Рішення № 72271325, 12.02.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2018 р. Справа№805/277/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі Управління) про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 10.01.2017 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу подати до суду відзив відповідно протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду.

Позивач вимоги адміністративного позову обґрунтовує тим, що вона була змушена залишити місце свого постійного проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 та переміститись до міста Краматорська Донецької області. Статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.06.2017 року №62605. Також зазначає, що статус внутрішньо переміщеної особи має її донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2.

До 20 жовтня 2016 року позивач знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після досягнення донькою трьох років позивач вказує, що тривалий час намагалася працевлаштуватись але була позбавлена такої можливості через відсутність вільних місць у дошкільному закладі. 31.08.2017 року доньку позивача зараховано до дитячого садку і сама влаштувалась в компанію ПрАТ «ВФ України» з 05.09.2017 року.

Після свого працевлаштування позивач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради з питання надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання.

14.12.2017 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради їй відмовлено в призначенні адресної допомоги з 05.12.2017 року, на підставі п.7 Постанови Кабінету міністрів №505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Позивачка вважає дії відповідача щодо відмови у призначені їй адресної допомоги протиправними у зв'язку з тим, що п. 6 Порядку №505 визначено виключний перелік підстав, коли грошова допомога не призначається, серед яких відсутня така підстава, як звернення особи за призначенням грошової допомоги після припинення її виплати даній особі відповідно до пункту 7 цього порядку.

У зв'язку з вищевикладеним позивачка просила суд визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, щодо відмови ОСОБА_1, в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 05 грудня 2017 року по 04 червня 2018 та стягнути з відповідача на користь позивачки усі понесені нею судові витрати.

Відповідно до письмових заперечень відповідача, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 звернулась із відповідною до управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради 30.10.2014 року. Згідно «Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи» затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 01.10.2014 року №505 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» ОСОБА_1 була взята на облік як внутрішньо переміщена особа (довідка 1426/1832 від 30.10.2014 року.

05 листопада 2014 року ОСОБА_1, як уповноважений представник сім’ї звернулась до Управління із заявою про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням Управління від 11.11.2014 року позивачці призначено адресну допомогу у розмірі 1326,00 грн. на період з 05.11.2014 року по 04.05.2015 року.

Позивач зверталась із заявами до Управління із заявами за призначенням адресної допомоги від 13.05.2015 року, 09.11.2015 року, 17.05.2016 року, при цьому у звернені позивачки зазначалось, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Згідно вищезазначених заяв позивачці призначалася допомога у розмірі 1326,00 грн. (884, 00 грн. – на дитину, 442,00 грн. на матір).

Надалі позивач звернулась до управління із заявою 01.12.2016 року. Рішенням управління від 16.02.2017 року позивачу призначено адресну допомогу на період з 01.12.2016 року по 13.01.2017 року у розмірі 1326,00 грн., з 14.01.2017 року по 13.03.2017 року у розмірі 1105,00 грн., з 14.03.2017 року по 31.05.2017 року 884,00 грн. Зменшення виплат сталося у зв’язку із тим, що позивач після виповнення дитині трирічного віку перейшла до категорії працездатних громадян. У разі припинення виплати допомоги відповідно до п.7 Порядку №505 виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця, з місяця припинення її виплати, уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги. Виплата допомоги ОСОБА_1, як працездатній особі, яка не працевлаштувалась, була припинена з 13.03.2017 року, працевлаштування відбулось з 05.09.2017 року, тобто після спливу місячного строку, а тому Управління вважає, що діє виключно в межах законодавства України та здійснив призначення та виплату допомоги ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, як внутрішньо переміщена особа, зазначене підтверджується довідкою №62604 від 01.06.2017 року.

Сторонами не оспорюються ті обставини, що 05.11.2014 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та відповідно до рішення Управління про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 11.11.2014 року, на сім'ю позивача було призначено допомогу за період на період з 05.11.2014 року по 04.05.2015 року. Та той факт, що позивач зверталась із заявами до Управління із заявами за призначенням адресної допомоги від 13.05.2015 року, 09.11.2015 року, 17.05.2016 року, при цьому у звернені позивачки зазначалось, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Згідно вищезазначених заяв позивачці призначалася допомога у розмірі 1326,00 грн. (884, 00 грн. – на дитину, 442,00 грн. на матір).

