
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
У Х В А Л А
про залишення позову без розгляду
08 лютого 2018 р. Справа №805/4157/17-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття ухвали: 10 год. 40 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 805/4157/17-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАМАГРОСВІТ” до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-
за участю представників сторін:
представника позивача – ОСОБА_1 довіреність б/н від 07.02.2018р. ,
ОСОБА_2 довіреність б/н від 07.02.2018р.
представника відповідача-Тернинко С.М., дов. №99-99-11-17/05/77 від 05.09.17р.
В С Т А Н О В И В:
28 листопада 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю “КРАМАГРОСВІТ” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд визнати протиправними дії відповідача, що призвели до неможливості реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов’язати збільшити реєстраційну суму для реєстрації податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ?Накл на 2 560 898, 00 гривень та відобразити це збільшення у Витязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.12.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до попереднього судового засідання на 12.12.2017 року о 16 год. 00 хв.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року зупинено провадження у справі до 10.01.2018 року о 15 год. 00 хв. для надання додаткових документів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2018 року поновлено провадження у справі № 805/4157/17-а .
У підготовчому засіданні 10.01.2018 року було оголошено перерву до 08.02.2018 року.
29.01.2018 року до відділу документального забезпечення Донецького окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив, в якому (окрім іншого) відповідач просить суд залишити адміністративний позов без розгляду, оскільки позивачем пропущено строки звернення до адміністративного суду.
Так, відповідач зазначає, що ТОВ «КРАМАГРОСВІТ» позов подано до суду 28.11.2017 року, при тому як протиправні дії ДФС відбулися у вересні 2015 року. При цьому, позивач був обізнаний з приводу наявності його порушеного права ще у 2015 році та намагався врегулювати зазначене питання у позасудовому порядку шляхом звернення до контролюючого органу з відповідним запитом (лист ГУ ДФС у Донецькій області від 05.11.2015 року). Крім цього, відповідач посилається на те, що відповідно до ч. 4 ст. 99 КАС України ( в редакції чинній на момент звернення позивача до суду), для звернення до адміністративного за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
02.02.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що остаточно про порушення своїх прав ТОВ «КРАМАГРОСВІТ» дізналося 08.11.2017 року після отримання відповіді від ДФС України від 10.10.2017 р. № 2278716/99-99-82-03-02-15, у зв’язку з чим звернувся 28.11.2017 року до суду з вказаним адміністративним позовом в межах строку звернення до суду передбаченого ст. 99 КАС України.
Також, у вказаній відповіді на відзив позивач зазначає, що ТОВ “КРАМАГРОСВІТ” неодноразово зверталось до органів ДФС як усно, так і письмово. Так, перше офіційне письмове звернення відбулося у 2015 році, на яке було отримано негативну відповідь - лист ГУ ДФС у Донецькій області від 05.11.2015 року. Останнє звернення було вже до ДФС України у квітні 2017 року, відповідь на яке отримано позивачем 07.11.2017 року.
Між тим, позивач зазначає, що за період між першим та останнім зверненням, позивач, слідкуючи за змінами у податковому законодавстві стосовно СЕА ПДВ, сподівався на автоматичне вирішення питання, оскільки проблема з якою стикнувся позивач має технічний характер.
При цьому, суд відзначає, що позивачем не заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку при зверненні до суду.
У підготовчому засіданні 08.02.2018 року представник відповідача підтримав заявлене клопотання, та просив його задовольнити повністю з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого клопотання. При цьому, представники позивача пояснили, що фактично на підприємстві відсутній фаховий спеціаліст в галузі права, у зв’язку з чим намагались врегулювати спір самостійно без звернення до суду. Також, в судому засіданні представник позивача зазначив, що відповідь від ГУ ДФС в Донецькій області від 05.11.2015 року № 10555/10/05-99-15-01-13-3 про надання відповіді було отримано у листопаді 2015 року та з відповідним запитом або зі скаргою на відповідь ГУ ДФС в Донецькій області до ДФС України у 2015 році не зверталось. При цьому, позивач тільки у квітні 2017 році звернувся з відповідним запитом до ДФС України, відповідь на який отримав 08.11.2017 року.
Розглянувши заявлене клопотання, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року, передбачалося, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень. (ч.2 ст.122 КАС України).
Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов’язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому, слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов’язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Загалом, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Аналогічна позиція викладена постанові Верховного Суду України від 29.10.2014 року №6-152цс-14.
В даному адміністративному позові позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача, що призвели до неможливості реєструвати податкові накладні та розрахунки коригування у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та зобов’язати збільшити реєстраційну суму для реєстрації податкових накладних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ?Накл на 2 560 898, 00 гривень та відобразити це збільшення у Витязі.
Так, з матеріалів позовної заяви слідує, що ТОВ “КРАМАГРОСВІТ” у січні 2014 року було задекларовано до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 2 560 898,00 грн. та станом на 01.07.2015 року заявлене бюджетне відшкодування залишилось не відшкодованим. У зв’язку з неповерненням бюджетного відшкодування та з метою повернення заявленої суми бюджетного відшкодування до обігу податку на додану вартість у вересні 2015 року підприємством були надані уточнюючі розрахунки на зменшення заявленої суми бюджетного відшкодування на 2 560 898,00 грн. та перенесення її до рядку 31 розділу IV уточнюючого розрахунку (від 11.09.2015 року № НОМЕР_1) до Декларації з ПДВ за червень 2015 року. Разом з цим, враховуючи те, що станом на 15.11.2017 року в системі електронного адміністрування податку на додану вартість не відображено суму 2 560 898,00 грн. та не збільшено показник реєстраційної суми, що обраховується за формулою відповідно до пункту 200-1.3 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 34 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення”.
Крім того, ОСОБА_3 управління ДФС у Донецькій області від 05.11.2015 року № 10555/10/05-99-15-01-13 про надання відповіді (на запит від 09.10.2015 року № 379), останній повідомив позивача, зокрема, про те, що відповідно до встановленого регламенту та діючих нормативних документів розрахунок ліміту здійснюється виключно на центральному рівні.
Вказаний лист відповідь позивачем було отримано у листопаді 2015 року, про що повідомив повноважний представник позивача в засіданні суду.
Між тим, позивач не звертався з відповідним запитом до ДФС України ні у 2015 році, ні у 2016 році. Та, тільки 26.04.2017 року звернувся з відповідним листом до ДФС України, в якому зазначив, що враховуючи те, що ТОВ “КРАМАГРОСВІТ” збільшує обсяги реалізації готової продукції, у останнього виникає потреба у збільшенні суми ліміту для реєстрації виданих податкових накладних, у зв’язку з чим просило ДФС України у відповідності до вимог чинного законодавства збільшити суму ліміту (реєстраційної суми) на 2 560 898,00 грн.
З огляду на викладене вище, суд зазначає, що позивач, починаючи з листопада 2015 року, знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, до суду позивач звернувся з адміністративним позовом лише 28.11.2017 року, згідно штампу вхідної кореспонденції Донецького окружного адміністративного суду № 4228/17, що дає змогу прийти до висновку про порушення Підприємством строку звернення до суду.
Пункт 4 статті 122 КАС України визначає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Враховуючи наведені обставини, позивач міг та повинен був дізнатись про обставини, що слугували підставою для звернення до суду з означеним позовом.
Відповідно до ст.123 КАС України, передбачає наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов’язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
В даному випадку, докази, які б підтверджували наявність поважних причин строку звернення до суду, позивачем не надано.
При цьому, суд враховує, що строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Крім того, суд вважає за необхідне також зазначити, що при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
У справах “Стаббігс та інші проти Великобритані”, “Девеер проти Бельгії”, суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі “Пономарьов проти України”, Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа “Мельник проти України”) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.При цьому, докази, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, позивачем не надано. Відсутня також і обґрунтована заява позивача щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд вважає безпідставним та необґрунтованим твердження позивача в позовній заяві, що тільки тоді коли позивач звернувся до ДФС України в квітні 2017 року з відповідним запитом про збільшення суму реєстраційного ліміту та отримавши негативну відповідь, Товариство з обмеженою відповідальністю “КРАМАГРОСВІТ” остаточно дізналось про порушення своїх прав 08.11.2017 року.
Позивачем не зазначається та з матеріалів справи не вбачається обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до Донецького окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів у передбачений законом строк.
Із клопотанням про визнання причин пропуску строку звернення із позовом до суду поважними позивач до суду не звертався. Доказів наявності належних причин для пропуску строку звернення та їх поважності позивачем надано не було.
Таким чином, беручи до уваги відсутність доказів про поважність причин пропуску звернення до суду та відсутність заяви про поновлення пропущеного строку, суд дійшов висновку, про задоволення клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України.
Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), тому судовий збір в сумі 3 200,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 375 від 13.11.2017 року підлягає поверненню позивачу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 123, 161, 240, 248 КАС України, суд,-
У Х В А Л И В:
Клопотання Державної фіскальної служби України про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити повністю.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАМАГРОСВІТ” до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Повернути судовий збір Товариству з обмеженою відповідальністю “КРАМАГРОСВІТ” у розмірі 3 200,00 грн., сплаченого платіжним доручення № 375 від 13.11.2017 року за подання до суду адміністративного позову до Державної фіскальної служби України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 08 лютого 2018 року у присутності представників сторін.
Повний текст ухвали складено та підписано 12 лютого 2018 року.
Ухвала набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Суддя Кочанова П.В.
Судове рішення № 72271115, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 08.02.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/4157/17-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: