Ухвала суду № 72272337, 12.02.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у забезпеченні позову)

12 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/496/18

категорія 3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу №2489 від 18.12.2017 р., постанови № ЖИ 31/06-02-003/1025 від 16.01.2018 р.,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправними та скасування наказу Управління Держпраці у Житомирській області №2489 від 18.12.2017 та постанови Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу № ЖИ 31/06-02-003/1025 від 16.01.2018.

08 лютого 2018 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони Управлінню Держпраці у Житомирській області вчиняти дії щодо передання до органів виконавчої служби (державних чи приватних виконавців) для виконання оскаржуваної постанови та шляхом зупинення стягнення на підставі цієї постанови.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що оскаржувані акти прийнято відповідачем з грубим порушенням норм, які регулюють спірні правовідносини, тобто очевидними є ознаки протиправності даних рішень. Крім того, зазначає, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і може бути наслідком неефективного захисту та поновлення порушених прав позивача, оскільки оскаржувана постанова як виконавчий документ може бути передана до органів виконавчої служби, якими буде стягнуто суму штрафу у безспірному порядку з позивача до розгляду даного судового спору.

Суд при вирішенні заяви про забезпечення адміністративного позову виходив з наступного.

Відповідно до ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 151 КАС України адміністративний позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013, № 509.

Відповідно до п.11 Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п'ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення"); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою і сьомою статті 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Судом встановлено, що 16.01.2018 Управління Держпраці у Житомирській області прийняло постанову № ЖИ 31/06-02-003/1025 про накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на підставі абз.2 ч.2 ст.265 Кодексу законів про працю України штрафу в розмірі 96000грн.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На стадії розгляду даної заяви суд не вбачає очевидних ознак протиправності даної постанови без повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин у справі. Наведені позивачем обставини також не вказують на очевидні ознаки протиправності даної постанови, оскільки потребують дослідження та з'ясування з урахуванням ст.77 КАС України.

Крім того, позивачем до заяви не додано доказів, які б свідчили про звернення відповідача до органів виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафних санкцій згідно оскаржуваної постанови.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для забезпечення позову, які передбачено ст.150 КАС України, а тому відмовляє у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст.150,151,154,243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у забезпеченні позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк