Рішення № 72273494, 24.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року 12:52Справа № 808/2624/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» (далі - позивач або ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач, контролюючий орган або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» №0010961412 та №0010971412 від 10.08.2017 на загальну суму 36878,89 грн.

Ухвалою суду від 29 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/2624/17, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 18 жовтня 2017 року, о 12 год. 00 хв.

В подальшому провадження у справі неодноразово зупинялось за клопотаннями представників сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатом проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства з питань державної митної справи при здійсненні митного оформлення товарів за митними деклараціями №112050000/2016/007179, №112050000/2016/011753 та №112050000/2016/01702. Позивач не погоджується із вказаними рішеннями відповідача, оскільки, по-перше, рішення відповідача, які оскаржуються, є наслідком вибіркового застосування органами доходів і зборів кваліфікаційних рішень митних органів, які не стосуються предмету перевірки. Так, протягом багатьох років митники визначали товар, що ввозився позивачем за вищевказаними митними деклараціями (фільтри і катриджі, які не є текстильними виробами), за кодом 3926 згідно з УКТ ЗЕД у зв’язку із чим позивач визначив для цього товару такий код. Проте, в 2017 році митницею було винесено рішення про визначення коду цього товару як 5911 згідно з УКТ ЗЕД, яке й було покладено відповідачем в обґрунтування власних висновків.

По-друге, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, передбачені ст. 351 Митного кодексу України, а в ході її проведення відповідачем не взято до уваги інформації від виробника товару або акредитованих відповідно до законодавства експертів.

По-третє, у відповідача також були відсутні підстави для визначення коду товару самостійно згідно з ст. 69 Митного кодексу України після митного оформлення.

По-четверте, у разі прийняття митної декларації та пропуску товарів у вільний обіг після сплати декларантом всіх митних платежів митний орган підтверджує правильність класифікації товару, а тому в подальшому у відповідача немає підстав для донарахування податкових зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав, у своїх запереченнях від 18 жовтня 2017 року посилається на приписи статті 351 Митного кодексу України та вказує, що за результатами аналізу електронних копій митних декларацій та документів, які були надані позивачем на момент митного оформлення в електронному вигляді, були виявлені ознаки, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи у зв’язку з чим відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, за результатами якої складено акт та на його підставі прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Зазначає, що орган доходів і зборів має право виявляти порушення правил класифікації товарів як під час митного оформлення товарів, так і після нього. У зв’язку із цим вважає, що проведена перевірка гуртувалася на вимогах чинного законодавства. Окрім того, вказує, що враховуючи пояснення до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД, а саме визначення поняття нетканого матеріалу, з огляду на технічний опис товару, що імпортувався позивачем, цей товар є нетканим матеріалом технічного призначення. Вказує, що вироби, що не включаються до жодної іншої товарної позиції розділу ХІ УКТ ЗЕД, а саме – текстильні вироби, які використовуються для технічних потреб включаються до товарної позиції 5911. Даний підхід до класифікації цього товару також підтверджується інформацією, вказаною у сертифікатах про походження товарів. Вказує, що митним органом винесено одне класифікаційне рішення щодо ідентичного товару, яким код товару змінено з 3926 90 97 90 на 5911 90 90 90. Ніяких інших рішень митним органом щодо такого товару не приймалося, а дане рішення позивачем оскаржено не було. Також зазначає, що рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД окремими документами не викладаються, а зазначаються в акті перевірки. За таких обставин просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 24 січня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» (код ЄДРПОУ 39071718) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку у відділенні у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336, п. 3 ч. 3 ст. 345, п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 15.06.2017 №1517, у період з 19.06.2017 по 10.07.2017 посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації за кодом 3926 90 97 90 згідно з УКТ ЗЕД товару «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…», за митними деклараціями від 25.04.2016 №112050000/2016/007179, від 30.06.2016 №112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 №112050000/2016/018702, результати якої викладені в акті перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017.

За результатами перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Основних правил інтерпретації класифікації товарів №1 та №6, Приміток до груп 39,59 УКТ ЗЕД, затверджених Законом України «Про митний тариф України» від 19.02.2013 №584-VII та Пояснень до товарних позицій 5603, 5911, 8421 УКТ ЗЕДЮ затверджених наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 «Про затвердження Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», в результаті чого занижено податкове зобов’язання зі сплати митних платежів на загальну суму 29 503,10 грн., в тому числі:

1. по сплаті ввізного (імпортного) мита за МД від 25.04.2016 №112050000/2016/007179, від 30.06.2016 №112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 №112050000/2016/018702 на загальну суму 24 585,92 грн.

