Рішення № 72271947, 13.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р. Справа№805/126/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративного позову Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач – Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 (далі – відповідач) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код 18050400) у розмірі 4480,00 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, оскільки відповідач має суму податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 4480,00 грн., вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу з платника податків до погашення такого боргу не привели, вважає, що він правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до адміністративного суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідача суму податкового боргу в зазначеному розмірі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2018 року у справі № 805/126/18-а позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Заяв із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від сторін не надійшло.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином за адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі.

Згідно приписів частини 8 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

До суду повернувся конверт з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». Відтак суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про слухання справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з'ясував наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1 зареєстрований рішенням Костянтинівської райдержадміністрації 26.11.2013р. за № 22690000000014250, взятий на податковий облік у Костянтинівській ОДПІ 27.11.2013р. за № 051413188827, місце проживання з ЄДР: 85180, Донецька область, Костянтинівський р-н, с. Тарасівка, вул. Шахтарська, б. 16. (а.с. 14)

Відповідач застосовує спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, про що свідчить свідоцтво платника єдиного податку та заява про застосування спрощеної системи оподаткування.

Станом на 31.10.2017р. у ІКП боржника обліковується податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб (код 18050400) у розмірі 4480,00 грн.

Податкова заборгованість Відповідача виникла у відповідності з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) «Платник податків самостійно обчислює суму податкового та /або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом».

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування №536 від ; 27.01.2017 по термінам сплати: - 20.04.2017р. в сумі 640,00 грн.;- 20.05.2017р. в сумі 640,00 грн.;- 20.06.2017р. в сумі 640,00 грн.;- 20.07.2017р. в сумі 640,00 грн.;- 20.08.2017р. в сумі 640,00 грн.; - 20.09.2017р. в сумі 640,00 грн.;- 20.10.2017р. в сумі 640,00 грн.

В порушення норм Податкового кодексу України фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ОСОБА_2 не сплачені узгоджені суми податкового зобов’язання з єдиного податку.

Так, загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача становить 4480,00 грн.

Відповідно до приписів пп. 59.1. ст. 59 Кодексу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв’язку з несплатою платником податків узгоджених сум грошових зобов’язань, Костянтинівською ОДПІ було направлено поштою податкову вимогу за № 818-17 від 06.06.2017 року яка повернулась 11.07.2017 року не врученою з відміткою «за адресою не проживає».

Станом на 31.10.2017р. податковий борг не сплачений, податкова ; вимога не відкликалась та не оскаржувалась.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб’єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Статтею 15 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платників податків покладений обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов’язок щодо обчислення і сплати податків.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Статтею 5 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства” встановлено, що суб’єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Пунктом 2 цього Указу передбачена сплата єдиного податку не пізніше 20 – го числа місяця, наступного за тим, у якому була попередня сплата.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, станом на 13 лютого 2017 року у нього рахується заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 4480,00 грн.

Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, вжиті податковим органом заходи щодо стягнення податкового боргу з платника податків до погашення такого боргу не привели.

Відповідно п. 11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки у відповідача рахується борг зі сплати єдиного податку, суд вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми податкового боргу, тому такі позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 139, 118, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб (код 18050400) у розмірі 4480,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 85180, Донецька область, Костянтинівський р-н, с. Тарасівка, вул. Шахтарська, б. 16.) на рахунок: №31418699700570, отримувач: Костянтинівське УК/м. Костянтинівка/18050400, код ЄДРПОУ 37890775, банк одержувач - ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 834016, код 18050400.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 лютого 2018 року.

Суддя Шинкарьова І.В.