Рішення № 72273649, 13.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року о/об 09 год. 14 хв.Справа № 808/4017/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69041, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1В.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.08.2017 за №11803-13, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік на суму 25609 грн. 36 коп.

У позові зазначено, що за позивачем зареєстровано відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухое майно 2 об'єкти нерухомого майна: 1) житловий будинок загальною площею 603,9 кв.м. за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Ясна, буд.11; 2) квартира загальною площею 68,38 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято і направлено позивачу податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Запорізькій області №11803-13 від 21.08.2017 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості за 2016 рік у сумі 25609,36 грн. Згідно розрахунку, надісланого разом із податковим повідомленням-рішенням, воно складається із двох сум: 609,36 грн. та 25000,00 грн. Сума в розмірі 25000,00 грн. була нарахована у зв'язку із наявності у власності вищевказаного житлового будинку та внесенням певних змін до рішення Запорізької міської ради, яким було встановлено місцевий податок в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Місцем реєстрації позивача, як фізичної особи, є: АДРЕСА_1, що є територією Дніпровського району міста Запоріжжя. Відповідно до пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку і надіслання податкового повідомлення-рішення мало бути здійснено відділенням у Дніпровському районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, або самою Запорізькою ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області. Проте, обчислення суми податку і надіслання податкового повідомлення-рішення всупереч пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України було здійснене контролюючим органом обласного рівня - ГУ ДФС у Запорізькій області (начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2О.), яка не є посадовою особою того контролюючого органу, уповноваженого згідно пп.266.7.1. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на підписання податкового повідомлення-рішення. Крім того, податкове повідомлення-рішення є прийнятим 21.08.2017 та надісланим вже після 1 липня 2017 року, що суперечить пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України. Відповідно пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Отже, 2016 - це плановий період, а 2017 рік - вже бюджетний період. Наприкінці 2016 року пунктом 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 20.12.2016 №1791-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" законодавець встановив застереження відносно того, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Відповідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Вимоги пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України у 2016 році мають свій вплив та розповсюджують вимогу дотримання принципу стабільності податкового законодавства. Відповідно до пп."ґ" пп.2.7.1 п.2.7 "Порядок обчислення суми податку" частини 2 рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016 в межах своїх повноважень, визначених, зокрема, Податковим кодексом України, Запорізькою міською радою внесено зміни в елемент податку на нерухоме майно, а саме: в порядок обчислення суми податку на нерухоме майно входить збільшення на 25000 гривень на рік платнику податків суми податку за кожен об'єкт житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку). Тобто, під час виконання обов'язків Запорізької міської ради, визначених, зокрема, Податковим кодексом України щодо встановлення місцевого податку в частині податку на нерухоме майно один із елементів такого податку зазнав змін у 2016 році, а саме із прийняттям рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016. Таким чином, вищевказаний елемент податку на нерухоме майно, встановлений рішенням Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016, на думку позивача, може бути застосовано до розрахунку податку і подальшої його сплати не раніше як за 2017 рік, проте не за 2016 рік. Рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016 офіційно оприлюднене до 15.07.2016, а тому 2016 рік є роком, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування цього елементу податку, тобто 2017 року.