2. по сплаті податку на додану вартість за МД від 25.04.2016 №112050000/2016/007179, від 30.06.2016 №112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 №112050000/2016/018702 на загальну суму 4 917,18 грн.

Матеріали справи свідчать, що позивачем були подані заперечення до акту перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017, які були залишені без задоволення ГУ ДФС у Запорізькій області (лист №10823/10/08-01-14-12-10 від 09.08.2017).

10.08.2017 на підставі висновків акту перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято у відношенні ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- №0010961412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з мита на товари, що ввозяться суб’єктами підприємницької діяльності, на суму 30 732,40 грн., з яких 24 585,92 грн. за податковими зобов’язаннями та 6 146,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0010971412, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 6 146,49 грн., з яких 4 917,18 грн. за податковими зобов’язаннями та 1 229,31 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність рішень відповідача – суб’єкта владних повноважень суд виходить з наступного.

Законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання Митного кодексу України та інших законодавчих актів.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч.ч. 1, 2 ст. 1 Митного кодексу України).

Як визначено пунктами 23, 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (із змінами та доповненнями) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Статтею 3 Митного кодексу України визначено, що порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (пункт 29 частини першої статті 4 Митного кодексу України).

Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому, виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.

Відповідно до частини п’ятої статті 255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з частиною першою статті 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

За приписами пункту 3 частини третьої статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, зокрема, щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 351 Митного кодексу України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Як встановлено судом зі змісту заперечень відповідача проти адміністративного позову та наказу ГУ ДФС у Запорізькій області №1517 від 15.06.2017 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи», підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи стало виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи за результатами аналізу електронних копій митних декларацій та відповідно приписи п. 1 ч. 2 ст. 351 Митного кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.

Суд зауважує, що ні наказ про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи №1517 від 15.06.2017, ні акт перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017, складений за наслідками проведення такої перевірки, не містять жодних посилань на наявність відповідних підозр та в чому саме вони полягають.

В наказі №1517 від 15.06.2017 на підтвердження факту виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи вказано доповідну записку управління аудиту від 02.06.2017 №028/08-01-14-12-14, проте відповідачем до суду цього доказу не надано та не наведено суду його змісту.

Суд також враховує правову позицію Верховного суду України за якою йдеться про те, що за змістом статті 313 Митного кодексу України класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), є виключною компетенцією митних органів.

Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує (стаття 69 Митного кодексу України).

Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України та на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Однак, зважаючи на обставини справи, Верховний Суд України, враховуючи зазначені вище норми законодавства, дійшов висновку про те, що якщо митні органи внесли товар до певного коду номенклатури та пропустили товар, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень у зв’язку з виявленням помилки у класифікації товарів (постанови Верховного Суду України від 18 вересня 2012 року у справі № 21-203а12, від 6 листопада 2012 року у справі № 21-330а12).

Крім того, суд звертає увагу на те, що з пояснень представника позивача встановлено та не заперечувалося представником відповідача, що ідентичні та аналогічні товари неодноразового оформлялися за кодом УКТ ЗЕД 3926 90 97 90, зокрема Запорізька митниця ДФС здійснила митне оформлення таких самих товарів без будь-яких зауважень, і як встановлено судом з пояснень представника відповідача – лише одного разу за цим товаром було прийнято класифікаційне рішення.

Державною митною службою України стосовно вказаних правовідносин у листі від 31.03.2009 №11/1-10.20/2838-ЕП зазначалось, що коли після неодноразових митних оформлень товару із встановленим певним кодом за УКТ ЗЕД, під час чергового митного оформлення того ж самого товару, виноситься рішення про визначення іншого коду, питання про наявність вини в діях декларанта може розглядатись тільки в залежності від висновків службового розслідування щодо вини посадових осіб митного органу у невірній класифікації товару, допущеній у попередніх або новій ситуаціях.

Відповідачем до суду висновків службового розслідування за вказаними фактами не надано.

Разом з цим, як вже зазначалося вище, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи відповідачем складено акт перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017 та на підставі його висновків збільшено позивачу суму грошового зобов’язання з ввізного мита та з податку на додану вартість, про що прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

При цьому, як суд вбачає зі змісту акту перевірки №412/08-01-14-12/39071718 від 21.07.2017, підставою для збільшення позивачу сум грошових зобов’язань з ввізного мита та податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів стали наступні висновки контролюючого органу.

ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» за митними деклараціями від 25.04.2016 №112050000/2016/007179, від 30.06.2016 №112050000/2016/011753 та від 10.10.2016 №112050000/2016/018702 було ввезено на митну територію України товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…» за кодом згідно з УКТ ЗЕД 3926 90 97 90 (ставка ввізного мита – 0%).

Відповідно до УКТ ЗЕД коду товару 3926 90 97 90 відповідає опис «Інші вироби з пластмас та вироби з інших матеріалів товарних позицій 3901 – 3914: інші: інші: інші». Приміткою 2 (р) до групи 39 УКТ ЗЕД (Пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них) визначено, що до цієї групи не включаються товари розділу ХІ (текстильні матеріали та вироби з них).

Відповідно до технічної інформації від виробника, яка надавалася ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» до митного оформлення, товари являють собою циліндри, які виготовлені з волокон поліпропілену, отриманих методом аеродинамічного розпилення, а саме – шляхом оплавлення та переплетення волокон без використання хімічних клеїв.

Також в справах митного органу наявна інформація від китайського виробника - HANGZHOU DARLLY FILTRATION EQUIPMENT CO., LTD, надана ТОВ «ЛОГІСТ-ХІМ» з російським перекладом до МД від 18.05.2017 №UA112080/2017/010140 (за якою прийнято класифікаційне рішення про визначення коду товару від 19.05.2017 №КТ- UA112000-0004-2017 на товар «Фільтруючий елемент, отриманий методом аеродинамічного розпилювання…» щодо технології аеродинамічного розпилювання розплаву полімерів, в якій вказано: «Розплав полімеру видавлюється з отвору філь’єри у формі ниток, які з високою швидкістю витягуються повітряним потоком у тонкі волокна. Розпилення розплаву здійснюється при температурних режимах, що забезпечують в’язкість розплаву на виході головки».

Поясненнями до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД (Матеріали неткані, просочені або непросочені, з покриттям або без покриття, дубльовані або не дубльовані) визначено наступне: нетканий матеріал являє собою настил (полотно) переважно з текстильних волокон, орієнтованих чи розташованих хаотично та скріплених. Ці волокна можуть бути натурального чи хімічного походження. Це можуть бути волокна (натуральні чи синтетичні або штучні) або хімічні комплексні нитки чи нитки, одержані в процесі виготовлення нетканого матеріалу. Неткані матеріали можуть бути виготовлені різними шляхами і їх виробництво може бути розділене на три стадії: формування настилу, скріплення настилу та оброблення. Формування настилу здійснюється за допомогою одного з чотирьох існуючих способів, серед яких зокрема є: екструдування ниток, які орієнтуються певним чином, охолоджуються та вкладаються безпосередньо в настил або які коагулюються, промиваються та вкладаються безпосередньо в настил у вологому вигляді в процесі виготовлення (філь’єрний спосіб одержання). Після формування настилу волокна скріплюються по всій товщині та ширині його (безперервний спосіб) або неоднорідно (перервний спосіб). Скріплення настилу може бути трьох типів: а) хімічне скріплення (за допомогою зв’язувальних речовин); b) термічне скріплення (за допомогою теплової чи ультразвукової обробки); с) механічне зв’язування (за допомогою струменя повітря під високим тиском, водного струменя, чи голкопробиванням, але не в’язально-прошивним способом). Ці різні процеси часто поєднуються.

Виходячи із викладеного контролюючим органом зроблено висновок, що опис товару, згідно з наданою при митному оформленні інформацією, відповідає роз’ясненням щодо нетканого матеріалу, які наведені у Поясненнях до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД. Тобто, товари – фільтруючі елементи, отримані методом аеродинамічного розпилювання – є виробом з нетканого матеріалу технічного призначення. Відповідно до пояснень до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД, до цієї товарної позиції не включаються: (ij) неткані матеріали для технічних цілей товарної позиції 5911. Відповідно до Примітки 7 (b) групи 59 УКТ ЗЕД, до товарної позиції 5911 включаються вироби, що не включаються до жодної іншої товарної позиції розділу ХІ, а саме – текстильні вироби (крім виробів товарних позицій 5908 – 5910), які використовуються для технічних потреб. Відповідно до пояснень до товарної позиції 5911 УКТ ЗЕД , яка має назву «Текстильні матеріали та вироби технічного призначення, про які йдеться у примітці 7 до цієї групи», (В) – усі текстильні вироби технічного призначення (крім виробів товарних позицій 5908 – 5910), включаються до цієї товарної позиції і нікуди більше в розділі ХІ (див. Примітку 7 (b) до цієї групи).

З урахуванням того, що фільтруючі елементи, які являють собою циліндри, що виготовлені з нетканого матеріалу з волокон поліпропілену та призначені для технічних цілей, враховуючи Примітку 2 (р) до групи 39 УКТ ЗЕД, Примітку 7 (b) до групи 59 УКТ ЗЕД, пояснення до товарних позицій 5603, 5911, 8421 УКТ ЗЕД, контролюючий орган зробив висновок, що вищезазначені товари повинні класифікуватися у товарній позиції 5911 УКТ ЗЕД «Текстильні матеріали та вироби технічного призначення, про які йдеться у примітці 7 до цієї групи» за кодом УКТ ЗЕД 5911 90 90 90 (ставка ввізного мита 5%).

Зазначене стало підставою для висновку про заниження позивачем ввізного мита та податку на додану вартість та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу з наступних підстав.

По-перше, відповідно до примітки 7 (b) до групи 59 УКТ ЗЕД, на яку спирається відповідач в акті перевірки, до товарної позиції 5911 включаються вироби, що не включаються до жодної іншої товарної позиції розділу XI, в тому числі, (b) текстильні вироби (крім виробів товарних позицій 5908-5910), які використовуються для технічних потреб (наприклад, текстильні матеріали та повсть, безкінечні або оснащені пристосуваннями для з’єднання, використовувані на машинах з виробництва паперу або аналогічних машинах (наприклад, для целюлози, азбестоцементу), для шліфувальних кругів, прокладок, шайб та інших частин машин).

Разом з тим, приміткою 1 до групи 59 УКТ ЗЕД визначено, що якщо не передбачено інше, то в цій групі термін "текстильні матеріали" стосується тільки тканин груп 50-55 і товарних позицій 5803 та 5806, плетеної тасьми та декоративних матеріалів у куску товарної позиції 5808 і полотна трикотажного товарних позицій 6002-6006.

Отже, наведений в примітці 1 до групи 59 УКТ ЗЕД перелік груп є вичерпним та включає в себе: групи 50-55 і товарні позиції 5803, 5806, 5808, 6002-6006. Товарної позиції 5603 в наведеному переліку немає, а тому посилання контролюючого органу на Пояснення до товарної позиції 5603 УКТ ЗЕД в даному випадку є недоречними.

По-друге, відповідно до акту перевірки, товар, що імпортувався позивачем, являє собою циліндри, які виготовлені з волокон поліпропілену, отриманих методом аеродинамічного розпилення, а саме – шляхом оплавлення та переплетення волокон без використання хімічних клеїв.

Окрім того, згідно з наданими позивачем до матеріалів справи сертифікатами якості, товар виготовлений з чистого поліпропілену без використання будь-яких добавок чи хімічних реактивів.

Згідно класифікатору УКТ ЗЕД саме група 39 включає пластмаси, полімерні матеріали та вироби з них. Ідучи по товарних категоріях та підкатегоріях можна дійти висновку, що саме товарні підкатегорії з кодом 3926 стосуються інших виробів з пластмас та виробів з iнших матерiалiв товарних позицiй 3901-3914. Водночас товарна позиція 3902 10 00 00 включає в себе поліпропілен.

Згідно із пунктом 2 (b) Основних правил інтерпретації Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини.

Звідси, імпортовані позивачем товари, що виготовлені повністю із поліпропілену, цілком обґрунтовано віднесені позивачем до товарної позиції 3926 згідно з УКТ ЗЕД.

Крім того, суд зазначає, що фільтруючі елементи, які являють собою циліндри, в можна вважати настилом (полотном) лише у випадку зміни його форми з об’ємної в плоску. В даному випадку відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження зміни форми фільтруючого елементу, ввезеного позивачем.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність характеристик товару, що оформлювався позивачем, характеристикам, встановленим Приміткою до групи 39 УКТ ЗЕД.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем митного законодавства, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 10 серпня 2017 року №0010961412, №0010971412.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТ-ХІМ» (вул. Цимлянська, буд. 29, м. Запоріжжя, 69034, код ЄДРПОУ 39071718) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко