Рішення № 72272423, 14.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року м.Житомир справа № 806/302/18

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

встановив:

18.01.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 у якому він просить:

- визнати неправомірними дії (бездіяльність) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині невиконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №806/1831/17 та постановлення безпідставного рішення від 02.01.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471;

- скасувати постанову від 02.01.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 та відновити виконавче провадження.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що державним виконавцем у порушення вимог діючого законодавства винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 15.11.2017, виданого у справі №806/1831/17, так як постанова суду не виконана. Зазначає, що у спірній постанові державний виконавець посилається на лист боржника від 02.11.2017 №31/12707, який йому не відомий. Вказує, що державний виконавець не перевірив виконання боржником постанови суду та порушив вимоги ст.18, 19 Закону України "Про виконавче провадження". Тому просив скасувати спірну постанову та відновити виконавче провадження.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.02.2018 на 10:00.

29.01.2018 позивач електронною поштою надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.19).

01.02.2018 розгляд справи було відкладено на 13.02.2018 на 14 год. 00 хв. у зв’язку з неприбуттям представника відповідача, щодо якого не має відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (а.с.21).

Позивач у судове засідання 13.02.2018 не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.24). 05.02.2018 електронною поштою надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі (а.с.23).

Представник відповідача у судове засідання 13.02.2018 з’явився, подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.25). У відзиві на адміністративний позов позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Пояснив, що рішення немайнового характеру виконується відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про виконавче провадження". Спірне виконавче провадження відкрите 04.12.2017, копію постанови направлено сторонам для відома та виконання, боржнику надано 10 робочих днів для виконання рішення суду. Боржник листом вих. №31/15285 від 13.12.2017 повідомив Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС про виконання рішення суду до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а також надав підтверджуючі документи, а саме: копію відповіді з фіскальним чеком на відправку кореспонденції.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Оскільки боржник, надавши копію відповіді та надавши копію чека, яким направлено відповідь, підтвердив виконання рішення суду, також, вказавши у своєму листі, що звернення розглянуто у межах компетенції, 02.01.2018 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471.

Стосовно поданої скарги на неправомірні дії державного виконавця представник відповідача вказав, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби та вимоги до таких скарг, встановлені ст.74 Закону України "Про виконавче провадження". У випадку, якщо скарга не відповідає вимогам визначеним у ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», остання розглядається у загальному порядку (а.с.26-27).

Зважаючи на неявку позивача та клопотання представника відповідача про розгляд справи у порядку письмового провадження та керуючись приписами ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе провести розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що Житомирським апеляційним адміністративним судом у справі №806/1831/16 за позовом ОСОБА_1 постановлено зобов'язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 12 червня 2017 року із наданням у встановлений строк відповіді по суті порушених питань. Судове рішення набрало законної сили 17.10.2017.

На виконання постанови суду у названій справі №806/1831/17 позивачу 15.11.2017 видано виконавчий лист №1363/17 (а.с.32-33), з яким ОСОБА_1 15.11.2017 як стягувач звернувся до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про виконання рішення (а.с.10).

04.12.2017 головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 постановою ВП №55291471 відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №806/1831/17 виданого 15.11.2017 (а.с.11).

Копія вказаної постанови була направлена сторонам, одночасно боржнику було встановлено 10 денний термін для виконання судового рішення.

02.01.2018 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 з примусового виконання виконавчого листа №806/1831/17, виданого 15.11.2017 Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/1831/17, яку надіслано на адресу стягувача (а.с.8-9).

Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як видно з матеріалів справи 02.01.2018 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 з примусового виконання виконавчого листа №1763/17, виданого 15.11.2017 Житомирським окружним адміністративним судом у справі №806/1831/17 з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржником рішення суду виконано повністю.

Пунктом 9 ч.1 ст.39 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII) визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України листом за вих. №31/15285 від 13.12.2017 повідомив Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №806/1831/17, а також надав копії відповіді стягувачу від 02.11.2017 №31/12707 з фіскальним чеком про відправку кореспонденції (а.с. 39-40).

До вказаного листа було надано копію відповіді, яка направлена ОСОБА_1 від 02.11.2017 №31/12707, яким останнього повідомлено, що у Головному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України у межах компетенції повторно розглянуто його звернення від 12.06.2017 щодо перевірки посадових осіб регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, які на думку заявника займались неправомірною діяльністю. У ході перевірки відомостей щодо можливого порушення норм законодавства з боку працівників Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України та Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України вказані факти не підтвердилися.

Також повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" звернення заявника з вищевказаних питань були зареєстровані у відділі режимно-секретного та документального забезпечення Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України за вх. №Г-1587 від 01.11.2016, вх. №Г-1638 від 14.11.2016, вх. №Г-1707 від 01.12.2016, вх. №Г-1715 від 05.12.2016, вх. №Г-1773 від 19.12.2016, вх. №Г-1801 від 28.12.2016, вх. №Г-1818 від 30.12.2016, вх. №Г-31 від 16.01.2017, вх. №Г-98 від 31.01.2017, вх. №Г-140 від 07.02.2017, вх. №Г-402 від 31.03.2017. Відповідно до зареєстрованих звернень, заявникові було направлено змістовні, обґрунтовані, достовірні та повні відповіді.

Як зазначено у цьому листі, при наявності достовірної інформації про вчинення посадовими особами Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України та Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України кримінальних чи адміністративних правопорушень запропоновано заявникові звертатись до правоохоронних органів України (а.с.41).

При винесені постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець послався на наведений вище судом лист Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2017 №31/12707, яким надано відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.06.2017 на виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №806/1831/17 (а.с.41-42).

Водночас суд звертає увагу на те, що п.1 ч.3 ст.18 Закону України №1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.

При дослідженні матеріалів справи, а саме копій документів виконавчого провадження ВП №55291471, судом не встановлено виконання відповідачем обов'язку щодо перевірки виконання судового рішення.

Аналізуючи судове рішення від 17.10.2017 та лист-відповідь від 02.11.2017, суд встановив, що відповідь надано не в повному обсязі по суті запитань заявника ОСОБА_1, а державним виконавцем не перевірено чи зміст листа відповідає запитуваній інформації. Адже, законодавством визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Крім того, не має підтвердження про отримання позивачем листа від 02.11.2017, оскільки, отримавши останній, ОСОБА_1, на думку суду, не звертався б до відповідача із заявою про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2017.

Таким чином, матеріалами справи не спростовуються твердження позивача, що ним не було отримано відповідь Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України від 02.11.2017 №31/12707.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не було виконано у повній мірі норми, визначені ч.1 ст.18 Закону України №1404-VIII, оскільки у листі боржника не у повному обсязі міститься запитувана позивачем інформація, а тому оскаржувана постанова винесена державним виконавцем передчасно.

Відповідно до вимог ч.1 ст.41 Закону України №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, враховуючи вказану норму права, суд дійшов висновку, що він не може підміняти суб'єкта владних повноважень та виконувати його повноваження, передбачені діючим законодавством, а тому позовна вимога щодо відновлення виконавчого провадження шляхом зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження не підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 77, 90, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (10020, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м.Київ, вул.Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження - задовольнити частково.

Визнати дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у частині невиконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017 у справі №806/1831/17 та винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 від 02.11.2018 - протиправними.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 02.11.2018 про закінчення виконавчого провадження ВП №55291471 від 02.11.2018.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Єфіменко