Рішення № 72264836, 02.02.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/2919/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі: головуючої - судді Румілової Н.М., при секретарі Кіптіла В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в :

ПрАТ «СК «Уніка» 3.07.2017 р. звернулось до суду з позовом, в якому зазначило, що 9.04.2015 р. між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_2 був укладений договір обовьязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3184684. Забезпеченим транспортним засобом згідно з Полісом був автомобіль марки VOLVO FH 12, державний номерний знак НОМЕР_1. 23.07.2015р. у м.Львові по вул.Виговського сталася ДТП, за участю водія ОСОБА_3, який керував зазначеним автомобілем, та який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 померла, було порушене кримінальне провадження. 22.11.2016р. ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування у звьязку із смертю ОСОБА_4 ПрАТ «СК «Уніка» визнало ДТП страховим випадком та виплатило страхове відшкодування у розмірі 20463,80грн., з яких 5847,80 - завдані збитки, 14616,00 - моральна шкоду. Однак 5.05.2016р. кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 закрито у звьязку з відсутністю складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення з боку пішохода ОСОБА_4 Крім того, ОСОБА_3 не був притягнутий до адміністративної відповідальності, а відтак підстави, з яких ОСОБА_1 отримав відшкодування відпали. Просить стягнути з відповідача на свою користь виплачене страхове відшкодування в сумі 20463,80грн.

ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву, в якій просив стягнути із ПрАТ «СК «Уніка» на його користь 2 850,12 грн. страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду та 8 769,00 грн. страхового відшкодування витрат на встановлення надгробного пам'ятника, а всього 11 619,12 грн. В подальшому подав заяву про залишення без розгляду позов в частині стягнення 8 769,00 грн. у звьязку з тим, що під час перебування справи в суді отримав страхове відшкодування в цьому розмірі від ПрАТ «СК «Уніка», у звьязку з чим позов в цій частині залишено ухвалою суду без розгляду.

Представник ПрАТ «СК «Уніка» в судове засідання не зьявився, подав заяву проводити розгляд справи без його участі.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог по первісному позову заперечив, по зустрічному позову підтримав, просив позов задоволити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги по первісному позову до задоволення не підлягають, а зустрічному позовні вимоги належить задоволити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 липня 2015 року у м. Львові по вул. Виговського, 1 водій автомобіля «Вольво FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, котра від отриманих травм померла на місці пригоди.

За фактом дорожньо-транспортної пригоди було порушене кримінальне провадження №12015140000000316 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення вимог п.п. 4.1, 4.7, 4.10, 4.14 Правил дорожнього руху з боку пішохода ОСОБА_4.

Постановою від 05 січня 2016 року кримінальне провадження №12015140000000316 закрите у зв'язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_3 складу злочину.

Станом на час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Вольво FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 була забезпечена за полісом обов'язкового страхування №АЕ/3184684, виданим ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», в якому встанослена страхова сума за шкоду, заподіяну здоровю сто тисяч гривень, за шкоду, заподіяну майну - п'ятдесят тисяч гривень.

22 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування та подав усі документи необхідні для виплати.

Після отримання заяви про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Уніка» здійснила ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування в наступних сумах: 5 847,80 грн. відшкодування витрат на поховання, 11 765,88 грн. а також перераховано на рахунок державного казначейства 2 630,88 грн. (18 % податку на дохід фізичної особи та 1,5 % - військовий збір).

25 вересня 2017 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» із заявою про виплату страхового відшкодування в якій просив провести виплату за встановлення надгробного пам'ятника в сумі 8 769,00 грн. та утримане страхове відшкодування (як податок) в сумі 2 850,12 грн.

19 жовтня 2017 року ПрАТ «СК «Уніка» провела виплату страхового відшкодування в сумі 8 768,20 грн.

Таким чином по зустрічному позову спірною є сума 2 850,12 грн. моральної шкоди, яку ПрАТ «СК «Уніка» сплатила як податок в дохід Держави.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Частина 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Ст. 1187 ЦК України Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вбачається із системного аналізу зазначених статей вина володільця джерела підвищеної небезпеки «Вольво FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3 презюмується, таким чином незалежно від вини настає цивільно-правова відповідальність водія автомобіля. Оскільки відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої настає відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, відповідач за зустрічним позовом мав обов'язок провести виплату страхового відшкодування в терміни, визначені Законом незалежно від того, чи є вина його Страхувальника.

За таких обставин вимоги ПрАТ «СК «Уніка» по первісному позову про повернення виплаченого страхового відшкодування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Частиною 4 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Станом на день настання страхового випадку - 23 липня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 378,00 грн.

1 218,00 грн. *12 = 14 616,00 грн.

Таким чином сума страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду мала становити 14 616,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення ПрАТ «СК «Уніка» 02 грудня 2016 року сплатила ОСОБА_1 11 765,88 грн. страхового відшкодування як відшкодування за заподіяну моральну шкоду.

Таким чином невиплаченою є сума 2 850,12 грн. (14 616,00 грн. -загальний розмір страхового відшкодування - 11 765,88 грн. виплачене страхове відшкодування = 2 850,12 грн. )

Суд вважає, що суму 2 850,12 грн. слід стягнути із ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 .

При цьому суд враховує, щ відповідно до пункту 14 частини 2 статті 164 Податкового кодексу України: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю. Тобто сплата податків із страхової виплати за заподіяну моральну шкоду не відповідає положенням Податкового кодексу України.

Таким чином у первісному позові слід відмовити, а зустрічний позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 76, 77, 102, 110, 133, 141, 258, 263 - 265 ЦПК України суд , -

У Х В А Л И В:

У позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2 850,12 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Н.М.Румілова