Рішення № 72265280, 06.02.2018, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/7/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2018 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Данилів О.М.

при секретарі Паньків М.М.

за участі представника позивачки- відповідачки ОСОБА_1

відповідача-позивача ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бережани розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “ Зелена-7” та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою і заборону проведення певних дій та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог Об”єднання співвласників багатоквартирного будинку “ Зелена-7 “ про усунення перешкод в користуванні прибудинковою територією,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_4, вказуючи, що відповідач ОСОБА_2 протягом останніх років користується земельною ділянкою, яка протоколом № 3 від 15 листопада 2011 року зборами членів ОСББ була йому виділена, хоч згідно ст.ст. 1, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку і не може бути поділена між співвласниками. А так як ОСОБА_2 всупереч вищевказаного закону користується зазначеною земельною ділянкою особисто, висадив на ній дерева та не дає їй, як співвласнику, нею користуватися, тому вона за захистом свого права звернулася до суду із позовом про зобов”язання відповідача ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою. У поданому позові ОСОБА_4 також зазначила, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово заявляв, що демонтує огорожу (поручні) біля під'їзду її квартири, яку він частково вже пошкодив, а тому вона просить заборонити йому її демонтувати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 свої позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити.

Її захисник адвокат ОСОБА_1 із підстав, зазначених у позовній заяві, також просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав, подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4, в якій зазначив, що остання, незважаючи на рішення постановлене 9 червня 2015 року Бережанським районним судом, яким їй у задоволенні позову про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в її користуванні було відмовлено, на прибудинковій території по правій стороні від в'їзду, на земельній ділянці встановила на бетонному фундаменті огорожу довжиною 19 м. та на протилежній стороні, на відстані 20 м., встановила ще одну огорожу довжиною 15 м., звернувся до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. Зелена, 7 в м. Бережани шляхом зобов'язання ОСОБА_4 демонтувати огорожу із бетонних секцій в кількості 8 штук довжиною 19 м., які кріпляться на забетонованих стовпцях в кількості 9 штук та огорожу на бетонному фундаменті довжиною 15 м. з бетонних секцій в кількості 7 штук, які кріпляться на забетонованих стовпцях в кількості 8 штук.

Ухвалою Бережанського районного суду від 4 травня 2017 року обидва позови об”єднані в одне провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, захисників та пояснення допитаного в судовому засіданні свідка, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 слід задоволити частково, а позовні вимоги ОСОБА_2 залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Власник земельної ділянки або землекористувач відповідно до ст.152 ЗК України може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно статті 13 Цивільно-процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Із роз"яснень, викладених у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» вбачається, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси ( ст. 4 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Судом встановлено, що позивачка - відповідачка ОСОБА_4 є власником квартири № 4, а відповідач-позивач ОСОБА_2 - власником квартири № 3, що знаходяться у будинку № 7 по вул. Зелена в м. Бережани Тернопільської області. Вказані квартири перебувають в об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Зелена -7», куди входять ще квартира №1, яка належить ОСОБА_6 та квартира № 2, власниками якої був Гуменюк, а в даний час є подружжя ОСОБА_7.

Головою ОСББ обрано відповідача - позивача ОСОБА_2.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 795260 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Зелена -7» з 11 липня 2011 року є власником земельної ділянки площею 0.2697га.

Пояснення позивачки-відповідачки ОСОБА_4 та її захисника свідчать про те, що зборами членів ОСББ «Зелена -7» 15 листопада 2011 року було проведено розподіл земельної ділянки, яка передана у спільну сумісну власність ОСББ «Зелена -7» таким чином, що ОСОБА_2 - власнику квартири № 3 - надано в користування частину земельної ділянки, яка розташована по праву і задню сторону будинку; нижню частину земельної ділянки виділено під відпочинкову зону, а їй , як власнику квартири № 4, надано в користування частину земельної ділянки, яка знаходиться із передньої сторони будинку, поряд із ділянкою Гуменюк ( ОСОБА_7), нижче території, яка визначена для загального користування.

Судом також встановлено, що хоч протоколом загальних зборів ОСББ “Зелена-7” 15 листопада 2011 року було визначено порядок використання земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності членів ОСББ, однак у зв”язку із наявним між сторонами спором щодо порядку користування нею, у 2012 році ОСОБА_4 звернулася суду з позовом до ОСББ “ Зелена-7” та ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні нею, і рішенням Бережанського районного суду 7 червня 2013 року, яке ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 25 липня 2013 року залишено без змін, позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені та сторонам було встановлено порядок користування земельною ділянкою у відповідності до їх часток у праві власності на будинковолодіння згідно поданих варіантів, представлених суду земельно-технічною експертизою: ОСОБА_2 виділено у користування 22/100 ідеальних часток 153кв.м. + 188кв.м.= 341кв.м, а ОСОБА_4 - 32/100 ідеальних часток 224кв.м.+274кв.м.=498кв.м..

Однак, 9 червня 2015 року Бережанський районний суд за заявою ОСББ ”Зелена-7”в особі його голови ОСОБА_2 за нововиявленими обставинами переглянув рішення Бережанського районного суду від 7 червня 2013 року і у відсутності позивачки ОСОБА_4, не переконавшись, чи вона підтримує заявлені вимоги, скасував його та прийняв інше рішення про відмову у задоволенні позову до ОСББ “Зелена-7” та ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні нею, посилаючись на те, що відповідно до ЗУ “Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку” земельна ділянка ( прибудинкова територія) належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності і є неподільним майном і нормами земельного законодавства не передбачена можливість передачі у власність чи користування окремих співвласників багатоквартирного будинку земельної ділянки ( на якій розташований багатоквартирний будинок) або її частини.

В судовому засіданні представник позивачки-відповідачки ОСОБА_4, посилаючись на те, що вона не була присутня при постановленні 9 червня 2015 року судом рішення, яким за нововиявленими обставинами було скасовано попереднє рішення суду від 7 червня 2013 року про задоволення її вимог про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, в листопаді 2017 року просив зупинити провадження у справі для надання можливості ОСОБА_4 оскаржити рішення суду, однак ОСОБА_4, подавши до апеляційної інстанції свою скаргу на вищевказане рішення, не усунула недоліки поданої нею апеляційної скарги, а тому у подальшому у судовому засіданні при розгляді судом спору по суті не заперечувала проти продовження розгляду поданих нею позовних вимог без зупинення провадження по справі.

Таким чином, рішення Бережанського районного суду від 9 червня 2015 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСББ “Зелена-7” та ОСОБА_2 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод в користуванні нею позивачка ОСОБА_4 не оскаржувала, і воно набрало законної сили.

Незважаючи на чинне рішення суду від 9 червня 2015 року, ОСОБА_4 всупереч ч. 4 ст. 82 ЦПК України в листопаді 2016 року знову звернулася із позовом до ОСББ ”Зелена-7” та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також просила суд заборонити ОСОБА_2 демонтувати огорожу ( декоративні поручні), які ведуть у її квартиру.

У своїх позовних вимогах ОСОБА_4 посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 протягом останніх років користується земельною ділянкою, яка протоколом № 3 від 15 листопада 2011 року зборами членів ОСББ була йому виділена, хоч згідно ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, є спільною сумісною власністю співвласників багатоквартирного будинку і не може бути поділена між співвласниками. А оскільки ОСОБА_2 всупереч вказаного закону користується зазначеною земельною ділянкою особисто, висадив на ній дерева та не дає їй, як співвласнику, нею користуватися тому вона за захистом свого права звернулася до суду із позовом про зобов”язання відповідача ОСОБА_2 не чинити їй перешкод у користуванні вказаною земельною ділянкою. У поданому позові ОСОБА_4 також зазначила, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово заявляв, що демонтує огорожу (поручні) біля під'їзду її квартири, яку він частково вже пошкодив, а тому вона просить заборонити йому її демонтувати.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 та представник ОСББ ОСОБА_8 із позовом ОСОБА_4 не погодилися, пояснили, що згідно рішення зборів ОСББ “Зелена-7” від 10 травня 2016 року члени ОСББ “Зелена-7” користуються земельною ділянкою, що їм належить, спільно, тобто прибудинкова територія багатоквартирного будинку є спільним майном про що представили суду план -схему використання прибудинкової земельної ділянки, яким було встановлено місця розташування майданчиків для відпочинку ( позначені на плані земельної ділянки цифрами “2”) , господарських цілей - цифрою “3”, зелених зон за утримання яких відповідають співвласники ( на схемі позначені цифрами відповідно до номерів квартир 1-1 ОСОБА_6, 1-2 ОСОБА_7, 1-3 ОСОБА_2, і 1-4 ОСОБА_4А.) Вказане питання ставилося на голосування та було прийнято рішення. Всі із співвласників ОСББ “Зелена-7” проголосували одноголосно, за виключенням позивачки-відповідачки ОСОБА_4, яка участі у голосуванні не брала та присутня на цих зборах не була.

Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників; спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку; співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

Статтею 10 Закону України ”Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку” встановлено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов”язковим для всіх співвласників.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У своїх зустрічних позовних вимогах відповідач-позивач ОСОБА_2, посилаючись на те, що позивачка-відповідачка ОСОБА_4, встановивши на земельній ділянці, яка належить ОСББ, бетонну огорожу, чинить йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка знаходиться зі сторони його квартири, просив суд зобов”язати ОСОБА_4 демонтувати зазначену огорожу. Однак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до задоволення не підлягають, виходячи з таких підстав.

