Рішення № 72273463, 15.01.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2018 року о/об 15 год. 01 хв.Справа № 808/2894/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» до Вознесенівського відділення м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькі області про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності від 26.12.2017 року)

відповідача ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності від 10.01.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» (далі - позивач) до Вознесенівського відділення м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькі області (далі – відповідач, Фонд), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення №162 від 22 травня 2017 року в частині повернення неправомірно витрачених коштів в розмірі 38042,98 грн. і стягнення нарахованих штрафних санкцій в розмірі 19021,49 грн., яке винесене відповідачем.

05 жовтня 2017 року ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринова Д.В. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання на 25 жовтня 2017 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року зупинено провадження в адміністративній справі до 06 грудня 2017 року.

06 грудня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом поновлено провадження в адміністративній справі.

06 грудня 2017 року Запорізьким окружним адміністративним судом зупинено провадження в адміністративній справі до 15 січня 2018 року.

15 січня 2018 року Запорізьким окружним адміністративним судом поновлено провадження в адміністративній справі.

Позовна заява обґрунтована тим, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» з питань дотримання порядку використання та своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів Фонду, відповідачем складено ОСОБА_1 перевірки №1444 від 03 травня 2017 року, на підставі якого прийнято рішення №162 від 22 травня 2017 року, про застосування до ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» фінансових санкцій всього на загальну суму 70430,38 грн. Позивач вважає що Рішення №162 винесене відповідачем в порушення діючого законодавства України. Позивач вказує, що ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», діючи в правовому полі та передбачаючи правомірність дій медичних установ щодо оформлення листків непрацездатності та інших документів, на яких стоять печатки та підписи лікарів та печатки самої медичної установи, правомірно використовувало у своїй діяльності надані листки непрацездатності та призначило допомогу застрахованим особам, оскільки в листках непрацездатності відсутня примітка про стан алкогольного сп?яніння. Отже, ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», так само як і комісія із соціального страхування на підприємстві, не мають законодавчих важелів, та не є органом, що наділені контрольною або перевірочною функцією щодо медичних установ, та немає законодавчо визначених важелів перевірки діагнозів та шифрів МКХ, зазначених в листках непрацездатності, на яких стоїть відбиток мокрої печатки медичного закладу та в наявності підписи посадових осіб того медичного закладу. Тобто, звертає увагу позивач, відповідальність за порушення порядку видачі та заповнення документів, що підтверджують непрацездатність громадян, несе лікар, а не страхувальник. Таким чином, вважає, що необхідно внести корегування до розрахунку неправомірно витрачених коштів в період з 01 квітня 2016 року.

У додаткових письмових поясненнях позивач також зазначив, що спірні листки непрацездатності не містять приміток про стан алкогольного сп’яніння, а шифр МКХ-10-F10.0 не є обов’язковою приміткою про стан алкогольного сп’яніння. Позивач зазначає, що лікарі не мають права шифрувати дану інформацію в шифрах МКХ-10 та в діагнозах, а комісія не зобов?язана перевіряти правильність зазначених лікарем діагнозів і шифрів МКХ-10. На думку позивача інформація, внесена до листків непрацездатності щодо діагнозів та шифрів МКХ-10 по-перше не є обов’язковою, по-друге не впливає на підстави надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях (від 24 жовтня 2017 року вх.№28721) відповідно до яких зазначає, що перевіркою ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» встановлено, що комісія із соціального страхування позивача без дотримання вимог пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України №1105-ХІV призначила матеріальне забезпечення по тимчасовій непрацездатності двом застрахованим особам у зв’язку з травмою, що сталася внаслідок алкогольного сп’яніння на підставі листків непрацездатності, які містили відмітку лікаря про алкогольне сп’яніння відповідно до МКХ-10-F10.0 (гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю). Відповідач також вказує, що у разі коли листки непрацездатності заповнені нерозбірливим почерком та містять невідомі шифри МКХ-10, комісія із соціального страхування страхувальника мала звернутись до ВД ЗОВ Фонду з метою перевірки правильності видачі та продовження спірних листків непрацездатності. Крім того, звертає увагу, що факт алкогольного сп’яніння застрахованих осіб підтверджується листами КЗ «Криворізька міська лікарня №1» та КЗ «Криворізька міська лікарня №2». Таким чином, відповідач вважає, що ним вмотивовано та відповідно до вимог чинного законодавства прийнято Рішення №162.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 15 січня 2018 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

Судом встановлено, що з 10 квітня 2017 року по 03 травня 2017 року фахівцями Вознесенівського відділення м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькі області проведено планову перевірку дотримання порядку використання, своєчасності і повноти повернення невикористаних страхових коштів у Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» за період з 01 квітня 2016 року по 01 квітня 2017 року, за результатами якої складено ОСОБА_1 від 03 травня 2017 року (р/н №230190001577).

За висновками ОСОБА_1 перевірки, перевіркою дотримання порядку використання страхових коштів виявлено неправомірно витрачені страхові кошти Фонду у сумі 45258,90 грн. Перевіркою своєчасності та повноти повернення страхових коштів Фонду встановлено несвоєчасне повернення страхових коштів у сумі 9891,15 грн., зокрема порушення пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, а саме: допомогу по тимчасовій непрацездатності призначено та виплачено застрахованим особам у зв?язку з травмами, що сталися внаслідок алкогольного сп?яніння, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду.

Позивач, не погоджуючись із висновками ОСОБА_1 перевірки, подав до відповідача ОСОБА_3 (від 12 травня 2017 року №1444) до ОСОБА_1 перевірки.

Відповідач ОСОБА_4 від 22 травня 2017 року №03-07-1830 надав відповідь на заперечення, в якій зазначив що висновки ОСОБА_1 перевірки відповідають чинному законодавству, ОСОБА_1 перевірки не підлягає скасуванню, а заперечення не підлягають задоволенню.

22 травня 2017 року відповідачем прийнято Рішення №162, яким до ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» застосовано фінансові санкції в таких розмірах: неправомірно витрачені страхові кошті сумі 45258,90 грн., штраф у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів у період з 01 січня 2015 року - 22629,45 грн., пеня на суми несвоєчасно повернутих страхових коштів у розмірі 0,1% - 2542,03 грн. Всього - 70430,38 грн.

ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» не погоджуючись із Рішенням №162 від 22 травня 2017 року подало до відповідача Скаргу №1743 від 02 червня 2017 року на таке рішення, в якій просив скасувати рішення в частині неправомірно витрачених страхових коштів сумі 45190,45 грн., і нарахованих штрафних санкцій у розмірі 2644,71 грн., всього 67785,67 грн.

Відповідачем 23 червня 2017 року прийнято Рішення №03-07-2322, яким відмовлено ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» в задоволенні скарги на Рішення №162 від 22 травня 2017 року.

Позивач звернувся до відповідача зі скаргою №2140 від 06 липня 2017 року на Рішення №162 від 22 травня 2017 року, в якій просив скасувати рішення в частині неправомірно витрачених страхових коштів сумі 45190,45 грн., і нарахованих штрафних санкцій у розмірі 22595,22 грн., всього 67785,67 грн.

Відповідач 24 липня 2017 року прийняв Рішення №06-08-1465, яким частково задовольнив скаргу ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» в частині неправомірно витрачених страхових коштів Фонду на виплату матеріального забезпечення ОСОБА_5 у сумі 7147,47 грн. та штрафу у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів - 3573,73 грн.

26 липня 2017 року відповідачем прийнято Рішення №235, яким частково відмінено Рішення №162 від 22 травня 2017 року в частині неправомірно витрачених страхових коштів у сумі 7147,47 грн. та штрафу у розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів - 3573,73 грн.

ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» звернулось до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зі скаргою №2461 від 02 серпня 2017 року на Рішення №162 від 22 травня 2017 року, в якій просив скасувати його в частині неправомірно витрачених страхових коштів сумі 38042,98 грн., і нарахованих штрафних санкцій у розмірі 19021,49 грн., всього 57064,47 грн.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування України Рішенням №1 від 28 серпня 2017 року про результати розгляду скарги відмовила в задоволенні скарги ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС».

ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» не погоджуючись із Рішенням №162 від 22 травня 2017 року, звернулося до суду з адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV відповідно до Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров’я.

За правилами частини 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2 Розділу І "Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 23 червня 2008 року №25 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №636/15327. Положення про комісію визначає основні завдання, сферу дії, перелік повноважень, організаційні засади членів комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства.

Пунктом 2.2 Розділу ІІ Положення передбачено, що Комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов'язана приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення виплати його (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

За приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Розділу ІІІ Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Таким чином твердження позивача про те, що ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС», так само як і комісія із соціального страхування на підприємстві, не мають законодавчих важелів, та не є органом, що наділені контрольною або перевірочною функцією щодо медичних установ, та немає законодавчо визначених важелів перевірки діагнозів та шифрів МКХ, зазначених в листках непрацездатності, на яких стоїть відбиток мокрої печатки медичного закладу та в наявності підписи посадових осіб того медичного закладу - є хибними виходячи з вищевикладеного.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Розділу ІІ Положення комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право: отримувати від органів Фонду безкоштовні консультації з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що у разі незрозумілості відомостей, зазначених у листках непрацездатності, комісія із соціального страхування ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» мала звернутись до Фонду з метою перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності №№209585, 109915, 103986, 478764, 202396, 202447, 429200, 429511 на ім?я ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Судом досліджені вищезазначені листки непрацездатності, та встановлено, що на листках непрацездатності №№209585, 109915, 103986 зазначений шифр МКХ-10-F10.0, а на листках непрацездатності №№478764, 202396, 202447, 429200, 429511 зазначений шифр МКХ-10-Т-06.08.

Вказані шифри означають вживання алкоголю.

Також необхідно зазначити, що при досліджені первинного листка непрацездатності № 478764 встановлено, що у графі «Діагноз первинний» зазначено про стан алкогольного сп’яніння ОСОБА_7 (а. с. 28).

На підтвердження того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримали травми, що сталися внаслідок алкогольного сп’яніння, відповідачем надані:

- лист Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №1» Дніпропетровської обласної ради" №625 від 13 квітня 2017 року (щодо ОСОБА_6В.);

- лист Комунального закладу «Криворізька міська лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради" №897 від 04 травня 2017 року (щодо ОСОБА_7А.).

Суд не приймає твердження позивача, що інформація, внесена до листків непрацездатності щодо діагнозів та шифрів МКХ-10 по-перше не є обов’язковою, по-друге не впливає на підстави надання матеріального забезпечення та соціальних послуг, а також що лікарі не мають права шифрувати дану інформацію в шифрах МКХ-10 та в діагнозах, а комісія не зобов’язана перевіряти правильність зазначених лікарем діагнозів і шифрів МКХ-10 - з огляду на наступне.

За правилами пункту 3.2 Розділу ІІІ Інструкції "Про порядок заповнення листка непрацездатності", затвердженій Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03 листопада 2004 року №532/274/136-ос/1406, та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за №1456/10055, - у графі "Діагноз первинний" лікар указує первинний діагноз у перший день видачі ЛН. У графі "Діагноз заключний" лікар указує остаточний діагноз, а в графі "шифр МКХ-10" - шифр діагнозу відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду, прийнятої 43 Всесвітньою асамблеєю охорони здоров'я 1 січня 1993 року (далі - МКХ-10). Діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого. В іншому випадку первинний та заключний діагнози та шифр МКХ-10 не вказуються.

Суд звертає увагу, що оскільки діагноз первинний, діагноз заключний та шифр МКХ-10 зазначаються виключно за письмовою згодою хворого, це не означає, що така інформація не впливає на підстави надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Таке твердження позивача суд вважає довільним тлумаченням вищезазначеної норми, та, відповідно, помилковим.

Суд також не приймає посилання позивача в обґрунтування правомірності призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на те, що відповідальність за порушення порядку видачі та заповнення документів, що підтверджують непрацездатність громадян, несе лікар, а не страхувальник, оскільки листки непрацездатності №№209585, 109915, 103986, 478764, 202396, 202447, 429200, 429511, або дії лікарів щодо правильності заповнення вказаних листків непрацездатності не є предметом оскарження у даній адміністративній справі, отже суд не може надавати правову оцінку таким питанням.

Отже, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що листки непрацездатності №№209585, 109915, 103986, 478764, 202396, 202447, 429200, 42951 містять інформацію про травми застрахованих осіб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що сталися внаслідок алкогольного сп’яніння.

Пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" встановлює, що допомога по тимчасовій непрацездатності не надається у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням.

Отже, враховуючи все вищевикладене суд вважає обґрунтованим висновок Вознесенівського відділення м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькі області про порушення ТОВ «ІНТЕРЕНЕРГОСЕРВІС» пункту 5 частини 1 статті 23 Закону України №1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, а саме: допомогу по тимчасовій непрацездатності призначено та виплачено застрахованим особам у зв?язку з травмами, що сталися внаслідок алкогольного сп?яніння, що призвело до неправомірного використання коштів Фонду.

Пунктом 5 частини 1 статті 10 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" встановлено, що Фонд має право накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.

Отже, враховуючи все вищезазначене суд дійшов висновку, що Рішення №162 від 22 травня 2017 року прийняте Вознесенівським відділенням м. Запоріжжя управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькі області обґрунтовано, на підставі та у межах чинного законодавства України, отже є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач проти позову заперечив, доводи позивача спростував.

З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений статті 255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений статтею 295 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 26 січня 2018 року.

Суддя (підпис) Д.В. Татаринов

Рішення не набрала законної сили.

Суддя Д.В. Татаринов