Рішення № 72272999, 07.02.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року Справа № 808/2412/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд»

до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області

про визнання протиправними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі – відповідач, Токмацький ВДВС), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, в якому позивач просив суд:

визнати дії головного державного виконавця Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 незаконними;

скасувати постанову ВП №54344776 від 20 липня 2017 року про відкриття виконавчого провадження, постановлену головним державним виконавцем Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, про стягнення з ТОВ «Південь-Буд» на користь держави штрафу у розмірі 130500,00 грн.

Ухвалою суду від 09.08.2017 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 15.08.2017.

Ухвалою суду від 15.08.2017 зупинено провадження у справі до 21.09.2017.

Ухвалою суду від 21.09.2017 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 21.09.2017 провадження у справі зупинено до 24.10.2017.

Ухвалою суду від 24.10.2017 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 24.10.2017 провадження у справі зупинено до 21.11.2017.

Ухвалою суду від 21.11.2017 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 21.11.2017 провадження у справі зупинено до 12.12.2017.

Ухвалою суду від 12.12.2017 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 12.12.2017 провадження у справі зупинено до 22.01.2018.

Ухвалою суду від 22.01.2018 поновлено провадження у справі. Крім того, ухвалою суду від 22.01.2018 відкладено розгляд адміністративної справи на 01.02.2018.

Ухвалою суду від 01.02.2018 закінчено підготовче судове засідання та призначено судове засідання для розгляду адміністративної справи по суті на 07.02.2018.

Крім того, ухвалою суду від 21.09.2018 судом було вжито заходів забезпечення адміністративного позову зупинено стягнення за виконавчим документом – постановою №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016, що видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що державний виконавець під час прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 діяв в супереч вимог чинного законодавства України, оскільки у постанові №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016, яка була видана Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області та на підставі якої прийнято спірну постанову про відкриття виконавчого провадження, зазначено дату набрання законної сили 10.06.2016, у зв’язку з чим вказаний документ міг бути пред’явлений стягувачем до примусового виконання в строк до 11.09.2016. Разом з тим, державний виконавець під час прийняття постанови про відкриття провадження у справі на вказану обставину уваги не звернув та 20.07.2017 прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження за вищевказаною постановою. Вважає, що державний виконавець повинен був прийняти рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки вказаний документ не відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що до 20.07.2017 за вхідним №4196/16.10-37 до Токмацького ВДВС надійшла заява Департаменту Державної архітекрутно-будівельної інспекції у Запорізькій області про прийняття до виконання постанови №18/1008-22.2/1459 виданої 25.05.2017 по стягнення з ТОВ «Південь-Буд» штрафу на користь держави в сумі 130500,00 грн. Вказує, що державним виконавцем було перевірено на відповідність вимогам Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, який надійшов від Департаменту Державної архітекрутно-будівельної інспекції у Запорізькій області та встановлено, що виконавчий документ відповідає вимогам Закону та відсутні підстави для його повернення. Вважає, що державний виконавець під час прийняття оскаржуваного рішення діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України та з урахуванням всіх обставин, які мають значення для прийняття оскаржуваних рішень. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що 25 травня 2016 року за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ «Південь-Буд» накладено штраф в розмірі 130500,00 грн. Зазначає, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є виконавчим документом та могла бути пред’явлена до виконання протягом 2 років з дня її винесення, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» №606-14 від 21.04.1999 (в редакції чинній на момент прийняття постанови). Вказує на те, що твердження позивача про те, що Департаментом Державної архітекрутно-будівельної інспекції у Запорізькій області невірно зазначено дату набрання виконавчим документом законної сили, не відповідає дійсності. Крім того, третя особа вказує на те, що державний виконавець під час прийняття виконавчого документа до виконання не перевіряє правильність зазначення дати набрання чинності виконавчим документам, а перевіряє виконавчий документ на наявність такого реквізиту.

Також, третя особа вказує на те, що оскільки ТОВ «Південь-Буд» вживалися заходи щодо оскарження в судовому порядку постанови №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016, то така постанова відповідно до вимог чинного законодавства України пред’являється до виконання до органу державної виконавчої служби після набрання законної сили відповідним рішенням суду. Вказує на те, що рішення суду про відмову у скасуванні постанови №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 25.05.2016 набрало законної сили 22.06.2017, після чого вказана постанова була скерована до органів Державної виконавчої служби. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 25 травня 2016 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області прийнято постанову №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ «Південь-Буд» накладено штраф в розмірі 130500,00 грн. (а.с.15-17).

