Рішення № 72273053, 08.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Справа № 808/266/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

представника позивача

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України”

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (далі – позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 по зведеному виконавчому провадженню №44561389, якою було накладено арешт на 2163 га посівів озимої пшениці, винесену працівником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 808/33/17 відповідача було зобов’язано провести виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7 в порядку визначеному ст. 34, 35 та 37 Закону України "Про виконавче провадження" та застосувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень". Позивач повідомив відповідача про наявність обставин визначених ст. 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, та просив надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст. 34 та 35 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення по перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу. Між тим, відповідачем не виконується рішення суду, а навпаки 30.05.2017 та 12.07.2017 державним виконавцем знову винесені постанови у зведеному виконавчому провадженні №44561389, про накладення арешту на всі посіви соняшника та ярого ячменю, 250 тон пшениці врожаю 2017 року та 100 тон ячменю, які оскаржені позивачем у судовому порядку та скасовані судовими рішеннями у справах №808/1750/17 та №808/2227/17. 15.01.2018 державним виконавцем знов винесено постанову про опис та арешт майна по зведеному виконавчому провадженню №44561389, якою описано та накладено арешт на майбутній врожай пшениці 2018 року. Представник позивача наголошує, що арештовані зернові культури є основним засобом виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства та на які встановлено мораторій, відповідно до Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”. З урахуванням викладеного просить визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 по зведеному виконавчому провадженню №44561389. На підставі вищевикладеного позивач просить адміністративний позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити виходячи із викладених у ньому підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає з підстав викладених в поданому до суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування відзиву вказує, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження №44561389/7 в кількості 19 проваджень щодо стягнення з позивача заборгованості у загальному розмірі 12 481 706 грн. 83 коп. Стосовно не виконання рішення суду по справі №808/33/17 зазначає, що наразі на розгляді Вищого адміністративного суду України перебуває справа №К/800/18923/17 за касаційною скаргою державного виконавця на рішення суду першої та апеляційної інстанцій по справі №808/33/17. Ухвалою ВАСУ від 23.11.2017 по вказаній справі зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.02.2017 та Ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 по справі №808/33/17 до вирішення судом касаційної інстанції остаточного рішення. Також на розгляді Верховного суду України перебувають касаційні скарги державного виконавця на рішення суду першої та апеляційної інстанцій по справам №808/1750/17 та №808/2227/17. Вважає, дії державного виконавця щодо винесення спірної постанови правомірними та такими що відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження». Стверджує, що мораторій на примусову реалізацію майна підприємства в даному випадку не розповсюджується, у зв’язку з наявністю на виконанні виконавчих документів про стягнення заборгованості по виплаті єдиного соціального внеску та судових рішень стягувачами за якими є державні підприємства. Крім того, зернові культури не є основними засобами виробництва, а отже на них не розповсюджується дія мораторію встановленого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Виходячи із вищевикладеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 25.01.2018 відмовлено представнику позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” код ЄДРПОУ 00853323 зареєстровано 29.10.1993, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Відповідно до п. 1.1. ОСОБА_1, підприємство засноване на основі державної власності, перебуває у віддані Національної академії аграрних наук України, як органу управління державним майном.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження №44561389 щодо стягнення з Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” 12 481 706 грн. 83 коп. в кількості 19 проваджень.

15.01.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізької області ОСОБА_2 винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні №44561389 про накладення арешту на майбутній врожай озимої пшениці 2018 року розташовий на земельних ділянках боржника на площі 2163 га за адресою: Запорізька область, Веселівський район, селище Таврія, вул. Центральна, 6 та прилегла територія.

Не погоджуючись із винесеною постановою позивач звернувся до суду із цим позовом.

Судом встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебували справи №808/1750/17 та №808/2227/17 предметом розгляду яких були також постанови державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у зведеному виконавчому провадженні №44561389.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.08.2017 по справі №808/1750/17, яка залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.05.2017 ЗВП №44561389.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.08.2017 по справі №808/2227/17, яка залишена без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника від 12.07.2017 ЗВП №44561389.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що в провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала справа №808/33/17 за позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” в особі в.о. директора ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії.

Постановою суду від 22.02.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправною бездіяльність в.о. начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про відмову в застосуванні положень ст. 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7.

Зобов’язано Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області провести виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7 в порядку визначеному ст. 34, 35, та 37 Закону України “Про виконавче провадження” та застосувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст. 34 та 35 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 по справі №808/33/17 апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області було залишено без задоволення. Постанова Запорізького окружного адміністративного суду - залишена без змін.

