Рішення № 72273163, 13.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року (о 15 год. 00 хв.)Справа № 808/2173/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926)

до Державного кадастрового реєстратору відділу у м. Токмаку Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 (місцезнаходження: вул. Революційна, 55, м. Токмак, Запорізька область, 71701)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 міська рада (місцезнаходження: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд.45, код ЄДРПОУ 20520724)

про визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (далі – ПАТ «Запоріжжяобленерго», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державного кадастрового реєстратору відділу у м. Токмаку Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 (далі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 міська рада ОСОБА_2 міська рада (далі – третя особа), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2,0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №2311000000:01:038:0188 (Договір оренди від 20.03.2012 №591, державна реєстрація за №231100004000045 від 14.05.2012).

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та наданих письмових поясненнях (вх. №35811 від 14.12.2017) зазначає, що позивач є орендарем земельної ділянки з кадастровим №2311000000:01:038:0188 (Договір оренди від 20.03.2012 №591, державна реєстрація за №231100004000045 від 14.05.2012). Вказує, що в порушення наказу Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» (далі - Наказ №548), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306, Спільного наказу Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбуду, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11 «Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» (далі – Наказ №18/15/21/11), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України (втратив чинність 17.02.2017), на підставі якого проводилась нормативна оцінка земель на 2017 рік, наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 489 від 25.11.2016 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів» (далі – Наказ № 489), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777 та п.16 Договору оренди землі, відповідачем 24.01.2017 сформований витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку стосовно вказаної земельної ділянки, в якому, для визначення цільового призначення цієї земельної ділянки, застосувала коефіцієнт функціонального призначення (Кф) зі значенням 2 замість значення 0,65. Такі дії відповідача, на думку представника позивача, фактично вплинули на збільшення розміру нормативної грошової оцінки, майже вдвічі, і як наслідок, на безпідставне збільшення орендної плати, що порушило права позивача. Звертає увагу суду, що відповідно до наказу №18/15/21/11, Кф зі значенням 2 взагалі відсутній і при проведенні нормативної грошової оцінки землі до 2017 року взагалі не застосовувався. Відповідно до Приміток нового Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом №489, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується зі значенням 2.0 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру або у разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для певної земельної ділянки. Таким чином, вважає, що оскільки орендована позивачем земельна ділянка за вказаним договором оренди має всі ідентифікаційні дані, а саме - присвоєний кадастровий номер, застосування відповідачем вищевказаної норми наказу № 489 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вважає таким, що суперечить нормам законодавства. Враховуючи вищевикладене, посилається на приписи Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012, просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду із клопотанням (вх. №4082 від 08.02.2018) про розгляд справи за його відсутності у письмовому провадженні.

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, проте звернувся до суду із заявою (вх. №4269 від 09.02.2017) про розгляд справи за його відсутності. Проти позову заперечує із підстав, викладених у раніше наданих запереченнях.

12.01.2018 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов (№981), у яких, зокрема, пояснює, що при розрахунку нормативної грошової оцінки керувався п. 5 наказу від 25.11.2016 №489 «Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів», де зазначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548. Звертає увагу суду, що у державному земельному кадастрі дані про вищевказану земельну ділянку не містять код Класифікації видів цільового призначення земель (даний код зазначений лише у Договорі оренди землі від 20.03.2012 №589 п. 16), але згідно із Постановою від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру», в якій зазначено про те, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстрові, який здійснює таку реєстрацію, подається електронний документ і на підставі електронного документа Державний кадастровий реєстратор розраховує нормативно грошову оцінку земельної ділянки, а не на підставі Договору оренди земельної ділянки. Вказує, що при формуванні Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки був застосований коефіцієнт 2,0 згідно із Додатком №1 вищезазначеного наказу, в якому міститься посилання на примітку, а саме для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) застосовується із значенням 2,0. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутні код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. Просить суд звернути увагу на скріншот земельної ділянки за кадастровим номером 2311000000:01:038:0188, а саме на відсутність коду Класифікації видів цільового призначення земель.

30.08.2017 на адресу суді від представника третьої особи надійшли заперечення на адміністративний позов (вх. №23867), у яких пояснює, що відповідно до п. 16 Договору, укладеного між позивачем та третьою особою, зазначено цільове призначення земельної ділянки відповідає КВЦПЗ 14.02 – для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної та теплової енергії. Посилається на приписи п. 2, 3, 5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, Примітки додатку 1 вказаного Порядку та вказує, що у Державному земельному кадастрі відомості про код класифікації видів цільового призначення земель земельної ділянки з кадастровим №2311000000:01:038:0188 відсутній, про що свідчить скріншот з публічної кадастрової карти. Таким чином, в зв’язку з тим, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є відомості Державного земельного кадастру (а не відомості з договору оренди земельної ділянки), який не містив відомості про код класифікації видів цільового призначення земель земельної ділянки з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188, вважає, що відповідач правомірно застосував коефіцієнт 2,0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Здійснити розгляд справи без участі представника ОСОБА_2 міської ради.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» (код ЄДРПОУ 00130926) зареєстроване юридичною особою 17.05.2000, про що свідчить витяг, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із Відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій №217/2017 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 35.13 Розподілення електроенергії; 85.32 Професійно-технічна освіта; 35.14 Торгівля електроенергією.

20.03.2012 між ОСОБА_2 міською радою (Орендодавець) та ПАТ «Запоріжжяобленерго» (Орендар) був укладений договір оренди землі № 591, який 14.05.2012 був зареєстрований у відділі Держкомзему у м. Токмак Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №231100004000045.

За вказаним договором орендодавець надає на підставі рішення 28 сесії 6 скликання ОСОБА_2 міської ради від 17.11.2011 №19, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка знаходиться у м. Токмак, вул. Таврійська, кадастровий номер №2311000000:01:038:0188. Договір укладено до 17 листопада 2014 року.

При цьому, відповідно до п. 15, 16 цього Договору земельна ділянка передається в оренду для розташування опори ПЛ 6 кВ. Цільове призначення земельної ділянки, згідно з КВЦПЗ: 14.02 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії.

У той самий день сторонами за Договором оренди землі підписаний акт приймання – передачі земельної ділянки, у відповідності до якого згідно із п. 20 договору від 20.03.2012 №591 Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння і користування вищевказану земельну ділянку.

На підставі рішення ОСОБА_2 міської ради № 20 від 20.11.2014 поновлено договір оренди земельної ділянки площею 0,0003 га по вул. Таврійська, кадастровий номер 2311000000:01:038:0188, для розташування опори ПЛ 6 кВ позивачу терміном до 01 листопада 2064 року.

Для можливості обчислення орендної плати позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області для отримання витягу з технічної документації про грошову оцінку вказаної земельної ділянки.

24.01.2017 Державний кадастровий реєстратор відділу у м. Токмаку міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 сформувала витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку стосовно земельної ділянки з кадастровим №2311000000:01:038:0188, в якому для визначення цільового призначення земельної ділянки, застосувала коефіцієнт функціонального призначення зі значенням 2.0.

Вважаючи дії відповідача щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2,0, замість значення 0,65 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188 протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель регулюються Законом України «Про оцінку земель» від 11.12.2003 №1378-IV (далі – Закон №1378).

У відповідності до положень статті 5 Закону №1378 залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель та грошова оцінка земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Відповідно до статті 13 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності тощо.

Згідно із статтею 18 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина перша статті 20 Закону №1378).

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, відповідно до частин першої та третьої статі 23 Закону №1378, оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про оцінку земель», Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.95 № 213 розроблено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, який затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 № 18/15/21/11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 квітня 2006 року за № 388/12262 (який був чинний на момент видачі позивачу спірного витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, далі - Порядок).

Вказаний Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт функціонального використання земель.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, він регламентує механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів.

Пунктом 1.4 Порядку визначено, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є їх генеральні плани та проекти планування і забудови населених пунктів, матеріали економічної оцінки території, матеріали інвентаризації земель населених пунктів, проекти забудови та розподілу території населених пунктів, місцеві правила забудови.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель.

Пункт 3.2 Порядку передбачає, що населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка населених пунктів для всіх категорій земель та земельних ділянок (за винятком сільськогосподарських угідь) визначається згідно з формулою, яка передбачена в пункті 3.3 Порядку, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки - Кф.

Отже, згідно приписів чинного законодавства, нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

За приписами пунктів 1-5 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України. Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1).

Виходячи з наведеного при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем був застосований коефіцієнт 2,0 згідно із додатком №1 вищезазначеного наказу, в якому міститься посилання на примітку, а саме: Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

З приводу вказаних посилань відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613) Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою, зокрема, визначення розміру плати за землю (стаття 194 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 7 Закону №3613 до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення стандартів і технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до статті 15 Закону № 3613 до Державного земельного кадастру включаються відомості про земельні ділянки, зокрема: місце розташування; площа; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв, нормативна грошова оцінка.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок (стаття 16 Закону № 3613).

Однією з форм надання відомостей з Державного земельного кадастру, що надаються, державними кадастровими реєстраторами, є форма витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру (стаття 38 Закону № 3613).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач звернувся до Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області для отримання витягу з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим №2311000000:01:038:0188.

На вказану заяву відповідачем підготовлено та надано землекористувачу витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, в якому коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні значення 2,00.

Фактично відповідач своїми діями змінив базу оподаткування для плати за землю та взяв на себе функції іншого суб'єкта владних повноважень, що має право видавати нормативні акти по встановленню місцевих зборів та податків.

Статтею 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» передбачена обов’язкова експертиза технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Після проведення експертизи, відповідно до статті 23 Закону №1378, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною міською радою. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 ст.271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Зазначені рішення, відповідно до норм статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09.2003 №1160-ІV (далі – Закон №1160) є регуляторними актами, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово.

Прийняття регуляторних актів згідно з частиною першою статті 5 Закону №1160 має відбуватися із забезпеченням здійснення державної регуляторної політики, яка включає, крім іншого: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов’язаних з регуляторною діяльністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідач, розраховуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188 і застосувавши при формуванні Витягу з технічної документації про її нормативну грошову оцінку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) зі значенням 2,0, на підставі пункту 5 Наказу № 489, діяв за межами наданих йому повноважень, а відтак, з порушенням норм права, в зв'язку з чим його дії є протиправними.

Стосовно посилань відповідача та третьої особи по справі щодо відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188, суд зазначає наступне.

Як вбачається з пункту 1 Договору оренди землі № 591 від 20.03.2012 земельна ділянка надавалась в оренду ОСОБА_2 міською радою з наявністю кадастрового номеру. Тобто її державна реєстрація, на дату укладення договору, вже була проведена.

Стаття 202 Земельного кодексу України в редакції 2012 року встановлювала, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188 була зареєстрована шляхом відкриття поземельної книги та державної реєстрації договору оренди в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та договорів оренди землі ще до прийняття Закону №3613 та Порядку № 1051, які набрали чинність 01.01.2013.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613, у разі якщо земельні ділянки, (обмеження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Відповідно до статті 20 Закону №3613 відомості Державного земельного кадастру є офіційними, а внесення відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковими.

Отже, твердження відповідача про відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером №2311000000:01:038:0188 та посилання на Постанову № 1051 є суперечливим та таким, що не відповідає вищенаведеним нормам.

Будь-яких офіційних доказів про відсутність відомостей про зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відповідач не надав, крім скріншота з публічної кадастрової карти, який не є документом, а носить лише загально-інформативний характер.

Також суперечливим є зауваження відповідача з приводу посилань позивача на наказ №18/15/21/11, що втратив свою чинність.

До 2017 року нормативна оцінка земель проводилась відповідно до Порядку, затвердженого наказом №18/15/21/11.