У вказаній постанові зазначено, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а саме: 10 червня 2016 року. А також у постанові зазначено її строк пред’явлення до виконання – 25 травня 2018 року.

20 липня 2017 року від Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області на адресу Токмацького ВДВС надійшла заява про примусове виконання рішення - постанови №18/1008-22.2/1459 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на ТОВ «Південь-Буд» накладено штраф в розмірі 130500,00 грн. (а.с.18).

Крім того, 20 липня 2017 року головним державним виконавцем Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №54344776, з примусового виконання постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (а.с.12).

Позивач, не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відповідно до яких завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.07.2017 ВП №54344776 була прийнята у зв’язку з надходженням до Токмацького ВДВС заяви Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом – постановою №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-ХІV (надалі - Закон №606, в редакції чинній на момент прийняття постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 2 Закону №606 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно п.8 ч.2 ст.17 Закону №606 відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 22 Закону №606 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено, що не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.

В свою чергу відповідно до пункту 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ «Південь-Буд» в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду було оскаржено постанову №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №808/1886/16 задоволено апеляційну скаргу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.02.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Південь-Буд» відмовлено.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 по справі №808/1886/16 набрала законної сили 22.06.2017.

Тобто, з урахуванням вимог пункту 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виконавчий документ – постанова ДАБІ у Запорізькій області №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності могла бути звернута до примусового виконання починаючи з 22.06.2017.

Як встановлено з матеріалів адміністративної справи заява ДАБІ у Запорізькій області про примусове виконання рішення, а саме постанови №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016, надійшла до Токмацької ВДВС 20.07.2017.

Суд зазначає, що з 05 жовтня 2016 року набув чинності Закону України «Про виконавче провадження» №1404-19 від 02.06.2016, яким визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі – Закон №1404-19).

Відповідно до пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та Перехідні положення Закону №1404-19 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.1 ст.12 Закону №1404-19 виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною 2 статті 12 Закону №1404-19 строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Як встановлено з матеріалів справи, постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 фактично набрала чинності 22.06.2017, за результатами набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/1886/16, яким відмовлено ТОВ «Південь-Буд» у скасуванні вищевказаної постанови.

За таких обставин, оскільки виконавчий документ - постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 набула чинності 22.06.2017, а фактично пред’явлено такий виконавчий документ до виконання 20.07.2017, суд дійшов висновку, що ДАБІ у Запорізькій області дотримано строків пред’явлення такого виконавчого документа до виконання, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для повернення виконавчого документа з таких підстав.

Щодо зазначення у постанові №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про те, що вказана постанова набула чинності 10.06.2016, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 26 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Тобто, у постанові №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 ДАБІ у Запорізькій області було зазначено дату її набрання законної сили 10.06.2016, з урахуванням того, що вказана постанова не буде оскаржена протягом 15 днів з дня її винесення.

Проте, постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 була оскаржена в судовому порядку та фактично набрала законної сили 22.06.2017.

Відповідно до пункту 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

При цьому, суд зауважує, що в заяві про примусове виконання рішення від 12.07.2017 №1008-23.4/2134, ДАБІ у Запорізькій області було поінформовано Токмацький ВДВС про те, що виконавчий документ оскаржувався в судовому порядку, а також було повідомлено, що постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 набрала чинності 22.06.2017.

Згідно ч.1 ст.4 Закону №1404 у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Суд зазначає, що виконавчий документ поданий до примусового виконання ДАБІ у Запорізькій області відповідав вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв’язку з чим на переконання суду у відповідача були відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскарженні будь-які рішення (нормативно-правові акти чи правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, проте, задоволенню підлягають лише ті позовні вимоги про скасування рішень суб’єктів владних повноважень, які породжують безпосередні права та обов’язки для позивача та порушують його законні права та інтереси.

В даному випадку позивач не обґрунтовує чим саме оскаржуваною постановою порушено його права та законні інтереси, з урахуванням того, що постанова №18/1008-22.2/1459 від 25.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є чинною та не скасована у судовому порядку, а тому штраф визначений у такій постанові підлягає сплаті у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Південь-Буд».

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Південь-Буд» (71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Гоголя, буд.103/2, код ЄДРПОУ 37218085) до Токмацького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71700, Запорізька область, м.Токмак, вул. Володимирська,27-а, код ЄДРПОУ 34843900), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (69096, м. Запоріжжя, вул. Пушкіна, 4, код ЄДРПОУ 37471912), про визнання протиправними дій та скасування постанови відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 08.02.2018.

Суддя М.С. Лазаренко