Згідно заяви позивачки від 01.12.2016 року, рішенням управління від 16.02.2017 року позивачу у зв'язку з не працевлаштуванням призначалась адресна допомога із зменшеням на 50 % у період з 01.12.2016 року по 13.01.2017 року у розмірі 1326,00 грн., з 14.01.2017 року по 13.03.2017 року у розмірі 1105,00 грн., а з 14.03.2017 року по 31.05.2017 року припинена, на підставі п.7 Постанови КМУ від 01.10.2014 року №505, та виплачувалась на дитину у розмірі 884,00 грн..

Згідно довідки №H-R від 06.12.2017 року, та довідки №H-R від 14.09.2017 року ОСОБА_1 з 05.09.2017 року обіймає посаду експерта по роботі з абонентами у Компанії ПрАТ «ВФ Україна».

На звернення позивачки до відповідача із заявою про призначення на неї державної адресної допомоги у зв'язку із працевлаштуванням, останній допомогу не призначено. Проте, надано Повідомлення, про призначення їй, як уповноваженому представнику сім'ї допомоги на період з 05.12.2017 року по 04.06.2018 року у розмірі 884,00 грн. на ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та одночасно, визначено що адресна допомога позивачці не виплачується відповідно до п.3,7 Постанови КМУ №505 від 01.10.2014 року.

Таким чином, відповідачем відмова у призначенні виплат позивачу обґрунтована тим, що виплату допомоги припинено на підставі п.7 Порядку № 505 у зв'язку із не працевлаштуванням, тому, при зверненні позивача у строк понад один місяць після припинення виплати, позивач втратив право на призначення адресної допомоги, навіть за умов подальшого працевлаштування.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі Закон №1706-VII ) встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщеною особою є, зокрема, громадянин України, якого змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок № 505). Цей Порядок визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - адресна допомога).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 від 01.10.2014, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно з п. 3 Порядку № 505 грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у таких розмірах, зокрема: для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 Порядку № 505 від 01.10.2014) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 Порядку № 505 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Таким чином, аналіз вищезазначених норм свідчить, що грошова допомога у разі її припинення відповідно до пункту 7 Порядку № 505 не призначається лише на наступний строк, тобто чергові шість місяців. Положення Порядку № 505 не містять норми, яка б у подібних правовідносинах назавжди позбавляла права особу працездатного віку, яка працевлаштувалась та як і раніше має статус внутрішньо переміщеної особи на отримання грошової допомоги. Чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на признання такої допомоги особі в подальшому.

Оскільки ОСОБА_1 є працездатною особою та протягом двох місяців з дня призначення грошової допомоги тобто у період з моменту набуття категорії працездатних осіб, а саме з 20.10.2016 року не працевлаштувалась, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно на період з 14.03.2017 по 13.03.2017 зменшено розмір її допомоги на 50 відсотків та припинено її виплату на наступний період на підставі п. 7 Порядку № 505.

Однак, враховуючи, що позивач будучи з 05.09.2017 працевлаштованою особою, звернулась до відповідача із відповідною заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Повідомила відповідача про факт власного працевлаштування та просила призначити адресну грошову допомогу, а тому, виходячи з вищевикладеного аналізу норм Порядку № 505, суддів здійснив висновок, що відповідач безпідставно відмовив позивачці у призначенні адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі, оскільки остання є працевлаштованою внутрішньо переміщеною особою та згідно вимог чинного законодавства має право на отримання вказаної допомоги.

В даному випадку, наявність правових підстав для призначення та виплати позивачці щомісячної адресної грошової допомоги для покриття виплат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 05.12.2017, є підтвердженою та належним чином доведеною, тому суд вважає необхідним визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачці у призначенні адресної допомоги на наступний шестимісячний строк за заявою від 05.12.2017 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі цього суд присуджує на користь позивача понесені нею судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, які складаються із судового збору в розмірі 640 грн. (відповідно до квитанції 17 від 29.12.2017).

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 44, 73-77, 79, 94, 121-122, 139, 241 246, 255, 295 КАС України, ст.ст. 1, 4 Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішнього переміщення осіб", Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (Донецька область, м. Крматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 30/32) до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні та виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам з 05.12.2017 року - протиправними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу з 05.12.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Героїв небесної сотні, буд. 23, ЄДРПОУ 25953617) на користь ОСОБА_1 (Донецька область, м. Карматорськ, вул. Богдана Хмельницького, 30/32, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), сплачений нею за подання позову до суду судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення прийнято в порядку письмового провадження 12 лютого 2017 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.