10 травня 2016 року на зборах ОСББ було прийнято рішення про визначення порядку користування спільною земельною ділянкою, яка належить ОСББ “ Зелена7”.

Прийняте 10 травня 2016 року на зборах ОСББ рішення про визначення порядку користування спільною земельною ділянкою, не скасоване, а відповідно до ст. 10 Закону України “Про об”єднання співвласників” рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. А поскільки у зазначеному документі відсутня інформація про те, що цими зборами було прийнято рішення про демонтаж встановленої ОСОБА_4 огорожі та представник ОСББ такого рішення суду не представив, тому вимоги ОСОБА_2 щодо демонтажу вищевказаної позивачкою-відповідачкою бетонної огорожі, яка складається із збетонованих стовпців, слід залишити без задоволення. Тим більше, що в судовому засіданні не здобуто доказів про те, що вищевказана збетонована огорожа, вистою 40-50см. встановлена ОСОБА_4, заважає ОСОБА_2 чи іншим співвласникам у використанні спільної земельної ділянки, а крім того, на належній ОСББ “Зелена-7” земельній ділянці існюють інші встановлені іншими співвласниками огорожі та малі архітектурні форми такі як: мангал, альтанка, які також встановлені окремими співвласниками без прийнятого на це рішення зборів ОСББ.

І хоч із пояснень представника позивачки-відповідачки судом встановлено, що ОСОБА_4 10 травня 2016 року присутня за зборах співвласників ОСББ ”Зелена-7” не була, оскільки не повідомлялася про день і час їх проведення, прийняте на зборах співвласників ОСББ ”Зелена7” рішення до її відома доведено не було, однак вона, довідавшись в судовому засіданні про прийняте ними рішення, не вважала за необхідне оскаржити його у судовому порядку, хоч мала таку можливість та зазначене право їй роз”яснювалося судом.

А так як прийняте 10 травня 2016 року на зборах ОСББ рішення про визначення порядку користування спільною земельною ділянкою, не скасоване та є обов'язковим для всіх співвласників і у зазначеному документі відсутня інформація про те, що цими зборами було прийнято рішення про демонтаж декоративної огорожі ( поручнів) ОСОБА_4, які ведуть у її квартиру, то за таких обставин відповідач-позивач ОСОБА_2, навіть як голова ОСББ “Зелена-7”, не вправі вчиняти дії по демонтажу належної ОСОБА_4 декоративної огорожі ( поручнів), а тому позовні вимоги ОСОБА_4 в цій частині слід визнати підставними і задоволити їх - заборонити ОСОБА_2М проводити їх демонтаж, тим більше, що в самого позивача-відповідача ОСОБА_2 також на земельній ділянці, належній ОСББ, мається встановлена до під”зду його квартири декоративна огорожа ( поручні).

Що стосуються позовних вимог ОСОБА_4 до ОСББ ”Зелена-7” та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, то вони до задоволення не підлягають, виходячи із наступного.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А так як ОСОБА_4 вже зверталася із позовом до суду та між тими ж сторонами і про той же предмет спору мається рішення Бережанського районного суду від 9 червня 2015 року, яке набрало законної сили, яким ОСОБА_4 було відмовлено у задоволенні її позову до ОСББ ”Зелена-7” та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а крім того, в судовому засіданні позивачкою-відповідачкою ОСОБА_4 та її представником не представлено жодного доказу про те, що діями відповідача - позивача ОСОБА_2 чиняться їй перешкоди у користуванні цією земельною ділянкою, а тому ці її вимоги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст. 10 Закону України ”Про об”єднання співвласників багатоквартирного будинку”; ст.ст. 1, 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року, ст.ст. 15, 386 ЦК України Цивільного Кодексу України, ст.42 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задоволити частково.

Заборонити відповідачу ОСОБА_5 демонтувати огорожу (поручні), якими декоративно оздоблений вхід у належну позивачці-відповідачці ОСОБА_4 квартиру № 4, що знаходиться в м. Бережани Тернопільської області, вул.Зелена,7.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Зустрічні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_4 демонтувати огорожу із бетонних секцій в кількості 8 штук довжиною 19 м., які кріпляться на забетонованих стовпцях в кількості 9 штук та огорожу на бетонному фундаменті довжиною 15 м. з бетонних секцій в кількості 7 штук, які кріпляться на забетонованих стовпцях в кількості 8 штук, залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення терміну на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами повного судового рішення.

Суддя Бережанського районного суду

Тернопільської області ОСОБА_9