Постанова суду по справі №808/33/17 набрала законної сили 23.05.2017.

25.05.2017 позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій повідомив виконавчий орган про набрання рішенням по справі №808/33/17 законної сили.

Наразі постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №808/33/17 відповідачем не виконується. Як стверджує представник відповідача, на теперішній час на розгляді у суді касаційної інстанції перебувають касаційні скарги відповідача на рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №808/33/17, а також і по справам №808/1750/17 та №808/2227/17.

Отже, відповідач вважає, що остаточні рішення по вказаним справам наразі не прийнято. До того ж, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.11.2017 №К/800/18923/17 зупинено виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.02.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 у справі №808/33/17 до закінчення касаційного розгляду справи.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” 02.06.2016 № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 (далі – Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями ст.2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов’язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об’єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України “Про виконавче провадження”, учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Частинами 1 та 2 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження”, передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Згідно із ч.1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлюються Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” від 05.06.2012 № 4901-VI (далі – Закон №4901-VI).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 4 Закону №4901-VI, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України “Про виконавче провадження”, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Частиною 3 ст. 4 Закону №4901-VI встановлено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

Статтею 4 Закону №4901-VI, зокрема, передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником є державне підприємство зі 100% частки держави в особі Національної академії аграрних наук України. ОСОБА_1 державного підприємства також чітко вказано, що його засновником є Національна академія аграрних наук України з часткою, що належить державі в статутному капіталі, що складає 100%.

Відповідно до пункту 4.4 ОСОБА_1 Державного підприємства "Дослідне господарство "Таврія" Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України": “Земельні ділянки, які надані в постійне користування Підприємству для розміщення його об'єктів, здійснення науково-дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння, вирощування садивного матеріалу сільськогосподарських культур, кормів для племінних тварин і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених ОСОБА_1 та цим ОСОБА_1, є державною власністю”.

За результатами розгляду справи №808/33/17 судом встановлено, що відповідачем при проведенні дій по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7 не враховано вимоги Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України “Про виконавче провадження” та Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440. Крім того, суд дійшов висновку, що начальник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області діяв не на підставі, та не у межах повноважень, необґрунтовано, та не у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Судовим рішенням по справі №808/33/17, яке набрало законної сили 23.05.2017, встановлено обов’язок Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області провести виконавчі дії по зведеному виконавчому провадженню № 44561389/7 в порядку визначеному ст. 34, 35, та 37 Закону України “Про виконавче провадження” та застосувати положення ч. 3 ст. 4 Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” - надіслати виконавчі документи по зведеному виконавчому провадженню до центрального органу виконавчої влади для безспірного списання коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачів та зупинити вчинення виконавчих дій по зведеному виконавчому провадженню в порядку ст.ст. 34 та 35 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції станом на 05.10.2016) до моменту повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 129-1 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Враховуючи наявність судового рішення по справі №808/33/17, яке набрало законної сили, суд приходить до висновку про визнання постанови Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15 січня 2018 року по зведеному виконавчому провадженню №44561389 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до п. 6 ч.3 ст. 18 Закону №1404 (тут і далі в редакції, чинній на час прийняття спірної постанови), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно ч.5 ст. 48 Закону №1404, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ч.6 ст. 48 Закону №1404, стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно ч.1 ст. 56 Закону №1404, арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 56 Закону №1404, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Згідно ч.3 ст. 56 Закону №1404, арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Спірна постанова містить опис майна, на яке накладено арешт, а саме: майбутній врожай озимої пшениці, розташований на земельних ділянках боржника на площі 2163 га за адресою Запоріька область, Веселівський район, с. Таврія, вул. Центральна, буд. 6 та прилегла територія. Таким чином, державним виконавцем накладено арешт та складено опис майна, яке на час складення спірної постанови ще не існує. Отже і скласти опис майна, яке ще не існує не є можливим.

Крім того, державним виконавцем не доведено дотримання ним під час складення спірної постанови вимог ч.3 ст. 56 та ч.6 ст. 48 Закону №1404 щодо звернення стягнення на майно боржника у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що під час складення спірної постанови відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України; необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо та не пропорційно.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 90, 242-246, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 15.01.2018 по зведеному виконавчому провадженню №44561389, якою було накладено арешт на 2163 га посівів озимої пшениці, винесену працівником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02891463) на користь Державного підприємства “Дослідне господарство “Таврія” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (місцезнаходження: 72242, Запорізька область, Веселівський район, с.Таврія, вул. Центральна, 6, код ЄДРПОУ 00853323) судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова