Рішення № 72263402, 08.02.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

08.02.2018

Справа № 644/ 7231 /17

н/п 2-а/644/ 44 /18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року м. Харків

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Сітало А.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 20.09.2016 року у розмірі 68 % від складу грошового забезпечення, включивши в розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми таких видів грошового забезпечення: матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну тривалу службу, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсації вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні.

Вказана позовна заява подана до набрання чинності КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року).

Відповідно до п. 10 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 16.11.2011 року його було звільнено з військової служби та встановлено вислугу років. З 21.11.2011 року він отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р. З метою встановлення правильності нарахування пенсії, 12.05.2017 року він звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про надання відомостей щодо призначення та розміру пенсії. 24.05.2017 року йому була надана відповідь, згідно якої розмір пенсії складає 68% від грошового забезпечення військовослужбовця, а також те, що при нарахуванні пенсії не було враховано всього грошового забезпечення, з якого мала би бути вирахувана пенсія. З протоколу вбачалось, що при призначенні пенсії не було враховано одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відтак з метою уточнення розміру не врахованої пенсії 21.06.2017 року він звернувся до військової частини A3074 із відповідним зверненням. 24.07.2017 року він отримав довідку про види грошового забезпечення, з якої вбачалось, що при призначенні пенсії не було враховано одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну (грошову) допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні. З метою усунення помилки при нарахуванні пенсії 20.09.2017 року ним було, направлено звернення до головного управління пенсійного фонду України в Харківській області з проханням перерахувати пенсію відповідно до наданих довідок, на що отримано відмову від 03.10.2017 року. В обґрунтування своєї відмови в перерахунку пенсії відповідачем зазначено, що позивач не має права на перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсії у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів.

Не погоджуючись з відмовою відповідача в перерахунку йому пенсії, позивач вказує, що просить здійснити перерахунок пенсії не у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, а у зв'язку з тим, що було допущено помилку при первісному нарахуванні пенсії.

Позивач також зазначає, що посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 р. «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 p. N 393» не може бути застосовано до виниклих правовідносин, оскільки цей порядок перерахунку був встановлений для перерахунку у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення, а не у зв'язку з помилкою при нарахуванні пенсії.

Таким чином, позивач вважає, що дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови в перерахунку йому пенсії у розмірі 68 % від складу грошового забезпечення, включивши в розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми таких видів грошового забезпечення: матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, винагорода за безперервну тривалу службу, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсації вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні, протиправними та такими, що порушують його право на перерахунок пенсії надані діючим законодавством України, на підставі викладеного, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надало суду заперечення проти позову, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з тих підстав, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», призначення (перерахунки) пенсій органами Пенсійного фонду України здійснюються на підставі документів, які надаються уповноваженими структурними підрозділами силових міністерств і відомств, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих військовою частиною A3074, зокрема довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії, з 21.11.2011 року позивачу призначено пенсію за 26 років вислуги, відповідно до Закону Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII у розмірі 68% грошового забезпечення.

В довідці про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії №127 від 23.11.2011 року, яка була надана на позивача військовою частиною A3074 зазначені посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці, премія.

Відповідно до вказаної довідки, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за безперервну тривалу службу, компенсація вартості речового майна та одноразова грошова допомога при звільненні не зазначені.

Представник відповідача зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, які зазначені позивачем у адміністративному позові, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» N 2262-XII від 09.04.1992 року. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з і військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим з (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім помісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням.

Перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців є вичерпним. Представник відповідача зазначає, що при призначенні пенсії головним управлінням ПФУ в Харківській області додержані вимоги ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 7 постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 р.

Таким чином, правових підстав для включення до розрахунку пенсії матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, винагороди за безперервну тривалу службу, компенсації вартості речового майна та одноразової грошової допомоги при звільненні немає, оскільки вказані види виплат не можуть вважатися тими складовими грошового забезпечення військовослужбовця при звільненні, з яких може і обчислюватися сума пенсії, так як вони є тимчасові, нефіксовані, не щомісячні виплати, та мають несистематичний характер.

Крім того, представник відповідача зазначає на розбіжність в довідці про додаткові види грошового забезпечення для призначення пенсії №127 від 23.11.2011 року та в довідці, наданій позивачем про види грошового забезпечення № 159 від 24.07.2017 року: під час призначення пенсії військовою частиною була надана довідка за період з листопада 2009 року по жовтень 2011 року, оскільки позивачу призначена пенсія в листопаді 2011 року, а в довідці яка надається суду позивачем період з грудня 2009 року по листопад 2011 року.

Довідка від 24.07.2017 року яка надана в додатках до адміністративного позову та на якій базуються позовні вимоги позивача не містить посилання на жоден нормативний акт, яким було б передбачено видачу довідок такого змісту та має наступну назву: «Довідка про види грошового забезпечення», тобто вона не може бути використана для призначення пенсії.

Щодо довідки про одержання грошової компенсації замість речового майна № 9 від 18.11.2011 року, то Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року N 393 не передбачають врахування грошової компенсації вартості речового майна при обчисленні пенсії, а відповідна довідка про компенсацію не передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", як така, що подається для призначення пенсії.

Крім того, надані позивачем довідки про види грошового забезпечення №159 від 24.07.2017 року та про одержання грошової компенсації замість речового майна № 9 від 18.11.2011 року не містять інформацію про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, представник відповідача зазначає, що аналіз вищезазначених нормативно-правових документів, дає підстави вважати, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, винагорода за безперервну тривалу службу, компенсація вартості речового майна та одноразова грошова допомога при звільненні - мають тимчасовий характер, залежать від певних обставин, їх розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вони не включаються до складу грошового забезпечення при звільненні з військової служби.

На підставі вище викладеного, головне управління вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Провадження по справі відкрито у скороченому провадженні відповідно до ч. 5 ст. 183-2 КАС України (в редакції Закону, який діяв на момент відкриття провадження по справі). Таким чином, суд вирішив можливим розглянути справу на підставі наявних доказів та розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст. ст. 257-263 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року).

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що 16.11.2011 року позивача було звільнено з військової служби та встановлено 26 років вислуги. З 21.11.2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р.

12.05.2017 року ОСОБА_1 з метою встановлення правильності нарахування пенсії, звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про надання відомостей щодо призначення та розміру пенсії.

24.05.2017 року позивачу була надана відповідь Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області, згідно якої розмір пенсії складає 68% від грошового забезпечення військовослужбовця, а також те, що при нарахуванні пенсії не було враховано всього грошового забезпечення, з якого мала би бути вирахувана пенсія. З протоколу вбачається, що при призначенні пенсії не було враховано одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З метою уточнення розміру не врахованої пенсії 21.06.2017 року позивач звернувся до військової частини A3074 із відповідним зверненням. На своє звернення 24.07.2017 року позивач отримав довідку про види грошового забезпечення, з якої вбачалось, що при призначенні йому пенсії не було враховано одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну (грошову) допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні. З метою усунення помилки при нарахуванні пенсії 20.09.2017 року позивачем було, направлено звернення до головного управління пенсійного фонду України в Харківській області з проханням перерахувати пенсію відповідно до наданих довідок. Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області листом від 03.10.2017 року за вих. № 1892/С-14 позивачу відмовлено в задоволенні заяви про перерахунок пенсії. В обґрунтування своєї відмови в перерахунку пенсії відповідачем зазначено, що позивач не має права на перерахунок пенсії у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено перерахунку пенсії у зв'язку з виданням будь-яким міністерством власних наказів.

Згідно положень частини третьої статті 43 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).

Військовослужбовцям у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" установлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 було упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та з метою встановлення порядку і умов грошового забезпечення працівників органів внутрішніх справ, Наказом міністерства внутрішніх справ від 31 грудня 2007 року №499 було затверджено та введено в дію з 01 січня 2008 року Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Тобто, Постановою № 1294 змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25) до одноразових віднесені: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Разом з тим, частиною 1 статті 10 - 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 р. № 260, зареєстровано в Мінюсті 14.07.2008 р. за № 638/15329.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міноборони, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міноборони (п.п. 3 п. 5 Постанови № 1294, п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу XXXIII Інструкції).

Одноразова грошова допомога при звільненні передбачена ст. 15 Закону № 2011-XII.

Так, відповідно до п. 3 зазначеного Наказу, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних підвищень посадового окладу, надбавок, доплат, винагород, які мають постійний характер, премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 15 Закону № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Отже, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону № 2011-ХІІ відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Аналіз вищезазначених норм вказує, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 10.03.2015 року у справі №21-70а15.

Разом з тим, перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25-28 до вищевказаної постанови КМУ від 07.11.2007 р. № 1294.

При цьому, сума вихідної допомоги при звільнені військовослужбовців не віднесена до зазначеного переліку.

Крім того, згідно з п. 2 розділу І Переліку виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170, одноразова допомога військовослужбовців при звільненні з військової служби належить до виплат, на які не нараховується єдиний внесок.

Таким чином, на суми виплат індексації грошового забезпечення та вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний внесок не нараховується.

Тобто, пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого повинні бути включені грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що позивачем було порушено порядок подання та оформлення документів затвердженого Пенсійним фондом України.

Суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне. Позивач з заявою звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 20.09.2017 року після отримання довідки військової частини А3074 від 24.07.2017 року про види грошового забезпечення, з якої вбачається, що при призначенні позивачу пенсії не було враховано одноразові види грошового забезпечення, а саме: матеріальну (грошову) допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення, одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні.

В своїй заяві позивач просив відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з 20.09.2016 року включивши до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія такі види грошового забезпечення: матеріальна (грошова) допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, індексація грошового забезпечення, одноразова грошова допомога при звільненні та компенсація вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні.

До заяви було додано: оригінал довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 № 159 від 24.07.2017 року, завіреної печаткою в/ч А3074; оригінал довідки № 10 про вартість речового майна, що підлягає видачі при звільненні по закінченні контракту від 18.11.2011 року; оригінал довідки № 9 про одержання грошової компенсації замість речового майна від 18.11.2011 року.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року № 3-1 (далі - Порядок подання документів).

Верховний Суд України при тлумаченні зазначених норм права у постанові від 22 квітня 2014 року (справа № 21-484а13) дійшов висновку, що за результатами розгляду заяви та доданих до неї документів пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову у перерахунку раніше призначеної пенсії. Рішення про відмову із зазначенням причин орган ПФУ видає (надсилає) заявникові протягом п'яти днів з дня його прийняття. Тобто відповідно до статей 49, 63 Закону № 2262-ХІІ підставою для повідомлення про відмову у перерахунку пенсії може бути виключно рішення ПФУ, прийняте з цього питання.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.10.2017 року за вих. № 1892/С-14 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, тобто рішення, як того вимагає закон, відповідач не приймав. При цьому, відмова відповідача в перерахунку пенсії мотивована не відсутністю необхідних документів в пенсійній справі, а відсутністю у позивача права на перерахунок пенсії.

Посилання відповідача на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 року №4-рп/2015 не приймається судом, оскільки спірні правовідносини виникли з підстав не включення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, при розрахунку розміру пенсії до складу грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, додаткових видів грошового забезпечення та не йдеться про перерахунок пенсії відповідно до статі 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В Україні визнається і діє принцип верховенства права,Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого врядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.

Отже, аналіз наведених обставин та зазначених норм матеріального права, суд вважає, що матеріальна допомога на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Відтак, відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди є незаконною, а порушене право позивача підлягає поновленню шляхом перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність відмови позивачу у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням сум індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Оскільки відповідачем нарахований розмір пенсії, але без врахування додаткових видів грошового забезпечення, тому суд не вбачає спірних відносин з цього приводу, крім того суд не може вирішувати спір на майбутнє.

Отже, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, які надані сторонами, суд вважає, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідачем протилежне не наведено та в обґрунтування своїх заперечень проти вимог позивача не надано належних та допустимих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року) при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 640 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 19, 77, 242-244, 246, 255, 295, п. п. 9, 10, 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року), ст. ст. 19, 22 Конституції України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 р., Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3-й під, 2-й пов.) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.03.1996 року; місце проживання: АДРЕСА_1) з 20.09.2016 року у розмірі 68 % від складу грошового забезпечення, включивши в розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми таких видів грошового забезпечення, а саме: матеріальної (грошової) допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, винагороди за безперервну тривалу службу та компенсації вартості речового майна, що підлягає видачі при звільненні на підставі довідки № 159 від 24.07.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного Управління пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 3-й під, 2-й пов.) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області 05.03.1996 року; місце проживання: АДРЕСА_1), понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В частині позовних вимог щодо включення в розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, суми таких видів грошового забезпечення, а саме: індексація грошового забезпечення та одноразова грошова допомога при звільненні - відмовити.

Повний текст судового рішення складено 19.02.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду, через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: А. К. Сітало