Ухвала суду № 72266168, 16.02.2018, Лисянський районний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/71/18

Провадження № 2/700/136/18

16 лютого 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/71/18 провадження №2/700/136/18 за позовом ОСОБА_1, представник позивача за довіреністю – ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, представник позивача за довіреністю – ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що 20 лютого 2008 року в смт. Лисянка Черкаської області померла її мати – ОСОБА_3. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,87 га., яка розташована в адмінмежах Лисянської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта серії ЯБ № 157717 та майновий пай члена КСП «Поділ», відповідно до свідоцтва серії ЧЕ-ХІV № 218372, виданого 07.02.2006 року. За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила. Як спадкоємець першої черги за законом вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку. За таких обставин позивач змушена звернутися до суду та просить визнати право власності на спадщину, яка залишилася після смерті матері ОСОБА_3

Позивач та її представник у підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили винести рішення по суті позовних вимог.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 206 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 20 лютого 2008 року в смт. Лисянка Черкаської області померла мати позивача – ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-СР № 089036. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, площею 1,87 га., яка розташована в адмінмежах Лисянської селищної ради за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта серії ЯБ № 157717 та майновий пай члена КСП «Поділ», відповідно до свідоцтва серії ЧЕ-ХІV № 218372, виданого 07.02.2006 року. За життя ОСОБА_3 заповіту не залишила. Як спадкоємець першої черги за законом вона звернулася до Лисянської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом було винесено постанову № 2440/02-31 від 21.12.2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, які були втрачені та визнані недійсними, про що свідчить оголошення у громадсько-політичній газеті «Понад Тікичем» від 13.01.2018 р. за № 2.

Згідно з довідкою Лисянської селищної ради від 16.02.2018 року за № 671, ОСОБА_1 постійно проживала зі своєю матір'ю ОСОБА_3 та вела спільне господарство до дня її смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно зі с. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.

З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких обставин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її матері – ОСОБА_3, яка померла 20 лютого 2008 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 200,206, 259, 263, 265, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, представник позивача за довіреністю – ОСОБА_2 до Лисянської селищної ради Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку, площею 1,87 га., яка розташована в адмінмежах Лисянської селищної ради за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акта серії ЯБ № 157717, виданого на ім’я ОСОБА_3, яка померла 20.02.2008 року.

Визнати за ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку спадкування за законом право власності на майновий пай члена КСП «Поділ», відповідно до свідоцтва серії ЧЕ-ХІV № 218372, виданого 07.02.2006 року на ім’я ОСОБА_3, яка померла 20.02.2008 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя - Н.В. Бесараб