок (страхові внески).

Згідно з пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначено у Порядку обчислення стажу державної служби, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 (далі – Порядок №229).

Відповідно до пункту 3 Порядку №229, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка, копія послужного списку, військовий квиток та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, тощо).

Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Аналогічний алгоритм обчислення стажу державної служби був визначений у Порядку обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі – Порядок №283), що діяв у період чинності Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Так, відповідно до пункту Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів

Суд зазначає, що Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII, було визначено статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Відповідно до частини першої статті 15 вказаного Закону, посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Статтею 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Абзацами 1, 2 пункту 344.1 статті 344 Податкового кодексу України передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому, період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а відтак, період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд України у постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13.

Отже, період роботи позивача з 12.10.1995 по 04.09.1997 на посаді державного податкового інспектора відділу обслуговування платників Державної податкової інспекції по Баришівському районі зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Щодо зауважень відповідача про неможливість зарахування до стажу державної служби період роботи позивача з 03.03.2016 на посаді спеціаліста-державного реєстратора Баришівської селищної ради, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Пунктом 4 Порядку №229 передбачено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», служба в органах місцевого самоврядування – це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Статтею 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачено, що посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Так, посади, зокрема, радників, консультантів секретаріатів районних у містах рад, спеціалістів виконавчих органів районних у містах, міських (міст районного значення) рад, спеціалістів виконавчих органів сільських, селищних рад відносяться до сьомої категорії посад в органах місцевого самоврядування (стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»).

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Суд зазначає, що Відділ державної реєстрації Баришівської селищної ради, де позивач з 03.03.2016 займає посаду спеціаліста-державного реєстратора, є структурним підрозділом Баришівської селищної ради.

Відділ державної реєстрації Баришівської селищної ради реалізує державну політику з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, посада спеціаліста-державного реєстратора Відділу державної реєстрації Баришівської селищної ради є посадою в органі місцевого самоврядування, а період роботи на такій посаді зараховується до стажу державної служби.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність у позивача, станом на 01.05.2016, стажу роботи на посадах державної служби понад 20 років.

Отже, позивач має право на призначення пенсії, з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII.

За таких обставин, рішення Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №1432 від 04.10.2017 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправним та підлягає скасуванню.

Беручи до уваги, що інших обставин ніж ті, що викладені відповідачем в оскаржуваному рішенні та які слугували підставою для відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії, учасниками процесу не зазначено, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов’язання Баришівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця з 21.09.2017 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа..

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №1432 від 04.10.2017.

Зобов'язати Баришівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 40383617, місцезнаходження: Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 3) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 07545, АДРЕСА_1) пенсію державного службовця з 21 вересня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 07545, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Баришівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 40383617, місцезнаходження: Київська область, смт. Баришівка, вул. Центральна, буд. 3) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панченко Н.Д.

текст постанови виготовлено у повному обсязі та підписано 08.02.2018