Рішення № 72270015, 05.02.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року ЛуцькСправа № 803/1796/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача Берегович О.Л.,

представника відповідача Копка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Парки та сквери м.Луцька» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Парки та сквери м.Луцька» (далі - позивач, підприємство, КП «Парки та сквери м.Луцька») звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 09.11.2017 №0264041303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обгрунтування позовних вимог підприємство вказує на те, що в період з 15.09.2017 по 05.10.2017 проводилась документальна планова виїзна перевірка КП «Парки та сквери м.Луцька» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2014 по 30.06.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07.10.2011 по 30.06.2017, військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2017, за результатами якої складено акт від 12.10.2017 №11250/03-20-13-08/37887516. Перевіркою встановлено, що підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, внаслідок чого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.10.2017 №0219891308 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 418619,53 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 401483,92 грн., пені 17135,61 грн., та №0220141308 про визначення суми грошового зобов'язання з військового збору на загальну суму 45204,51 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 43115,27 грн., пені 2089,24 грн.

Позивач зазначає, що період, за який винесене оскаржуване рішення (з 23.06.2015 до 14.07.2017), охоплюється періодом перевірки, однак у висновках акту перевірки констатується лише несвоєчасність перерахування податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При перевірці використовувались відомості з інформаційних ресурсів ДФС, перевірялась звітність підприємства по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, головна книга по рахунку 651 (розрахунки по єдиному соціальному внеску). Жодних податкових повідомлень-рішень щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нарахування штрафних санкцій, пені податковим органом за наслідками перевірки винесено не було.

За вказаних обставин підприємство вважає, що рішення ГУ ДФС у Волинській області від 09.11.2017 №0264041303, яким до підприємства застосовано штраф в сумі 99578,43 грн. та нараховано пеню в сумі 56361,72 грн., підлягає скасуванню як таке, що прийняте без належних для цього правових підстав.

У відзиві на позовну заяву (а.с.37-38) ГУ ДФС у Волинській області заперечило проти позовних вимог КП «Парки та сквери м.Луцька» та зазначило, що рішення від 09.11.2017 №0264041303 прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою підприємством ЄСВ. Посилання позивача на акт перевірки від 12.10.2017 №11250/03-20-13-08/37887516 як на підставу для винесення оскаржуваного рішення відповідач вважає безпідставним, оскільки згідно з пунктом 2 частини другої розділу 7 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів та не потребує проведення перевірки і складання акта перевірки. Враховуючи вищезазначене, ГУ ДФС у Волинській області просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

У відповіді на відзив КП «Парки та сквери м.Луцька» зазначило, що обгрунтовує неправомірність винесення оскаржуваного рішення саме актом перевірки від 12.10.2017 №11250/03-20-13-08/37887516, оскільки в ньому відсутні посилання на виявлені порушення щодо нарахування та сплати ЄСВ, хоча ці питання були предметом перевірки і охоплювалися періодом, за який винесене рішення від 09.11.2017 №0264041303. Вказує, що акт - службовий документ, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Крім того, зазначає, що згідно з вимогою про сплату недоїмки від 04.07.2017 №Ю-5234-17 станом на 30.06.2017 заборгованість підприємства зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені становила 485066,19 грн., в т.ч. недоїмка - 312622,88 грн., штраф - 168464,36 грн., пеня - 3978,95 грн. 13.07.2017 КП «Парки та сквери м.Луцька» сплатило борг по ЄСВ в сумі 490000,00 грн., ліквідувавши повністю заборгованість (а.с.90-92, 126-128).

У запереченні відповідач вказав, що відповідь на відзив є безпідставною. Посилаючись на акт перевірки, позивач не враховує, що чинне законодавство не ставить в залежність прийняття оскаржуваного рішення після проведення перевірки та складення акта перевірки, оскільки в силу вимог Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів (а.с.104).

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог підприємства, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 09.11.2017 №0264041303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП «Парки та сквери м.Луцька» застосовано штраф за несвоєчасу сплату ЄСВ у розмірі 99578,43 грн. та нараховано пеню у розмірі 56361,72 грн. (а.с.6).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Як передбачає пункт 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Аналізуючи вищенаведені норми Закону №2464-VI, слід дійти висновку, що законодавцем визначено обов'язок платників єдиного внеску сплачувати його до 20-го числа щомісяця одночасно з виплатою заробітної плати. Несвоєчсано сплачений єдиний внесок вважається недоїмкою.

Згідно з частинами десятою та одинадцятою статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Отже, Законом №2464-VI передбачена відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного внеску у вигляді нарахування пені та застосування штрафу.

Водночас процедура нарахування та сплати фінансових санкцій визначена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Так, частиною першою розділу VIІ Інструкції №449 передбачено, що за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 2 частини другої розділу VIІ Інструкції №449 встановлено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати єдиного внеску до платника застосовується штраф та нараховується пеня згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а розрахунок фінансової санкції проводиться на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Як свідчать матеріали справи, КП «Парки та сквери м.Луцька» протягом 2015, 2016 та 2017 років несвоєчасно перераховувало до бюджету єдиний внесок. Вказані обставини підтверджуються зворотнім боком облікової картки підприємства по єдиному внеску (а.с.59-88, 110-125) та не оспорювались представником позивача в судовому засіданні.

