Рішення № 72269529, 16.01.2018, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1128/17

Провадження №2-а/405/40/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2

та представника відповідачів ГУ ДФС у Кіровоградській області,

ДФС України - Змеул Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області, ДФС України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ДФС у Кіровоградській області у ненадання висновку щодо виплати йому (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції);

зобов'язати ГУ ДВС у Кіровоградській області надати висновок щодо виплати йому (ОСОБА_1) одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 року №208 - VІІІ та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати;

зобов'язати ДФС України призначити до виплати йому (позивачу ОСОБА_1) одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходження служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до Закону України від 13.02.2015 року №208 - VІІІ в розмірі 150 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

На обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_5 зазначив, що він (позивач) перебував на службі в органах Державної податкової служби України, обіймав посаду начальника відділу протидії незаконному відшкодуванню ПДВ УПМ ДПА у Кіровоградській області, має спеціальне звання підполковник податкової міліції.

29 лютого 2012 року він (позивач) був звільнений з займаної посади та з органів податкової міліції у відставку (зі зняттям з військового обліку) за п.65 п.п. «б» відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року №114.

24 лютого 2016 року йому (позивачу) встановлено третю групу інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, втрата професійної працездатності становить 40%.

Зазначив, що, маючи право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції) у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на дату встановлення інвалідності, звернувся з заявою до ГУ ДФС у Кіровоградській області, в якій просив здійснити передбачену законодавством, виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби в органах внутрішніх справ (податкової міліції), однак останнім проявив неправомірну бездіяльність, та свою відмову мотивував відсутністю підстав для розгляду матеріалів та підготовки висновку про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової поліції, оскільки з 07.11.2015 року втратив чинність Закон України «Про міліцію», яким гарантувався державою правовий та соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів сімей, що передбачений ст.356 Податкового кодексу України та ст.ст.20-23 Закону України «Про міліцію». Крім того, відповідач вказав і на те, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до нормативно-правових актів.

Позивач також вказав, що відповідач ДФС України зобов'язаний був призначити йому до виплати вищевказану грошову допомогу, однак вказаних дій не вчинив.

З огляду на зазначене, з посиланням на п.356.1 ст.356 Податкового кодексу України, Закон України «Про міліцію» в редакції Закону України №208-VII Iвід 13.02.2015 року, який набрав чинності 12.03.2015 року, абз.3 п.15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII, Порядок та умови виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 року, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності абро часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року, позивач вважає, що відповідачі діяли не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, тому відмова щодо розгляду матеріалів та підготовки висновку про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової поліції, та відмова щодо призначення та виплати такої допомоги, - є протиправними.

На підставі чого, позивач вважає, що належним способом захисту його (позивача) прав буде зобов'язати ГУ ДФС у Кіровоградській області вчинити такі дії: скласти та подати до ДФС України висновок щодо виплати йому (позивачу) грошової допомоги на підставі Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України №208-VIIIвід 13.02.2015 року та відповідно до Порядку №580 у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби ОВС (податковій міліції); ДФС України зобов'язаний призначити та виплатити йому (позивачу) одноразову грошову допомогу у зв'язку із ІІІ-ою групою інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податковій міліції), відповідно до Закону України №208-VIIIвід 13.02.2015 року в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Представник позивача під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу в їх задоволенні, зазначивши на обгрунтування заперечень, як представника ГУ ДФС у Кіровоградській області, так і представника ДФС України, які за змістом є аналогічними, та, посилаючись на ч.1 ст.58 Конституції України, що на час звернення позивача до ГУ ДФС у Кіровоградській області Закон України «Про міліцію» втратив чинність. Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до ст.23 Закону України «Про міліцію», Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади зобов'язувалися у тримісячний строк після набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, однак на даний момент механізм призначення та виплати вказаної допомоги відсутній. Тим самим, призначення одноразової грошової допомоги позивачу відповідно до Порядку №707 було б можливим лише за умови чинності Закону України «Про міліцію». З огляду на зазначене, з моменту набрання чинності Законом України «Про національну поліцію» у позивача відсутні правові підстави для отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, що були передбачені Законом України «Про міліцію».

Заслухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 ч.1 Розділу VII Перехідні положення КАС України ( в редакції Закону України №2147-VIIІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, на підставі чого розгляд даної справи суд продовжив за правилами КАС України в редакції Закону України №2147-VIIІ від 03.10.2017 року.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом ДПС у Кіровоградській області «Про звільнення співробітника» №65-о від 29 лютого 2012 року підполковника податкової міліції ОСОБА_1 з 29 лютого 2012 року було звільнено з органів податкової міліції у відставку із зняттям з військового обліку за п.65 «Б» (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №114 від 29.07.1991 року.

Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 21 рік 04 місяці 20 днів, в пільговому обчисленні 23 роки 03 місяці 16 днів.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №80 від 29 лютого 2012 року, виданого військово-лікарською комісією при УМВС України в Кіровоградській області, комісія прийшла до висновку про те, що наявні у ОСОБА_1 захворювання пов'язані з проходженням служби в ОВС.

Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №171331 ОСОБА_1 з 15.02.2016 року встановлена ІІІ-тя група інвалідності та зазначено, що причиною інвалідності є захворювання, пов'язані з проходженням служби в ОВС.

Крім того, відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №007041 ОСОБА_1 ступінь втрати професійної працездатності у відсотках становить 40%.

Як зазначив в позові позивач та підтримав під час судового розгляду справи представник позивача, та представником відповідачів не спростовано, що позивач звернувся до ГУ ДФС у Кіровоградській області з питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з захворюванням, отриманим під час виконання службових обов'язків, що призвело до встановлення ІІІ-ої групи інвалідності.

Листом від 16 січня 2017 року №14/Г/11-28-04-33 ГУ ДФС у Кіровоградській області повідомив на адресу ОСОБА_1, що статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей, та на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст.ст.20-23 Закону України «Про міліцію».

07 листопада 2015 року зазначений Закон України «Про міліцію» втратив чинність, відповідно розглядати матеріали та готувати висновки про призначення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції після вказаної дати законні підстави відсутні. Розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін в нормативно-правові акти.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідачів, позивач ОСОБА_1 скористався своїм правом та звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до п.356.1 ст.356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

В свою чергу, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року №565-XII, в редакції Закону від 13.02.2015 року №208-VІІІ, який набрав чинності 12.03.2015 року, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На підставі Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII Закон України «Про міліцію» втратив чинність 07.11.2015 року.

При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», в редакції Закону від 23.12.2015 року №900-VIII, який набрав чинності 29.12.2015 року, встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

При цьому наведеними приписами пункту 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» спростовуються доводи відповідачів про відсутність законних підстав для підготовки висновку, призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомогу, обґрунтовані тим, що на момент подачі позивачем заяви про здійснення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності Закон України «Про міліцію» втратив чинність.

Чинним підзаконним актом, який містить спеціальні правові норми щодо виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівником міліції, податкової міліції, є затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707 Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.

Згідно з п.5 вказаного Порядку №707 для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник міліції, податкової міліції подає органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби за місцем проходження служби:заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги згідно з додатком;довідку медико-соціальної експертної комісії щодо визначення ступеня втрати працездатності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) та (або) установлення групи інвалідності;довідку про грошове забезпечення;копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу документа та місце реєстрації (довідку органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про місце реєстрації або місце перебування заявника);копію ідентифікаційного номера.

Відповідно до п.7 Порядку №707 орган внутрішніх справ, орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, подає МВС та ДПА у семиденний строк з дня реєстрації документів висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті).

МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.

Виплата грошової допомоги працівнику міліції, податкової міліції проводиться шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий заявником в установі банку, або через касу органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у разі його загибелі (смерті) членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям.

Грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави до висновку, що рішення про призначення виплат, в даному випадку, приймає ДФС, а самі виплати здійснює орган державної податкової служби, у якому проходив службу працівник податкової міліції.

Крім того, наведені положення Порядку №707 (в контексті спірних правовідносин) свідчать про те, що за колишніми працівниками міліції, а також податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, податкової міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про міліцію», виплати якої здійснюється в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України на дату встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Крім того, відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» Кабінетом Міністрів України від 21.10.2015 року №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Частиною 2 Постанови КМУ від 21.10.2015 року №850 визначено те, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 року №208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою КМУ від 12.05.2007 року №707.

Відповідно до п.2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є встановлення працівнику міліції інвалідності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно з п.п.2 п.3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі: установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності ІІІ-ої групи.

Відповідно до п.8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС у 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в п.п.6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Тим самим, судом відзначається, що посилання представника відповідачів на той факт, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України, є безпідставним, оскільки питання виплати такої допомоги в повній мірі врегульовано нормами діючого законодавства.

З огляду на викладене вище, судом відзначається, що позивач ОСОБА_1 набув право на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням службових обов'язків в період проходження служби ОВС (податкової міліції), після 12.03.2015 року та в період чинності ст.23 Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України №208-VIII від 13.02.2015 року, що набрав чинності 12.03.2015 року, таким чином грошова допомога позивачу має бути визначена саме відповідно до вказаного Закону, призначення та виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, при цьому дії відповідачів щодо не призначення та не перерахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до положень ст.356 Податкового кодексу України та ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», є - протиправними.

Відповідно до ст.ст.132, 139 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі чого з відповідача Державної фіскальної служби Українислід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноваженьна користь позивача ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 640 грн. 00 коп. (квитанція №117 від 02.03.2017 року).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, Державної фіскальної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області у ненаданні висновку щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції).

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України в Кіровоградській області надати висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції) відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 року №208-VІІІ та направити висновок щодо виплати грошової допомоги до Державної фіскальної служби України для прийняття рішення про призначення виплати.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України призначити до виплати ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС (податкової міліції), відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону України від 13.02.2015 року №208-VІІІ в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Присудити ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної фіскальної служби України, понесені судові витрати - судовий збір в розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким є Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова