Ухвала суду № 72267592, 09.02.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6643/17

1-кс/755/730/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2018 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за клопотанням слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Дзюбака О.В. про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016100040013732 від 01.10.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

09 лютого 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Дзюбак О.В. звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на нежитлове приміщення №3 ( після технічної інвентаризації №203), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд 4-в ( реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 761818680000), шляхом заборони розпорядження.

Тож, слідчий суддя перевіривши виконання вимог ст.ст. 171, 172 КПК України за клопотанням, приходить до наступного.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години.

Статтею 171 вказаного Кодексу передбачено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Однак, у цьому випадку, у клопотанні слідчого про арешт майна не зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016 та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

За таких умов слідчий суддя приходить до однозначного висновку, що дане клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, у зв'язку з чим останнє підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків в сімдесят дві години.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 170-173, 309, 372-376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотанням слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Дзюбака О.В. про арешт майна, в рамках кримінального провадження №12016100040013732 від 01 жовтня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, повернути прокурору Київської місцевої прокуратури № 4 Руснаку Дмитру Олеговичу для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова