Ухвала суду № 72273945, 12.02.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 лютого 2018 року м. Київ Справа № 357/15366/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В., розглянувшипозовну заявуОСОБА_1доМіністерства соціальної політики України

простягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Міністерства соціальної політики України, в якому просить суд стягнути з відповідача кошти у сумі 400000,00 грн. з урахуванням інфляції та прив’язкою до офіційного курсу долара США, з метою покриття витрат на протезування, лікування та відшкодування моральної шкоди, заподіяної посадовими особами відповідача.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2017 зазначену вище справу передано до Київського окружного адміністративного суду на підставі пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України. На момент передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду провадження у ній відкрито не було.

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Цією ж статтею передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за даним позовом, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в силу положень пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктами 3 та 4 частини п'ятої цієї ж статті передбачено обов`язок позивача зазначати у позовній заяві: ціну позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина друга статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

У свою чергу, частиною п`ятою статті 21 цього Кодексу імперативно визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, у прохальній її частині позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача коштів з метою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

При цьому, позивач у позовній заяві обґрунтовує свою позовну вимогу протиправною бездіяльністю посадових осіб відповідача - суб`єкта владних повноважень. В той же час, позовна вимога про вирішення публічно-правового спору шляхом визнання судом рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними, у прохальній частині позовної заяви відсутня.

Суд також звертає увагу на те, що заявляючи вимогу про стягнення з відповідача коштів у розмірі 400000,00 грн. позивачем у позовній заяві не наведено обґрунтований розрахунок суми, що стягується, у тому числі не зазначено з яких міркувань та розрахунків він виходив, визначаючи розмір витрат на протезування, лікування та моральної шкоди.

Крім того, у позовній заяві позивачем не зазначено усіх передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язкових реквізитів сторін у справі, як власних так і відповідача.

Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду: позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пунктів 2, 3 та 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом уточнення позовних вимог у справі) з урахуванням наведених вище висновків суду, а також копії позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, для її направлення відповідачу.

Враховуючи викладене та керуючись частиною першою статті 169, статтями 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Харченко С.В.