Ухвала суду № 72273902, 15.02.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

"15" лютого 2018 р. Справа № 809/52/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № 09-01-339/337 від 27.12.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № 09-01-339/337 від 27.12.2017 року.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі.

14.02.2018 року позивачем через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в порядку статті 150 КАС України, шляхом зупинення стягнення на підставі Постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу від 27.12.2017 року № 09-01-339/337 до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 809/52/18.

Вищевказана заява мотивована тим, що позивач не погоджується з постановою від 27.12.2017 року, якою накладено штраф у розмірі 192000,00 грн. Зазначає, що оскаржена постанова прийнята на підставі абз. 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України є виконавчим документом, та підлягає пред’явленню до виконання. При цьому, повідомляє, що 13.02.2018 року головним державним виконавцем Івано-Франківського відділу ДВС Головного ТУЮ в Івано-Франківській області ОСОБА_3 згідно заяви про примусове виконання постанови № 09-01-339/337 від 08.02.2018 року відкрито виконавче провадження № 55755780 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь Управління Держпраці в Івано-Франківській області штраф у розмірі 192000,00 грн. Також, 08.02.2018 року накладено арешт на майно боржника та 12.02.2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В разі задоволення позову позивачка вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що їй доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке звернено стягнення при примусовому виконанні оскарженої постанови.

Приймаючи рішення про забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлює винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи та керуючись законом.

Частиною 1 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Згідно із частиною 4 статті 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб’єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.12.2017 року заступником начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийнято постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № 09-01-339/337, якою на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України вирішено на позивачку накласти штраф у розмірі 192000,00 грн.

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року (далі - Порядок №509), не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються - органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України).

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу.

Частиною 6 статті 265 КЗпП України встановлено, що виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 606 передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що на підставі заяви стягувача Управління Держпраці в Івано-Франківській області про примусове виконання оскарженої постанови, 08.02.2018 року відкрито виконавче провадження № 55755780, постановою від 08.02.2018 року накладено арешт на майно боржника та 12.02.2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист, поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, якщо буде прийнято рішення на користь позивача, оскільки розпочато виконавче провадження по виконанню виконавчого документа, а саме постанови № 09-01-339/337 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, яка є предметом оскарження в межах даної справи.

За таких обставин, подану позивачем заяву про забезпечення адміністративного позову слід задовольнити шляхом зупинення стягнення на підставі постанови № 09-01-339/337 від 27.12.2017 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.

Відповідно до частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала з питань забезпечення адміністративного позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 150 - 156, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову від 14.02.2018 року фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 – задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 09-01-339/337 від 27.12.2017 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 809/52/18.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надіслати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області та міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку, оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи яким ухвала суду не була вручена у день її складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали суду.

Відповідно до частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4