Рішення № 72271737, 13.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2018 р. Справа№805/37/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бул. КраматорськийАДРЕСА_1, ІПН 259114467) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради ( 84333, код ЄДРПОУ 25953617, м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23,) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання відповідно до заяви від 14.12.2017.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є внутрішньо переміщеною особою, яка була вимушена покинути своє постійне місце проживання на території м.Донецьк (Донецька область) з метою уникнення негативних наслідків у зв`язку з проведенням бойових дій в зоні АТО, що підтверджується відповідною довідкою.

Після отримання довідок позивачу була нарахована та виплачувалася щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Однак, з 12.06.2015 року відповідач принив виплату вказаної допомоги, посилаючись на те, що працевлаштування позивача відбулося з 01.12.2015 року, тобто після спливу місячного строку.

01 грудня 2015 року позивач працевлаштувався на посаду старшої медичної сестри обласної МСЕК №1, що підтверджується довідкою з місця роботи. 14.12.2017 року позивачем до відповідача надано заяву про призначення виплати державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Однак Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради відмовило ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг посилаючись на п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою КМУ від 01.10.2014 р. №505, як працездатній особі, що не працевлаштувалася протягом двох місяців з дня призначення допомоги.

Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка полягала в непризначенні йому адресної допомоги протиправною та просить зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити і виплатити йому щомісячну адресну допомогу як особі, що переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви від 14.12.2017 року та розглянути справу без його участі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 25.01.2018 року.

Ухвалою суду від 25 січня 2018 року відкладено розгляд адміністративної справи до 06.02.2018 року.

Представник відповідача до суду надав відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що 13 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулась до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, із заявою, як внутрішньо переміщена особа відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб", а також надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Позивач був взятий на облік як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1. На ім`я ОСОБА_1 видана довідка встановленного зразку за № НОМЕР_1 від 27.09.2016 року. В заяві від 13.02.2015 року позивач як представник сім`ї зазначив, що не працює. 19.02.2015 позивачу була призначена адресна допомога згідно рішення управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на період з 13.02.2015 року по 12.04.2015 року у розмірі 442 грн. 00 коп, з 13.04.215 року по 12.06.2015 року у розмірі 221 грн. 00 коп.

Наступного разу позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за призначенням адресної допомоги на проживання 14.12.2017 року. У зверненні позивача було зазначено, що вона працює. Рішенням управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 14.12.2017 року позивачу було відмовлено у призначені адресної допомоги у зв`язку з тим, що вона не працевлаштувалася протягом місяця після останньої виплати, а саме 12.06.2015 року. У разі припинення виплати допомоги відповідно до п. 7 Порядку №505 виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сум`ї повідомив уповноваженому органові про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Виплата допомоги на приживання ОСОБА_1, як працездатній особі яка не працевлаштувалась, була припинена з 12.06.2015 року, працевлаштування відбулося з 01.12.2015 рок, тобто після спливу місячного строку.

Також відповідач посилається на порушення позивачем строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_1 повинна була дізнатися 12.06.2015 року.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати адресної допомогои.

В силу положень частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дійсно, цим кодексом, зокрема частиною 2 статті 122 встановлено загальний строк звернення до суду особою за захистом своїх порушених прав, у шість місяців.

Згідно частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому позивач звернувся до відповідача у грудні 2017 року з заявою про призначення адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам із зазначенням змін, які відбулися у складі сім`ї, а саме із зазначенням того, що позивач працевлаштувався. Тому суд вважає, що у даному випадку, позивач строків звернення до суду із позовом не пропустив, оскільки ним оскаржується не зупинення виплати, яке відбулось у червні 2015 року, а обставини відмови у наданні допомоги, які мали місце у грудні 2017 року.

Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

ОСОБА_1 є внутрішнбо переміщеною особою, що підтверджується копією паспорта та довідки НОМЕР_1 від 27.09.2016 року про взяття на облік переміщеної особи. З 01.12.2015 року позивач працює на посаді старшої медичної сестри обласної МСЕК №1, що підтверджується довідкою з місця роботи від 11.12.2017 року №01-07/129.

14.12.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з заявою про призначення виплати державної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Представником відповідача ця обставина підтверджена.

Повідомленням ОСОБА_1 відмовлено у наданні допомоги з 14.12.2017 року відповідно до п. 7 постанови КМУ №505 від 01.10.2014 року оскільки, якщо працездатна особа на працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 цього Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога), визначений "Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Згідно із пунктом 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім"ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім"ї (далі - уповноважений представник сім"ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) -884,00 грн. на одну особу (члена сім"ї); для працездатних осіб - 442,00 грн. на одну особу (члена сім"ї).

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.Відповідно до пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, до заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абзаці сьомому пункту 3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї.

Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, якщо будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, для продовження отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання таких умов:

- особа повинна постійно проживати на території України;

- особа повинна бути внутрішньо переміщеною;

- особа повинна знаходитися на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад;

- уповноважений представник сім'ї особи, яка бажає отримати таку допомогу, повинен звернутися до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред'явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, письмові згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї та довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, і при цьому в заяві має бути повідомлено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги;

- особа не повинна бути власником або мати членів сім'ї, які мають у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або членів сім'ї, які мають на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу з 12 червня 2015 року на підставі пункту 7 Порядку №505, проте суд не може погодитися із тим, що позивач після працевлаштування не має права на призначення щомісячної адресної допомоги.

Відповідно до абз. 8 п. 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі не працевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідових шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім'ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Суд звертає увагу на те, що діючим Порядком не встановлено жодного обмеження особи звернутись з новою заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми, якими регулюються спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні допомоги.

Таким чином, суд погоджується із тим, що право позивача на мирне володіння своїм майном у вигляді отримання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідачем порушено.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми, якими регулюються спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні допомоги.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1. При цьому, суд зазначає, що позивачем заявлені вимоги щодо визнання не правомірності дій відповідача та скасування його рішення. Проте, як вбачається з матеріалів справи, дії відповідача і полягають у прийнятті оскаржуваного рішення. На вчинення відповідачем будь яких інших неправомірних дій позивачем не вказано та не обґрунтовано.

Також позивач просить зобов`язати відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу. Проте вимога стосовно виплати є похідною від призначення, тобто зобов`язати виплатити можливо лише нараховані кошти. Відтак суд вважає цю вимогу передчасною. В зв`язку з чим, належним та достатнім способом захисту прав позивача, з урахуванням приписів статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання та зобов`язання призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне. Ухвалою суду від 04 січня 2018 року позивач звільнений від сплати судового збору, у зв`язку із тим, що він опинився у достатньо скрутному фінансовому стані у зв`язку із невиплатою адресної допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою - підприємцем до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб 1762грн.00коп.

Таким чином, зважаючи на те, що ухвалою суду від 04.01.2018 року позивач звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, код ЄДРПОУ 25953617 , м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23,) 704,80 грн. на користь Державного бюджету України, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (84331, Донецька область, м. Краматорськ, бул. КраматорськийАДРЕСА_2, ІПН 259114467) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради( 84333, код ЄДРПОУ 25953617 , м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23,) про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, код ЄДРПОУ 25953617 , м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23) викладене у повідомлені про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу відповідно до заяви від 14.12.2017 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, код ЄДРПОУ 25953617 , м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 23) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., який перерахувати за наступними платіжними реквізитами: (отримувач коштів: УК/м. Слов`янськ/22030101, ЄДРПОУ: 37803368, ГУДКСУ у Донецькій області, код банку отримувача:834016, р/о 31214206784075) Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч.ч. 4, 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.