Ухвала суду № 72270138, 19.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/246/18 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Західінкомбанк” звернулося з позовом до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про зобов’язання відповідача скасувати арешт нерухомого майна позивача, а саме квартири у АДРЕСА_1, накладений згідно постанови від 27.05.2009 ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ВП №13030775.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог статті 160, 161 КАС України та містить такі недоліки.

Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо не зняття арешту з квартири, що знаходиться у АДРЕСА_2.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна від 13.02.2018, арешт нерухомого майна, а саме квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, власником якої являється ОСОБА_2, накладений на підставі постанови ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ВП №13030775.

Проте, в матеріалах справи відсутній документ, на підставі якого було накладено арешт на квартиру по вул. Стеценка, 2-А/20 у м. Києві.

Також, з долученої позивачем до матеріалів позовної заяви копії рішення Подільського районного суду м. Києва від 15.05.2008 не можливо встановити, чи набрало дане рішення законної сили.

В свою чергу, відсутність в матеріалах позовної заяви документу, на підставі якого було накладено арешт на квартиру, позбавляє можливості суддю встановити предметну підсудність даної справи, а також строк звернення до суду.

Згідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 статті 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, 19.08.2009 на підставі постанови ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ВП №13030775 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

22.12.2016, на підставі рішення Подільського районного суду від 15.05.2008, за ПАТ “Західінкомбанк” зареєстровано право власності на вищевказану квартиру.

Також, зі змісту позовної заяви вбачається, що 23.07.2014 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №63 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “Західінкомбанк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку” розпочато процедуру ліквідації ПАТ “Західінкомбанк”.

Як зазначає позивач, враховуючи, що право власності на квартиру визнано та зареєстровано за банком, її було включено до ліквідаційної маси та відповідно має бути реалізовано банком в межах ліквідаційної процедури, проте арешт, накладений на майно банку, який перебуває у ліквідації створює перешкоди у здійсненні уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ “Західінкомбанк” своїх прямих обов’язків щодо реалізації майна банку, у зв’язку з чим 31.01.2018 ПАТ “Західінкомбанк” звернувся з письмовою заявою до відповідача щодо зняття арешту з квартири по вул. Стеценка, 2-А/20 у м. Києві.

Таким чином, станом на 31.01.2018 позивачу вже було відомо про накладення арешту на вищевказану квартиру.

Проте, з позовом ПАТ “Західінкомбанк” звернувся лише 13.02.2018, що стверджується штемпелем відділення зв’язку №16 м. Луцьк ПАТ “Укрпошта”, тобто з порушенням строку, визначеного ч.2 ст.287 КАС України, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивачем не подано.

Частиною 1 ст.123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про зобов’язання вчинити дії, слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, а також копії постанови ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, згідно якої накладено арешт на квартиру по вул. Стеценка, 2-А/20 у м. Києві.

Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Західінкомбанк” до Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про зобов’язання вчинити дії, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз’яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Ю.Ю. Сорока