Наказом №489 затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Відповідно до пункту 3 зазначеного наказу, він набирає чинності з дня його офіційного опублікування і застосовується з 01.01.2017.

За таких обставин, Порядок, затверджений наказом № 489 повинен застосовуватися до процедур нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01.01.2017 і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель. Крім того, відповідно до попереднього Порядку, Кф зі значенням 2,0 був взагалі відсутній і при проведенні нормативної грошової оцінки до 2017 року взагалі не застосовувався.

На момент видачі відповідачем витягу був чинним Порядок, затверджений наказом №18/15/21/11, на підставі якого, розроблялась та затверджувалась технічна документація нормативної грошової оцінки земель що проводилась до 2017 року. Зазначений Порядок втратив чинність лише 17.02.2017 на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Національної академії аграрних наук України від 30.12.2016 № 592/341/428.

Стосовно доводів відповідача та третьої особи про не визначеність класифікації виду цільового призначення (КВЦПЗ) означеної земельної ділянки, слід зазначити наступне.

Статтею 19 Земельного кодексу України визначені категорії земель. Так, відповідно до вказаної норми, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до частини першої статті 65 Земельного кодексу України землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Частиною першою статті 76 Земельного кодексу України передбачено, що землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти (атомні, теплові, гідроелектростанції, електростанції з використанням енергії вітру і сонця та інших джерел), під об'єкти транспортування електроенергії до користувача.

Аналізом договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 міською радою, а також витягів про земельну ділянку, які містяться в матеріалах справи вбачається, що орендована позивачем земельна ділянка, відносяться до категорії «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

У відповідності до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3613 зазначено, що у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у реєстрі, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Згідно зі статтею 11 Закону №3613 відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. Зміна вимог державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали державним стандартам, нормам та правилам, технічним регламентам.

Таким чином, жодним нормативним актом не передбачено скасування, оновлення та/або обов'язок користувачів (орендаторів) земельних ділянок замінювати коди цільового використання землі, внесених до Державного земельного кадастру згідно Українського класифікатора цільового використання землі.

Відповідно до пункту «б» частини другої статті 21 Закону №3613 відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються: на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Жодних змін виду цільового використання орендованої позивачем земельної ділянки не відбувалося, а отже у позивача відсутні підстави для подання заяви відповідачу про внесення змін до відомостей Державного земельного кадастру та розроблення нової технічної документації на земельні ділянки, які перебувають у користуванні позивача.

Зауваження третьої особи щодо того, що інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель являються Відомості Державного земельного кадастру, а не відомості з договору оренди земельної ділянки, є недоречними, оскільки зазначений договір також є частиною відомостей Державного земельного кадастру і укладався третьою особою з позивачем базуючись на наявній в ньому інформації, яка надавалась і затверджувалась на підставі рішень третьої особи, відповідно до документації із землеустрою. Тому, п. 16 договору, який зазначає цільове призначення земельної ділянки та код класифікації функціонального використання земель, лише підтверджує його наявність у відомостях Державного земельного кадастру, що в свою чергу спростовує доводи відповідача та третьої особи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх дій, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) до Державного кадастрового реєстратору відділу у м. Токмаку Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 (місцезнаходження: вул. Революційна, 55, м. Токмак, Запорізька область, 71701), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 міська рада (місцезнаходження: 71701, Запорізька область, м. Токмак, вул. Центральна, буд.45, код ЄДРПОУ 20520724) про визнання протиправними дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Державного кадастрового реєстратору відділу у м. Токмаку Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_1 щодо застосування коефіцієнту функціонального призначення зі значенням 2,0 при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий №2311000000:01:038:0188 (Договір оренди від 20.03.2012 №591, державна реєстрація за №231100004000045 від 14.05.2012).

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (місцезнаходження: вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926) суму судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міжрайонного управління у Токмацькому районі та м. Токмаку Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (місцезнаходження: вул. Революційна, 55, м. Токмак, Запорізька область, 71701, код ЄДРПОУ 39820689).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 255КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 295, 297 КАС України.

Суддя І.В. Батрак