Ухвала суду № 72268706, 17.01.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/1063/18

Провадження № 2/761/3828/2018

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2018 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку», третя особа: Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» про визнання договору іпотеки та договорів застави нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаною позовною заявою, відповідно до якої просять суд визнати Договір іпотеки житлового будинку та земельних ділянок №ZXR019521.26786.006 від 19.04.2013 року припиненим, визнати Договір застави рухомого майна №ZXA019500.26786.007 від 19.04.2013 року припиненим, визнати Договір застави рухомого майна №zxa019500.27860.004 від 19.04.2013 року припиненим.

За загальним правилом, визначеним ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено правило виключної підсудності, відповідно до якого позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач фактично просить суд, зокрема, визнати Договір іпотеки будинку та земельних ділянок, які розташовані за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Ентузіастів, 1.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на зазначене, суддя приходить до висновку про направлення справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку», третя особа: Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» про визнання договору іпотеки та договорів застави нерухомого майна за підсудністю до Бородянського районного суду Київської області.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 27, 31, 259, 260 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Передати справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк Розвитку», третя особа: Приватне сільськогосподарське підприємство «Колос» про визнання договору іпотеки та договорів застави нерухомого майна за територіальною підсудністю до Бородянського районного суду Київської області.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ М.А. РИБАК