Рішення № 72273541, 11.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2018 року Справа № 808/2578/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»15 червня 2017 в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- скасувати рішення від 15 червня 2017 року № 0001050 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;

- зобов’язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вчинити певні дії в частині зарахування платежів згідно платіжних доручень в рахунок сплати відокремленим підрозділом “Криворізька теплова електрична станція” єдиного внеску відповідно до призначення платежу.

Позов обґрунтовано тим, що 26 червня 2017 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», в особі відокремленого підрозділу «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» отримав від Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області рішення від 15 червня 2017 року N90001050 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого Позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 041 592,13 грн. за період з 21 жовтня 2016 року до 07 лютого 2017 року та пеню у розмірі 194 684,95 грн., загалом - 2 236 277,08 грн. Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, позивач 05 липня 2017 року подав скаргу №120/1143 на Рішення до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби. Проте контролюючий орган не прийняв до уваги доводи Позивача та застосував фіскальний підхід до розгляду скарги залишивши її без задоволення, а Рішення без змін (рішення про результати розгляду скарги від 08 серпня 2017 року №17278/6/99-99-11-02-02-25 отримано Позивачем 17 серпня 2017 року). Позивач вважає, що Рішення податкового органу є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сплачувався належним чином та без порушення законодавчо встановлених строків TOB «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» за відокремлений підрозділ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ», що підтверджується платіжними дорученнями.

Представник позивача 11 січня 2018 року до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечення, відповідно до яких зазначає, що відповідно до пункту 4.10 Інструкції №449 обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат(доходу) на які нараховується єдиний внесок, що і було зроблено. На підставі даних, отриманих звітів, які платник податків подає кожного місяця до податкового органу та інформації, яка наявна в інтегрованій картці платника сформовано рішення №0001050 від 15 червня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого, перевіркою встановлено порушення позивачем частини 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України №2464 від 08 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування». Головне управління ДФС у Дніпропетровській області вважає, що позов не підлягає задоволенню. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явились у судове засідання, хоча и були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перешкод для розгляду справи у порядку письмового провадження не встановлено.

30 серпня 2017 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

29 вересня 2017 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до 26 жовтня 2017 року.

26 жовтня 2017 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2017 року провадження у справі зупинено до 22 листопада 2017 року.

27 листопада 2017 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 27 листопада 2017 року провадження у справі зупинено до 11 січня 2018 року.

11 січня 2018 року провадження у справі поновлено, про що постановлено відповідну ухвалу.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

15 червня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області стосовно позивача прийнято рішення №90001050 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 2 041 592,13 грн. за період з 21 жовтня 2016 року до 07 лютого 2017 року та пеню у розмірі 194 684,95 грн., загалом - 2 236 277,08 грн.

Не погодившись з таким рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» звернуло до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області із скаргою в якій просило скасувати рішення №90001050 від 15 червня 2017 року.

За результатами розгляду скарги, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області прийнято рішення №172781/6/99-99-11-02-02-25 від 08 серпня 2017 року, відповідно до якого рішення №90001050 від 15 червня 2017 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з таким рішення податкового органу позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI. За змістом пунктів 6 та 9 статті 1 якого недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом; страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону.

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску (серед яких статтею 3 Закону № 2464-VI передбачено принципи законодавчого визначення умов і порядку його сплати, обов'язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків); платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI серед обов'язків платників єдиного внеску передбачено його своєчасне та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплату.

Відповідно до частин 1, 5, 7 та 12 статті 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі; сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством (частина 9 статті 25 Закону № 2464-VI).

За позицією податкового органу, сплата єдиного внеску була здійснена ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» на користь відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція», що є недопустимим, оскільки за приписами Закону № 2664 останній є самостійним платником ЄСВ.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» зареєстроване, як юридична особа за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд.20; має ідентифікаційний код 00130872. До структури ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» входить відокремлений підрозділ «Криворізька теплова електрична станція» (а.с.30-34).

Місцезнаходженням Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» є: 53860, Дніпропетровська область, м. Зеленодольськ, пл. Енергетиків, буд. 1, ідентифікаційний код: 38024613, що прямо зазначено у «Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів».

Рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №90001050 від 15 червня 2017 року застосовано до відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» застосовано штраф у розмірі 2 041 592,13 грн. за період з 21 жовтня 2016 року до 07 лютого 2017 року та пеню у розмірі 194 684,95 грн., загалом - 2 236 277,08 грн.

У частині 4 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування – Податковим кодексом України (далі – ПК України), та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначено у підпункті 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України, адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (далі - податків, зборів, платежів) – це сукупність рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об’єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом.

Згідно з пунктом 3 частиною 1 статті 14 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів зобов’язані: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Вирішуючи питання чи є Відокремлений підрозділ «Криворізька теплова електрична станція» платником єдиного внеску суд бере до уваги, що відповідно до частини 1 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина 2 статті 95 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 3 статті 95 Цивільного кодексу України філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру (частина 5 статті 95 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI встановлено, що недоїмку складають суми єдиного внеску, які не сплачені у встановлені строки, однак цією нормою не визначено, що ці суми повинні бути сплачені саме безпосередньо та особисто страхувальниками, що в свою чергу, надає останнім право застосовувати положення ЦК України (зокрема, його глави 68) щодо вибору способу сплати єдиного внеску в залежності від тієї ситуації, яка склалася при здійсненні його господарської діяльності.

Водночас, можливість вибору страхувальником способу сплати єдиного внеску прямо передбачена частиною 9 статті 25 Закону № 2464-VI, яка дозволяє застосовувати випадки, передбачені законодавством, щодо передачі свого обов'язку зі сплати єдиного внеску третім особам.

При цьому вказана норма не визначає, що сплата єдиного внеску віднесено до виключної компетенції страхувальника, та не містить прямої заборони щодо виконання зазначеного обов’язку іншою особою.

В свою чергу, приписами абзацу 1 частини 7 статті 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок сплачується платником, а не виключно страхувальником.

Отже, обраний Відокремленим підрозділом «Криворізька теплова електрична станція» спосіб сплати єдиного внеску є правомірним, оскільки воно дотрималося принципів законодавчого визначення умов і порядку та обов'язковості його сплати, а також вжило передбачених законодавством (ЦК України) заходів щодо виконання встановленого частиною 12 статті 9 Закону № 2464-VI обов'язку сплати єдиного внеску.

Також слід зазначити, що в даному випадку внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки, кошти своєчасно надійшли до відповідача.

Відповідно до пункту 16.1 статті 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Як передбачено пунктом 17.1 статті 17 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов'язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Позивачем до суду надано копії платіжних доручень, які свідчать про сплату єдиного внеску до державного бюджету за період з 21 жовтня 2016 року по 07 лютого 2017 року.

Згідно з абзацом 1 частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У частині 6 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку не бюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Досліджені судом документи свідчать про своєчасне перерахування ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з жовтня 2016 року по лютий 2017 року на відповідний казначейський рахунок.

Необхідно звернути увагу на те, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити факт неперерахування платником суми грошового зобов’язання до державного бюджету у строк, передбачений законодавством, тому сплата єдиного внеску ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (замість відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» цієї ж юридичної особи) не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов’язання, а відтак і для застосування штрафних (фінансових) санкцій, пені.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена і колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16 червня 2015 року у справі №21-377а15.

Отже суд приходить до висновку про те, що правові підстави для прийняття відповідачем ОСОБА_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №90001050 від 15 червня 2017 року були відсутні, а відтак рішення №90001050 від 15 червня 2017 року повинно бути скасоване.

Враховуючи матеріали справи суд вважає за можливе зобов’язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вчинити певні дії в частині зарахування платежів згідно платіжних доручень в рахунок сплати відокремленим підрозділом «Криворізька теплова електрична станція» єдиного внеску відповідно до призначення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення від 15 червня 2017 року № 0001050 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області;

Зобов’язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вчинити певні дії в частині зарахування платежів згідно платіжних доручень в рахунок сплати відокремленим підрозділом “Криворізька теплова електрична станція” єдиного внеску відповідно до призначення платежу.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 35144 (тридцять п’ять тисяч п’ятсот сорок чотири) гривні 16 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 11 січня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов