Рішення № 72271936, 19.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 р. Справа№805/166/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

4 січня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просить: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 8163,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 8163,50 грн. з яких: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3243,03 грн.; орендна плата з фізичних осіб, земля розташована на території Привільненської селищної ради, с. Привільне у сумі 4736,73 грн.; збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 183,74 грн. Оскільки заборгованість перед бюджетом самостійно не сплачена відповідачем, просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначеного справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 6 лютого 2018 року.

6 лютого 2018 року представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника управління в порядку письмового провадження.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відзив (заперечення) на позовну заяву суду не надав.

Відповідно до частини дев’ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки 6 лютого 2018 року відповідач у судове засідання не з’явився, враховуючи заяву представника позивача, суд вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Головне управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах з платниками податків, в тому числі пов’язаними із контролем за повнотою нарахування та сплати податків, обов’язкових платежів, реалізують владні управлінські функції, належить до суб’єктів владних повноважень.

Відповідач – фізична особа–підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 4 лютого 1994 року за №22390170000003261, реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_1, місце проживання: 85784, Донецька обл., Волноваський район, с. Привільне, вул. Леніна, буд. 5.

Відповідач перебуває на податковому обліку у Волноваській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Станом на дату звернення до суду, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 8163,50 грн., який складається з: податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування - у сумі 3243,03 грн.; орендної плати з фізичних осіб, земля розташована на території Привільненської селищної ради, с. Привільне - у сумі 4736,73 грн.; збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства - у сумі 183,74 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що 15.09.2015 року податковим органом виставлено позивачу податкову вимогу форми «Ф» №494-25, якою визначено суму податкового зобов’язання за узгодженими грошовими зобов’язаннями складає 7864,89 грн. Дана вимога була отримана відповідачем особисто 23.09.2015 року. Дане рішення в адміністративному чи судовому порядку оскаржено не було.

Разом з тим, за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 8163, 50 грн., який виник у термін з 30 грудня 2014 року по 30 жовтня 2017 року з причин несплати грошових зобов’язань як самостійно задекларованих у податкових деклараціях.

Так заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 3243,03 грн. складається: 2656, 23 грн. - податкова декларація про майновий стан і доходи (для підприємців) №9268570784 від 30 січня 2017 року; 586,80 грн. – нараховано пені ІКТ на борг минулих років відповідно до п.п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Заборгованість з орендної плати з фізичних осіб, земля розташована на території Привільненської селищної ради, с. Привільне у сумі 4736,73 грн. складається: 4637,18 грн. – податкова декларація з плати за землю №1700007330 від 15 лютого 2017 року; 99,55 грн. - нараховано пені ІКТ на борг минулих років відповідно до п.п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Заборгованість по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у сумі 183,74 грн. складається: 75 грн. - звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства №9070228550 від 4 грудня 2014 року; 75 грн. - звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства №9077589415 від 14 січня 2015 року; 33,74 грн. - нараховано пені ІКТ на борг минулих років відповідно до п.п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов’язання, згідно підпункту 14.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Як передбачено пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається)

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1 ПК України).

У відповідності до п.п. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю — обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.72, п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Землекористувачі — юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. (14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу п.288.7 ст. 288 ПКУ).

У відповідності до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Так за відповідачем обліковується заборгованість з плати за землю у сумі 4736,73 грн. (земля розташована на території Привільненської селищної ради, с. Привільне).

Приписами пп. 87.1. – 87.0. ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу у розмірі 8163,50 грн. на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду розрахунку суми заборгованості, зворотнім боком облікової картки платника податків.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 244, 245, 246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДФС у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з платника податків податкового боргу – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (85784, Донецька обл., Волноваський район, с. Привільне, вул. Леніна, буд. 5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу у розмірі 8163 (вісім тисяч сто шістдесят три) грн. 50 коп.

Кошти на погашення боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 4736 (чотири тисячі сімсот тридцять шість) гривень 73 копійок направити на р/р 33217815700207 за кодом бюджетної класифікації 18010900 (27), ОКПО 37980308, МФО 834016; суму боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3243(три тисячі двісті сорок три) грн. 03 коп. направити на р/р 33112341700207 за кодом бюджетної класифікації 11010500 (27), ОКПО 37980308, МФО 834016; суму боргу зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства у розмірі 183 (сто вісімдесят три) грн.74 коп. направити на р/р 33111362700180 за кодом бюджетної класифікації 119060100 (0), ОКПО 37980308, МФО 834016.

Рішення в повному обсязі складено 19 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, коли справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.