Рішення № 72262980, 08.02.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/14567/17

н/п 2/640/502/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2018 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

20.09.2017 року позивач звернулась з позовом до суду, в якому просить визначити їй додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини відкритої ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок смерті ОСОБА_3 В обгрунтування вказаних вимог посилається на те, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї тітки ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Внаслідок її смерті відкрилась спадщина, а саме 1/3 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1. Спадкова справа після її смерті не заводилась. Позивач пропустила строк для прийняття спадщини з часу її відкриття через незнання порядку проведення процедури спадкування встановленого цивільним законодавством України, а також через її тяжкий матеріальний стан.

Позивач та її представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовну заяву підтримали та просили її задовольнити.

Представник відповідача ХМР в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, та просив прийняти судове рішення, яке не буде порушувати інтереси третіх осіб.

Представник 8 ХДНК в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про проведення судових засідань без його участі, та у вирішенні питання покладався на розсуд суду.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова було витребувано у 8 ХДНК належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 є тіткою ОСОБА_2, та померлій на праві спільної сумісної власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1, а 2/3 частки вказаної квартири належали на праві власності доньці ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та спадщину після смерті своєї матері не прийняла.

До суду надійшла копія спадкової справи ОСОБА_4, з матеріалів якої вбачається наступне.

Відповідно до довідки КП «ХМБТІ» від 25.09.2015 року, власниками вказаної квартири були ОСОБА_4, якій належала на праві приватної власності 1/3 частина на підставі свідоцтва про спадщину та 2/3 частини вказаної квартири на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті була зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_2, після її смерті спадкові справи на території України та РФ не заводились, свідоцтва про право власності не видавались, заповітів померла не залишала.

Отже, після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, у встановлений законом строк до 8 ХДНК звернулись із заявами про прийняття спадщини її рідні дядьки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_7, а також ОСОБА_13., а тітка ОСОБА_9 звернулась з заявою понад встановлений законом строк.

Згідно наявного в матеріалах спадкової справи копії заповіту від 18.02.2009 року, ОСОБА_4 заповіла все своє майно ОСОБА_13.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи, а тому відповідно до ч. 4 статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню, рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20 березня 2013 року, яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 листопада 2014 року, заповіт ОСОБА_4 від 18 лютого 2009 року було визнано недійсним.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.07.2015 року, яке набуло чинності 04.08.2015 року, у позові ОСОБА_9 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини було відмовлено.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28.05.2015 року, яке набуло чинності 22.06.2015 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про зміну черговості одержання права на спадкування, усунення від права на спадкування відмовлено.

Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями були ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_11 - ОСОБА_6, тому позивач ОСОБА_11 звернувся до 8 ХДНК із заявою про прийняття спадщини.

Виходячи з того, що ОСОБА_4 не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, а сама ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. При цьому, ОСОБА_3 на момент своєї смерті не проживала та не була зареєстрованою разом зі своєю донькою ОСОБА_4, то виходячи з приписів ст. ст. 1268 ч.3, 1270, 1272 ЦК України, ОСОБА_4 не прийняла спадщину після своєї матері ОСОБА_3

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 12.02.2016 року, яке набуло чинності, за ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 було визнано право власності на 2/3 частини вказаної квартири в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Спадкове майно у вигляді 1/3 частки квартири успадковано ніким не було.

Тому позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, щоб звернутись до 8 ХДНК внаслідок смерті своєї тітки ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, для отримання спадщини після своєї померлої тітки.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12) та 4 листопада 2015 року (справа № 6-1486цс15).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про скадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Позивач своєчасно у шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини не звернулась у зв'язку з тяжким матеріальним становищем та своєю необізнаністю.

Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 89 ЦПК України), встановив, що жодних доказів, які б вказували та підтверджували поважність причин пропуску позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини з 2008 року, а саме наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів що перешкоджали їй звернутися з відповідною заявою, суду не надано, тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Отже, суд вважає неповажними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому відсутні підстави для застосування ст. 1272 ЦК України у суду немає, а тому в задоволенні позову суд відмовляє в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1222, 1268, 1258, 1261, 1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Харківської міської ради, третя особа - Восьма Харківська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 16 лютого 2018 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