Про наявну заборгованість підприємства зі сплати єдиного внеску станом на 30.06.2017 в сумі 481087,24 грн. вказано в акті від 12.10.2017 №11250/03-20-13-08/37887516 документальної планової виїзної перевірки КП «Парки та сквери м.Луцька» з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.07.2014 по 30.06.2017, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 07.10.2011 по 30.06.2017, військового збору за період з 03.08.2014 по 30.06.2017 (а.с.40-57, пункт 3.3.4 акту).

Як встановлено судом, 04.07.2017 ГУ ДФС у Волинській області винесено вимогу про сплату недоїмки №Ю-5234-17, якою зобов'язано позивача сплатити суму боргу з ЄСВ станом на 30.06.2017 в загальному розмірі 485066,19 грн., в т.ч. недоїмка - 312622,88 грн., штраф - 168464,36 грн. та пеня 3978,95 грн. (а.с.134).

13.07.2017 КП «Парки та сквери м.Луцька» сплатило 490000,00 грн. ЄСВ до бюджету, про що свідчить платіжне доручення №1 (а.с.135).

Таким чином, погашення позивачем недоїмки зі сплати єдиного внеску є в силу вимог пункту 2 частини другої розділу VIІ Інструкції №449 підставою для застосування штрафу на всю суму сплаченої недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

З розрахунку штрафної санкції вбачається, що фінансові санкції відповідно до оскаржуваного рішення нараховані за період з 23.06.2015 по 14.07.2017, тобто станом на дату погашення позивачем суми недоїмки (а.с.58).

Відтак, беручи до уваги досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого ГУ ДФС у Волинській області рішення від 09.11.2017 №0264041303, яким до КП «Парки та сквери м.Луцька» за несвоєчасу сплату ЄСВ застосовано штраф у розмірі 99578,43 грн. та нараховано пеню у розмірі 56361,72 грн.

При цьому суд не бере до уваги доводи підприємства про те, що в акті перевірки від 12.10.2017 №11250/03-20-13-08/37887516 відсутні посилання на порушення позивачем порядку нарахування та сплати єдиного внеску, з огляду на що оскаржуване рішення прийнято безпідставно, оскільки як зазначено вище та передбачено пунктом 2 частини другої розділу VIІ Інструкції №449 в даному випадку підставою для прийняття рішення є дані інформаційної системи органу доходів і зборів, а не акт перевірки.

Крім того, суд вважає безпідставними твердження представника позивача про те, що ГУ ДФС у Волинській області оскаржуваним рішенням повторно зобов'язало підприємство сплатити штраф та нарахувало пеню, оскільки штраф і пеня сплачені по вимозі від 04.07.2017 №Ю-5234-17.

Так, з матеріалів справи вбачається, що рішенням від 04.11.2016 №0061001301 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до КП «Парки та сквери м.Луцька» застосовано штраф за несвоєчасу сплату ЄСВ у розмірі 192963,34 грн. та нараховано пеню у розмірі 66329,62 грн. (а.с.139).

Із розрахунку штрафних санкцій до даного рішення вбачається, що період, за який нараховано фінансові санкції, становить з 22.07.2014 по 31.10.2016 (а.с.140-143).

Податковим органом протягом 2016-2017 років неодноразово виносились вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску (а.с.146-150), зокрема вимоги від 12.01.2017 №Ю-5234-17, від 02.02.2017 №Ю-5234-17 та від 04.07.2017 №Ю-5234-17 включали в себе, окрім недоїмки, вимогу про сплату штрафу та пені згідно з рішенням від 04.11.2016 №0061001301.

Отже, оскільки по вимозі від 04.07.2017 №Ю-5234-17 позивач сплатив залишок штрафних санкцій та пені, нарахованих рішенням від 04.11.2016 №0061001301, тому відсутні підстави стверджувати, що згідно оскаржуваного рішення від 09.11.2017 №0264041303 підприємство повторно притягнуте до відповідальності.

Водночас суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність станом на 10.08.2017 заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, про що свідчить довідка від 10.08.2017 №4470/10/03-18-07-02 (а.с.102), а відтак безпідставність винесення оскаржуваного рішення.

Як встановлено судом, заборгованість зі сплати єдиного внеску погашена підприємством 13.07.2017, а тому станом на 10.08.2017 недоїмки по вказаному платежу у позивача не могло бути. Рішення від 09.11.2017 №0264041303 винесене за період несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску, а саме: з 23.06.2015 по 14.07.2017 після видачі позивачу довідки про відсутність заборгованості.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, ГУ ДФС у Волинській області довело належними та допустими доказами правомірність прийнятого рішення від 09.11.2017 №0264041303.

З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог КП «Парки та сквери м.Луцька», з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.