Ухвала суду № 72265188, 05.02.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 458/1425/16-к Головуючий у 1 інстанції: Федитник І.Д.

Провадження № 11-кп/783/1233/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.

суддів Танечника І.І., Калиняк О.М.,

з участю секретаря Мазур-Іванько Ж.В.,

розглянувши кримінальне провадження № 458/1425/16-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: с. Ул’янівка, Кечигівського району, Харківської області,

за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,

з участю прокурора Свореня І.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників Канарєєва І.В., Буняка Д.М.,

представника потерпілого ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_5,

за апеляційними скаргами представник потерпілого директора ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_6 та прокурора Турківського відділу Самбірської місцевої прокуратури Кричківського В.М. на вирок Турківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Турківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними, у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України та призначено їм, кожному окремо, покарання два роки позбавлення волі. На підставі п.«в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання. На підставі п.«г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання. Вирішено питання щодо речових доказів. У задоволенні цивільного позову ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 1 183 125 грн 34 коп відмовлено.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 02 вересня 2016року близько о 02 год. 00 хв. за попередньою змовою з ОСОБА_2 та невстановленою слідством особою, щодо якої матеріали справи виділено окреме провадження, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення дизельного палива, використовуючи попередньо виявлену незаконну врізку в районі 284 кілометру нафтопродуктопроводу Дочірного підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Південно-Західного акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів, який проходить неподалік с. Нижній Турів, Турківського району, Львівської області, діючи спільно, під'єднали шланг до пластикової труби (місця відводу незаконної врізки), а інший кінець шлангу у свою чергу помістили у резервуари, що знаходилися у автомобілях НОМЕР_1 та автомобіль «УАЗ» без реєстраційного номерного знаку, після чого відкрили кран та розпочали перекачку дизельного палива. Наповнивши резервуари, що знаходилися в автомобілях, викраденим дизельним паливом в об'ємі 1700 літрів вартістю 30 600 грн. (тридцять тисяч шістсот гривень), ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і невстановлена слідством особа, не довели свій злочинний намір до кінця з причин не залежних від їх волі, так як були виявлені та затримані працівниками охорони ТОВ «Хазард», які виконували свої обов'язки пов'язані з охороною нафтопродуктопроводу ДП «ПрикарпатЗахідтранс».

На вирок суду представник потерпілого директор ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_6 та прокурор Турківського відділу Самбірської місцевої прокуратури Кричківський В.М. подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник потерпілого директор ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_6 просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову, а саме: цивільний позов потерпілого до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог представник потерпілого ОСОБА_6 покликається на те, що суд у вироку дійшов хибного висновку про те, що нанесення збитків товариству перебуває у причинно-наслідковому зв'язку із незаконною врізкою в нафтопродуктопровід, а не викраденням пального. Між тим ці діяння нерозривно пов'язані між собою та наносять шкоду підприємству. Суд помилково визначив суму завданої шкоди лише по вартості викраденого пального, оскільки у вартість такої шкоди входить також і вартість транспортування пального по трубопроводу до місця несанкціонованої врізки. Суд не взяв до уваги доводи сторони потерпілого та надані докази щодо розміру заподіяної шкоди, а тому безпідставно відмовив у задоволенні цивільного позову.

В апеляційній скарзі прокурор Турківського відділу Самбірської місцевої прокуратури Кричківський В.М. просить вирок скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор покликається на те, що в порушення вимог ч.9 ст. 100 КПК України у вироку суду неправомірно визначено долю речових доказів, а саме безпідставно повернуто обвинуваченому ОСОБА_2 автомобіль марки «Опель Фронтера» р.н. «НОМЕР_3».

На подані апеляційні скарги захисник Буняк Д.М. та обвинувачений ОСОБА_2 подали заперечення.

В поданих запереченнях на апеляційні скарги захисник Буняк Д.М. зазначає, що судове рішення в частині відмови задоволення цивільного позову є законним та обґрунтованим, оскільки є недоведеним вина обвинувачених у вчиненні незаконної врізки в нафтопродуктпровід в районі 284 км. траси. За таких обставин вважає вирок суду законним, а апеляційну скаргу ТОВ «Прикарпатзахідтранс» необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу обвинувачений ОСОБА_2 зазначає, що апеляційні скарги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у вироку суду об'єктивно досліджено всі фактичні обставини справи та прийнято правильне рішення при вирішенні питання щодо речових доказів та цивільного позову. Автомобіль «Опель Фронтера» р.н. «НОМЕР_3» не належить йому на праві власності, автомобіль є позичений і ним він користувався лише тимчасово, а тому з цих підстав не може бути конфіскованим, що стороною обвинувачення досліджено не було. Відмовляючи в задоволенні цивільного позову суд прийняв правильне та законне судове рішення в цій частині, оскільки стороною обвинувачення не доведено вини обвинувачених у скоєнні незаконної врізки. Крім того, цивільний позивач не надав суду жодного доказу, що саме ТОВ «Прикарпатзахідтранс» є власником дизельного пального та щодо суми транспортних витрат по перевезенню дизельного пального (речового доказу) об'ємом 1700 літрів, яке було передано підприємству на зберігання.

Заслухавши доповідь судді; сторони судового провадження, обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а вирок змінити з таких підстав.

Доведеність вини, кваліфікація дій обвинувачених та призначення їм покарання в апеляційних скаргах не оспорюються.

Апеляційні вимоги прокурора щодо скасування вироку суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону не грунтуються на вимогах закону. Відсутні істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення, а тому підстав для скасування вироку немає.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок, в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

Відповідно до п.1 ч.9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль НОМЕР_2 належить ОСОБА_8.

Згідно з матеріалами кримінального провадження автомобіль НОМЕР_2 використовувався як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберіг на собі його сліди, проте власник (законний володілець) не знав і не міг знати про його незаконне використання, а тому цей автомобіль слід повернути власнику (законному володільцю) - ОСОБА_8.

Щодо апеляційних вимог та доводів на їх обгрунтування представника потерпілого «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_6 про задоволення в повному обсязі цивільного позову потерпілого до обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення збитків завданих кримінальним правопорушенням, то такі не грунтуються на вимогах закону і є безпідставними.

Суд обгрунтовано дійшов до висновку про відмову у задоволенні цивільного позову ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення 1183125 грн. 34 коп. й своє рішення мотивував у вироку.

Згідно з ч.1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

В цивільному позові ТОВ «Прикарпатзахідтранс» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено, що внаслідок пошкодження нафтопродуктопроводу та викрадення дизпалива ДП «ПрикарпатЗахідтранс» завдано майнову шкоду на загальну суму 1183125,34 грн., яка складається із: викрадення дизельного палива в кількості 53,801 тонн на суму 1151275,22 грн.; витрат на ліквідацію пошкодження магістрального нафтопродуктопроводу внаслідок несанкціонованої врізки на 10576,35 грн.; витрат на транспортування дизельного палива на суму 21273,76 грн.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у вину ОСОБА_2 та ОСОБА_1 поставлено вчинення за попередньою змовою групою осіб незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна - 1700л дизельного палива вартістю 30600 грн.

Тому підстав для зміни вироку в частині вирішення цивільного позову не має.

З огляду на викладене вирок в частині вирішення долі речового доказу змінити.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора Кричківського В.М. та представника «ПрикарпатЗахідтранс» ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Турківського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині вирішення долі речового доказу змінити.

Автомобіль «Опель Фронтера» реєстраційний номер НОМЕР_4 повернути власнику ОСОБА_8.

У решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

С у д д і :

І.О. Стельмах О.М. Калиняк І.І. Танечник