Рішення № 72266929, 15.02.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/13321/17

Провадження № 2/712/300/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Романенко В.А.

при секретарі – Таран А.І.

розглянувши у відкритому спрощеному судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання гаража в кооперативі,-

В С Т А Н О В И В:

Гаражно-будівельний кооператив «Зірочка-1» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання гаража в кооперативі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 має гараж № 363 в гаражно-будівельному кооперативі «Зірочка-1».

Між позивачем та відповідачем встановилися зобов’язальні правовідносини з утримання території кооперативу, гаражів та обслуговування членів кооперативу у відповідності з вимогами Статуту. Відносини з приводу створення та діяльності гаражно-будівельного кооперативу регулюються Законом України «Про кооперацію» та Статутом кооперативу.

Відповідно Статуту кооперативу, до компетенції загальних зборів кооперативу відносяться визначення розмірів платежів та внесків членів кооперативу.

Згідно ст. 6.2.4 Статуту член кооперативу зобов’язаний регулярно, у визначений термін, сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені Загальними зборами (зборами Уповноважених) за поданням ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 15.5 Статуту за несвоєчасну сплату внесків член ОСОБА_3 і асоційований член ОСОБА_3 сплачує неустойку у формі пені. Пеня нараховується за кожен день несплати членських (пайових, експлуатаційних, цільових) внесків за весь період заборгованості і не залежно від строку заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки.

Сума основного боргу по гаражу № 363 (ОСОБА_1П.) за період з 21.01.2016 року по 20.10.2017 року складає 1724,16 грн., пеня – 169,71 грн., втрати від інфляційних процесів – 150,27 грн., 3% річних – 38,26 грн.

Позивач неодноразово звертався усно і письмово з вимогою погасити борг. 12.09.2017 року позивачем направлено на адресу суду боржника рекомендований лист через кур’єрську службу доставки, з вимогою погасити борг. Відповідь не надійшла, борг не погашений.

Це свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов’язань, а тому порушує право позивача на одержання плати за надані послуги з утримання кооперативу та території в установлений законодавством строк.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» - 2082,40 грн., з них 1724,16 грн. боргу, пені – 169,71 грн. втрати від інфляційних процесів – 150,27 грн., 3% річних – 38,26 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, пояснивши тим, що голова кооперативу не надає йому статут.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій та статус суддів», районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, який вступив в дію 15.12.2017 року.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями статті 2 Закону України «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року № 1087-IV зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 1087-IV) кооператив це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Вступний внесок - грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа у разі вступу до кооперативної організації. Членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання. Цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу.

Згідно ст. 6 Закону № 1087-IV кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

За ст. 12 Закону основними обов'язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

За ст. 15 Закону вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.

До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить: затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; заслуховування звітів його органів управління і органів контролю; затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу, тощо.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 являється членом гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» за адресою м. Черкаси, вул.. Оборонна, 18 і в його користуванні знаходиться гараж за номером 363, що підтверджується довідкою ГБК «Зірочка-1» від 30.10.2017 року.

Відповідно Статуту гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» (далі Статут), до компетенції загальних зборів кооперативу відносяться визначення розмірів платежів та внесків членів кооперативу.

Згідно ст. 6.2.4 Статуту член кооперативу зобов’язаний регулярно, у визначений термін, сплачувати членські внески та інші платежі, які затверджені Загальними зборами (зборами Уповноважених) за поданням ОСОБА_3.

Відповідно до ст. 15.5 Статуту за несвоєчасну сплату внесків член ОСОБА_3 і асоційований член ОСОБА_3 сплачує неустойку у формі пені. Пеня нараховується за кожен день несплати членських (пайових, експлуатаційних, цільових) внесків за весь період заборгованості і не залежно від строку заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно пункту 1 статті 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо в зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

У силу положень статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Тобто порушенням грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність застосовується до правовідносин зобов'язального характеру, які виникають з приводу грошових зобов'язань.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, оскільки заперечень щодо розрахунку відповідачами не надходило, інший розрахунок відповідачами не наданий.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач допустив утворення значної заборгованості яка становить 2082,40 грн., з них 1724,16 грн. боргу, пені – 169,71 грн. втрати від інфляційних процесів – 150,27 грн., 3% річних – 38,26 грн.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості позивача, який був наданий в судовому засіданні. Відповідачем заперечень щодо наданого розрахунку не надавалось та не надавалось власного варіанту розрахунку.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Як зазначено у ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи норму вказаної статті суд приходить за необхідне компенсувати Гаражно-будівельному кооперативу «Зірочка-1» судові витрати в розмірі 1 600 грн. за рахунок Держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 15, 16, 509, 524, 533-535, 625 ЦК України, Законом України «Про кооперацію» ст.ст. 4, 5, 12, 19, 76, 77, 78, 79, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за утримання гаража в кооперативі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Гаражно-будівельного кооперативу «Зірочка-1» борг зі сплати членських внесків в сумі 1 724,16 грн., інфляційні витрати в сумі 150,27 грн., 3% річних в сумі 38,26 грн,, пені в сумі 169,71 грн., а всього 2 082,40 грн.

Компенсувати Гаражно-будівельному кооперативу «Зірочка-1» судові витрати в розмірі 1 600 грн. за рахунок Держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Черкаської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: