Ухвала суду № 72270289, 14.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/213/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Денисюка Р.С.,

розглянувши заяву Комунального підприємства «Луцьке» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Комунального підприємства «Луцьке» до головного інспектора Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки «Нового будівництва котельної установки модульної (КУМ) на твердому паливі для обслуговування Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня в с. Коршів Луцького району» та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2017 №22/4128

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Луцьке» (далі – КП «Луцьке) звернулося з позовом до головного інспектора Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 (далі – головний інспектор УДАБІ у Волинській області Маркевич С.Б.) про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової перевірки «Нового будівництва котельної установки модульної (КУМ) на твердому паливі для обслуговування Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня в с. Коршів Луцького району» та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2017 № 22/4128.

Одночасно із пред’явленням позову КП «Луцьке» подало заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2017 № 22/4128.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову КП «Луцьке» зазначає про те, що в разі не зупинення дії постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.12.2017 № 22/4128 і сплаті визначеного постановою штрафу відновлення порушених прав підприємства буде унеможливлене або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Також вказує, що підприємство здійснює опалювальні роботи комунальних закладів району, серед яких школи, лікарні, тому примусове виконання постанови може негативно вплинути на функціонування цих закладів.

Крім того, заявник вказує на очевидні ознаки неправомірності оскаржуваного рішення, оскільки розгляд справи про притягнення до відповідальності КП «Луцьке» відбувся без повідомлення підприємства та в порушення вимог частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Заява КП «Луцьке» про забезпечення позову не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, суд може забезпечити позов лише за наявності двох підстав, а саме: ускладнення або неможливість виконання рішення суду чи відновлення порушених прав позивача внаслідок невжиття заходів забезпечення позову та очевидна протиправність рішення, яким порушуються права, свободи та інтереси особи, що звернулась до суду.

Водночас, згідно з частиною першою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що 29.12.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області ОСОБА_1 винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 22/4128. Даною постановою визнано КП «Луцьке» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 1 пункту 3 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 651940,00 грн. Також роз’яснено, що постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк постанова вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являється до органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку

У даному випадку постанова інспектора може бути виконана позивачем в добровільному порядку або виконується в примусовому порядку після набрання постановою законної сили.

КП «Луцьке» подало до Волинського окружного адміністративного суду позов про оскарження зазначеної постанови про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, що означає, що вона не набрала законної сили.

При цьому, заявником будь-яких доказів про те, що вказану постанову звернуто до примусового виконання, суду не надано.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено порядок дій державного виконавця, щодо виконання постанов, які не набрали законної сили.

Тобто, слід зазначити, що Законом України «Про виконавче провадження», передбачено ряд механізмів, що забезпечують дотримання прав боржника від стягнення сум які йому присудженні стягувачем (за винесеними постановами, які є виконавчими документами), у разі коли ним оспорюються правомірність винесення такого рішення.

Отже, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів, наведених заявником у його обґрунтування, суд приходить до висновку що заявником не наведено обставин, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом не встановлено очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення, оцінка на предмет законності цього рішення буде дана судом за результатами розгляду справи по суті. Крім того, суд не вбачає очевидних ознак порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду таким рішенням, дією чи бездіяльністю.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, з огляду на що в задоволенні заяви КП «Луцьке» про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Комунального підприємства «Луцьке» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Р.С. Денисюк