Рішення № 72272659, 14.02.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2018 року м. Ужгород№ 807/626/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Луцович М.М.

при секретарі судового засідання – Симканич Ю.В.

за участю сторін:

представники сторін в судове засідання -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовом Ужгородського об’єднаного Управління пенсійного фонду Закарпатської області до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1. (89440, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Нова,29, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь позивача заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 2152,09 грн.

Свої вимоги позивач мотивує наступним. СПД ФОП ОСОБА_1 є страхувальником (роботодавцем) в розумінні ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 p. № 1058-IV, а також сам є застрахованою особою та зобов'язаний на підставі положень вказаного закону сплачувати до Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. В порушення вимог діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства страхувальник вчасно і у повному обсязі не сплатила самостійно нараховану суму внесків, у зв’язку з чим за нею на день звернення до суду з даним позовом рахується недоїмка в розмірі 2152,09 грн. За наведених вище мотивів, просить Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнити позовні вимоги

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву, якою просив розгляд даної справи провести без участі позивача за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується відомостями. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідач - СПД ФОП ОСОБА_1, є страхувальником (роботодавцем) в розумінні ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 p. № 1058-IV, а також сам є застрахованою особою та зобов'язаний на підставі положень вказаного закону сплачувати до Пенсійного фонду за місцем своєї реєстрації страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон України №1058-IV).

Статтею 5 Закону України №1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим законом визначаються платники страхових внесків, порядок нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з ст. 20 Закону України №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч.3 ст. 20 цього Закону, обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 19 Закону № 1058 від 09.07.2003 року визначалось, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року встановлювалась у розмірах, що передбачались статтею 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності з частиною другою ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків, або недоїмкою.

Згідно з пунктом шостим частини другої статті 17 Закону 1058-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 10 ст. 20 Закону № 1058 визначено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують нараховані страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, згідно з пунктом четвертим частини другої статті 17 Закону 1058-IV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У період виникнення спірних правовідносин, до набрання чинності новим законодавством у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, процедура подання страхувальниками звітності до територіальних органів Пенсійного фонду, строки її подання були врегульовані Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, а також Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 № 7-6.

За порушення вимог даних актів законодавства наступала відповідальність у вигляді накладення адміністративно-господарських санкцій, передбачених пунктом 5 частини 9 ст. 106 вищезазначеного Закону № 1058-IV. У відповідності з даною нормою, за неподання, несвоєчасне подання, не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За наслідками зафіксованих порушень, на підставі пункту 5 ч. 9 ст. 106 Закону 1058, управлінням було винесено Рішення № 207 від 04.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством за порушення, що передбачається пунктом 5 ч. 9 ст. 106 Закону 1058, а саме, за неподання, Розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі вирішено застосувати до боржника фінансові санкції у розмірі 170,00 грн.

Частиною 13 ст. 106 Закону визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

Відповідно до п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція), якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені, орган Пенсійного фонду надсилає вимогу про сплату боргу.

На підставі вищенаведеної норми, управлінням Пенсійного фонду України в Ужгородському районі сформовано Вимогу про сплату боргу № Ф1433 від 07.06.2010 року в сумі 851,47 грн. (а.с.6) та Вимогу про сплату боргу №Ф1520 від 07.04.2011 року (а.с.7), в яку було включено заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1130,62 грн. та штрафів в сумі 170,00 грн.

Відтак, загальна заборгованість по вказаним платежам складає 2 152,09 грн.

Ненадходження обов'язкових страхових внесків до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

Відповідно до вимог частини п'ятнадцятої ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

За змістом п. 8.1 - 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 (зареєстр. в Мінюсті 16 січня 2004 р. за № 64/8663), стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків; б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків; в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

Відповідно до п.15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Несвоєчасне перерахування страхових внесків може привести до затримки у виплаті пенсій, тим самим Відповідач завдає шкоди інтересам держави при реалізації політики у сфері соціального забезпечення, що передбачає право громадян на пенсійне забезпечення, тобто гарантовану державою функцію, проголошену ст. 46 Конституції України.

Доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості у самостійному порядку матеріали справи не містять.

Вищезазначена вимога відповідачем у судовому порядку оскаржена не була.

Таким чином, на момент розгляду справи у суді сума боргу СПД ФО ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду складає 2152,09 грн., яка не погашена та підлягає стягненню.

Відповідно до статті 106 частини 2 Закону України 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням фінансових санкцій та пені.

Відповідно до п.3 ст.106 Закону України №1058 від 09.07.2003 року територіальні органи Пенсійного фонду страхувальникам, які мають недоїмку, надсилають вимогу про її сплату.

Заборгованість відповідача також підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 8).

Зважаючи на вказані норми Закону, враховуючи обставини, встановлені судом, позовні вимоги слід задовольнити.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Ужгородського об’єднаного Управління пенсійного фонду Закарпатської області - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, (89440, Ужгородський район, с. Великі Лази, вул. Нова,29, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Ужгородського об’єднаного Управління пенсійного фонду Закарпатської області (88000, м.Ужгород, вул. Загорська,2, код.ЄДРПОУ-40384233) заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 2152,09 грн. (дві тисячі сто п’ятдесят дві гривні дев’ять копійок) грн.

Судові витрати розподілу не підлягають.

У відповідності до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 лютого 2018 року.

СуддяОСОБА_2