Позивач просив позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.51-52), в якому зазначено, що 28.08.2017 позивачем отримане податкове повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017 в розмірі 25609,36 грн. та №11804-13 від 21.08.2017 на суму 1379,97 грн., яким визначено податкове зобов'язання за податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно даних Реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, наявних у комп'ютерній системі АІС "Податковий блок", ОСОБА_1 є власником 2-х об'єктів нерухомого майна: 1) житловий будинок загальною площею 603,9 кв. метри за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Ясна, буд.11; 2) квартира загальною площею 68,38 кв. метри за адресою: АДРЕСА_1. Згідно рішення №8 від 28.01.2016 Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області "Про затвердження Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ставки земельного податку на земельні ділянки на 2016 рік" встановлено ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,1 відсотка МЗП (1,378 грн.). Згідно рішення №5 від 28.01.2015 Запорізької міської ради "Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) встановлено ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 2 відсотка МЗП (27,56 грн.). Також, згідно пп.266.7.1 "г" п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку - за наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартир) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а" - "г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості (його частку). Сумарна загальна площа об'єктів житлової нерухомості, які є власністю ОСОБА_1 становить 672,28 кв. метри. База оподаткування зменшена на 180 кв. метри і становить 492,28 кв. метри. Сума податку, виходячи із сумарної загальної площі ставки податку становить 1989,33 грн. Пропорційно до питомої ваги загальної площі вищезазначених об'єктів сума податку розподілена на 609,36 грн. для житлового будинку за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Ясна, буд.11 та на 1379,97 грн. для квартири 156 по вул.Кремлівська у м.Запоріжжі. Також, сума податку для житлового будинку, розрахована відповідно до пп."а"-"г" пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, збільшена на 25000 грн. і становить 25609,36 грн. Відділом адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 21.08.2017 сформоване податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №11803-13 від 21.08.2017 на суму 25609,36 грн. та №11804-13 від 21.08.2017 на суму 1379,97 грн. щодо нарахування зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та вручене 28.08.2017. Станом на 15.12.2017 в АІС "Податковий блок", розділі "Облік платежів", підрозділі "Ведення ІКП" за податковим номером НОМЕР_1 (ОСОБА_1) відображено сплату до бюджету узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1379,97 грн. (за податковим повідомленням-рішенням №11804-13 від 21.08.2017). Враховуючи вищевикладене, винесені ГУ ДФС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017 у сумі 25609,36 грн. та №11804-13 від 21.08.2017 у сумі 1379,97 грн. щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають сплаті.

Відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд з'ясував наступне.

Як з'ясовано судом і не заперечується сторонами, за ОСОБА_1 зареєстровано відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно 2 об'єкти нерухомого майна: 1) житловий будинок загальною площею 603,9 кв.м. за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с.Сонячне, вул.Ясна, буд.11; 2) квартира загальною площею 68,38 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Відділом адміністрування доходів і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску території обслуговування Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області 21.08.2017 сформовані податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №11803-13 від 21.08.2017 на суму 25609 грн. 36 коп. та №11804-13 від 21.08.2017 на суму 1379 грн. 97 коп. щодо нарахування зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та вручені позивачу 28.08.2017.

Вказані податкові повідомлення-рішення підписані начальником відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2

Станом на 15.12.2017 в АІС "Податковий блок", розділі "Облік платежів", підрозділі "Ведення ІКП" за податковим номером НОМЕР_1 (ОСОБА_1) відображено сплату до бюджету узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1379 грн. 97 коп. (за податковим повідомленням-рішенням №11804-13 від 21.08.2017).

Позивач не повідомив суд з яких причин податкове повідомлення-рішення №11804-13 від 21.08.2017 ним оплачено, а платіж - узгоджено.

У той же час, розраховане за тими ж самими нормами законодавства податкове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням форми "Ф" №11803-13 від 21.08.2017 на суму 25609 грн. 36 коп. позивач вважає (при рівних умовах застосування норм права) протиправним.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню з урахуванням викладеного вище та виходячи з наступного.

1. У пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України зазначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить податок на майно.

Як зазначено у п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

При цьому, п.4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 24.12.2015 за №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" установлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

У ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України зазначено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України).

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України).

У пп.266.6.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України зазначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з Рішенням №8 від 28.01.2016 Сонячної сільської ради Запорізького району Запорізької області «Про затвердження Положень про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та ставки земельного податку на земельні ділянки на 2016 рік» встановлено ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб у розмірі 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (1,378 грн.).

Відповідно до Рішення №5 від 28.01.2015 Запорізької міської ради «Про затвердження Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» ставки податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб встановлено у розмірі 2 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (27,56 грн.).

Враховуючи зазначене, матеріали справи, бюджетний період, в якому починає застосовуватись «податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», є 2016 рік, за який відповідачем і нараховано ОСОБА_1 відповідний податок.

Суд не погоджується з думкою позивача про те, що оскільки Рішення Запорізької міської ради №30 від 26.02.2016 офіційно оприлюднене до 15.07.2016, тому 2016 рік є роком, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування цього елементу податку, тобто – 2017 року.

Як передбачено пп.«в»-«ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: … в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Сумарна загальна площа об'єктів житлової нерухомості, які є власністю ОСОБА_1, становить 672,28 кв. метри. База оподаткування зменшена на 180 кв. метри (згідно пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України) і становить 492,28 кв. метри. Сума податку, виходячи із сумарної загальної площі та відповідної ставки податку становить 1989,33 грн. Пропорційно до питомої ваги загальної площі вищезазначених об'єктів сума податку розподілена контролюючим органом відповідно до пп.«в»-«г» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на: а) 609 грн. 36 коп. – для житлового будинку №11 по вул.Ясна у с.Сонячне Запорізького району Запорізької області; б) 1379 грн. 97 коп. – для квартири 156 по вул.Кремлівська у м.Запоріжжі.

У суду відсутні зауваження щодо розподілу, здійсненого контролюючим органом відповідно до пп.«в»-«г» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не надано до суду Технічного паспорту на: житловий будинок №11 по вул.Ясна у с.Сонячне Запорізького району Запорізької області та квартири 156 по вул.Кремлівська у м.Запоріжжі.

Відповідно до Розрахунку податкового зобов’язання до податкових повідомлень-рішень №11803-13 від 21.08.2017 та №11804-13 від 21.08.2017 загальна площа об’єкта нерухомого майна (житлового будинку №11 по вул.Ясна у с.Сонячне Запорізького району Запорізької області) становить 603,9 кв.м., яка перевищує передбачені пп.«ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України 500 кв.м.

Відтак і збільшення на 25000 грн. 00 коп. суми податку, розрахованої відповідно до пп.«в»-«г» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на 2016 рік для ОСОБА_1, є законним і обґрунтованим.

2. Надаючи правову оцінку доводам позивача про те, що начальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 не є посадовою особою того контролюючого органу, уповноваженого згідно пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України на підписання податкового повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017 суд бере до уваги наступне.

У зв'язку з прийняттям Закону України №1797-VІІІ від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності з 01.01.2017, внесено зміни до Податкового кодексу України: доповнено Кодекс статтею 19-3 та викладено в новій редакції п.19-1.1 ст.19-1 Кодексу, якими визначено перелік функцій державних податкових інспекцій, а функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Згідно з п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.19-3.1 ст.19-3 Податкового кодексу України державні податкові інспекції: 19-3.1.1. здійснюють сервісне обслуговування платників податків; 19-3.1.2. здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням; 19-3.1.3. формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб - платників податків, Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; 19-3.1.4. виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

У той же час, відповідно до пп.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Згідно абз.1 п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У п.1 Розділу ІІ "Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого 28.12.2015 наказом Міністерства фінансів України №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, зазначено: "1. Контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, що передбачені Кодексом або іншим законодавством, і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо: … 3) згідно із законодавством з питань державної митної справи, податковим та іншим законодавством відповідальним за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; …".

Звідси, у розумінні пп.266.7.1. п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України контролюючим органом є саме ГУ ДФС у Запорізькій області, яке і прийняло податкове повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017, а відділення у Дніпровському районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (про яке зазначено позивачем у позові) - є органом сервісного обслуговування платників податків.

Як зазначено в абз.1 пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Сформовані 21.08.2017 податкові повідомлення-рішення форми "Ф" №11803-13 на суму 25609 грн. 36 коп. та №11804-13 на суму 1379 грн. 97 коп. щодо зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, вручені позивачу 28.08.2017.

З'ясовано, що позивачем не оскаржуються дії начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб та єдиного внеску Головного управління ДФС у Запорізькій області ОСОБА_2 щодо своєчасності здійснення адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Предметом спору є законність винесення податкового повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017.

Власність зобов'язує (ч.4 ст.319 Цивільного кодексу України).

Наявність затримки у формуванні податкового повідомлення-рішення №11803-13 від 21.08.2017 не вливає на обов'язок ОСОБА_1 сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Аналогічного, за змістом висновку дійшла і колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19.09.2011 по справі №21-130а11.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.08.2017 за №11803-13 прийнято відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, розсудливо, а отже є правомірним.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги ОСОБА_1 не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Рішення виготовлено у повному обсязі 16.02.2018.

Суддя О.О. Прасов