Рішення № 72273536, 31.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2018 року о/об 16 год. 10 хв.Справа № 808/3295/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

30 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати прийняту заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області «Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами» від 26 вересня 2017 року № 285.

30 листопада 2017 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 13 грудня 2017 року.

У зв’язку з клопотанням представника відповідача, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 16 січня 2018 року.

16 січня 2018 року Запорізьким окружним адміністративним судом поновлено провадження в адміністративній справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що на підставі Акту перевірки додержання ПАТ «Запоріжжяобленерго» законодавства про працю від 11 вересня 2017 року №08-05-566/0151 відповідачем 26 вересня 2017 року прийняті постанови про накладення штрафу: №284 у сумі 3200 грн. за порушення строків виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки; №285 у сумі 9600 грн. за порушення строків виплати заробітної плати. Позивач вважає Постанову №285 протиправною та такою, що підлягає скасуванню у зв?язку з відсутністю правових підстав для її прийняття. Позивач зазначає, що фактично Постанови №284 та №285 прийняті на підставі одного й того ж Акту перевірки за одне й те ж правопорушення. Позивач вважає, що враховуючи статтю 61 Конституції України відповідач був позбавлений правових підстав для прийняття Постанови №285 за порушення строків виплати заробітної плати, оскільки відповідаччем вже була прийнята Постанова №284 про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за те саме правопорушення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях (від 13 грудня 2017 року вх.№35560) відповідно до яких зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Представник відповідача 16 січня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з’ясував наступне.

З 06 вересня 2017 року по 11 вересня 2017 року фахівцями Головного управління Держпраці у Запорізькій області проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», за результатами якої складено Акт перевірки додержавння суб?єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов?язкове державне соціальне страхування №08-05-566/0151 від 11 вересня 2017 року.

У Акті перевірки №08-05-566/0151 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення ПАТ «Запоріжжяобленерго»:

- частин 1, 2 ,3 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме на підприємстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушено строки виплати заробітної плати, зокрема порушено строки виплати заробітної плати водію автотранспортних засобів ОСОБА_1, диспетчеру району мереж ОСОБА_2;

- частини 4 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, статті 21 Закону України "Про відпустки", а саме на підприємстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушено строки виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, зокрема вантажнику служби матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3, та інспектору з контролю за виконанням доручень адміністративного відділу ОСОБА_4

Акт перевірки №08-05-566/0151 підписано заступником генерального директора ОСОБА_5 без зауважень або заперечень, та отримано примірник Акту №08-05-566/0151 начальником ВЗПІ ОСОБА_6 11 вересня 2017 року.

26 вересня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено Постанову №284, якою на ПАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 3200,00 грн. за порушення вимог частини 4 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, статті 21 Закону України "Про відпустки", а саме за порушення строків виплати заробітної плати за час щорічної відпустки вантажнику служби матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3, та інспектору з контролю за виконанням доручень адміністративного відділу ОСОБА_4

Крім того, 26 вересня 2017 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено Постанову №285, якою на ПАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 9600,00 грн. за порушення вимог частин 1, 2 ,3 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме на підприємстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушено строки виплати заробітної плати водію автотранспортних засобів ОСОБА_1, диспетчеру району мереж ОСОБА_2

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не погоджуючись із винесенням Постанови №285 від 26 вересня 2017 року, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 5 квітня 2007 року № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право застосовувати санкції до суб’єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечуються виявлені в ході перевірки порушення трудового законодавства.

Проте на думку позивача, відповідач двічі притягнув до відповідальності ПАТ «Запоріжжяобленерго» за одне й те ж правопорушення, шляхом винесення 26 вересня 2017 року Постанов, №284 та №285.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Суд дослідивши Постанову №284 від 26 вересня 2017 року встановив, що підставою для її винесення слугувало порушення позивачем частини 4 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, статті 21 Закону України "Про відпустки", а саме на підприємстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушено строки виплати заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки, зокрема вантажнику служби матеріально-технічного забезпечення ОСОБА_3, та інспектору з контролю за виконанням доручень адміністративного відділу ОСОБА_4 У зв’язку з виявленим порушенням до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у сумі 3200,00 грн.

Частиною 4 статті 115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року

№ 504/96-ВР заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень.

Також, судом досліджено Постанову №285 від 26 вересня 2017 року, відповідно до якої на ПАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 9600,00 грн. за порушення вимог частин 1, 2 ,3 статті 115 Кодексу Законів про Працю України, частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про оплату праці", а саме на підприємстві ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушено строки виплати заробітної плати водію автотранспортних засобів ОСОБА_1, диспетчеру району мереж ОСОБА_2

У зв’язку з виявленим порушенням до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у сумі 9600,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

За правилами частин 1, 3 статті 24 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Абзацом 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Як вже зазначалось вище, згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня 2017 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 гривень.

Отже, враховуючи приписи абзацу 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, штраф за порушення, передбачене зазначеною статтею складає 9600,00 грн. (3200,00 грн.*3).

Відповідно до частини 3 статті 265 Кодексу законів про працю України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Таким чином, дослідивши Постанови про накладення штрафу від 26 вересня 2017 року №284 та №285 суд дійшов висновку про відсутність подвійного притягнення позивача до відповідальності за одне й те саме правопорушення, оскільки порушення, на підставі яких прийнято вказані постанови, та відповідно відповідальність за вчинення таких правопорушень - відрізняються.

Отже, враховуючи все вищевикладене суд вважає, що Постанова про накладення штрафу від 26 вересня 2017 року №285 прийнята відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах чинного законодавства України, отже є законною та такою, що не підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечив, доводи позивача спростував.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вищезазначеного.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України (в редакції на дату подання позовної заяви) встановлено, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження по справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Провадження у справі відкрито 30 листопада 2017 року та призначено до судового розгляду на 13 грудня 2017 року. Під час розгляду справи по суті, представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження по справі, у зв’язку з необхідністю надання додаткових доказів. Стосовно заявленого клопотання представник позивача не заперечив.

Ухвалою суду від 13 грудня 2017 року провадження по справі зупинено до 16 січня 2018 року.

Таким чином, станом на 16 січня 2018 року залишилось строку розгляду справи у кількості 16 днів.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України (в редакції на час прийняття рішення по справі) судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 31 січня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов