Рішення № 72262653, 09.02.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/6738/17

Провадження №2/639/426/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2018 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Баркової Н.В.,

за участю секретаря - Тіщенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, поданим його представником, до ОСОБА_2 міської ради, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 (одну третю) частину домоволодіння №83 по вул. Сущенській у місті Харкові, яка складається з житлового будинку літ. «Б-1» загальною площею 33, 4 кв.м, житловою площею 12,6 кв.м в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 12.11.1983 року. На підтвердження позовних вимог позивач посилається на рішення Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності на 1/3 (одну третю) частину домоволодіння №83 по вул. Сущенській у місті Харкові, однак в цьому рішенні зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги. Тому в даний час позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спірну частину домоволодіння в порядку спадкування за законом. Позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 03.06.1950 року баба позивача - ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_5 1/3 частину домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сущенська, буд. 83.

У зв'язку із тим, що домоволодіння фактично складалося із двох окремих будівель, 03.06.1950 року між співвласниками був укладений договір про порядок користування домоволодінням, відповідно до якого у користування ОСОБА_4 переходив флігель дерев'яний, мазаний, критий толем на одну кімнату, кухню. В свою чергу, у користуванні ОСОБА_5 залишався будинок дерев'яний, мазаний, критий залізом на три кімнати, одну кухню та коридор.

Згідно з технічним паспортом на Домоволодіння від 10.07.2014 року, вищевказаний флігель визначений як будинок літ. «Б-1», загальною площею 33,4 кв. м, житловою площею 12,6 кв. м. Інвентаризаційна вартість вказаного будинку становить 26760,00 грн.

З 1950 р. та до моменту своєї смерті у 1965 р. ОСОБА_4 жила у вищевказаному флігелі. Після її смерті спадщину фактично прийняв її син - ОСОБА_3, проте документів про право на спадщину не оформлював.

У 1983 році ОСОБА_3 помер. Після смерті останнього даною частиною домоволодіння став користуватись позивач - ОСОБА_1, який за отриманням спадщини до нотаріуса не звертався через втрату документів, що підтверджують родинні зв'язки між померлими батьком та бабою.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку набувальної давності та визнано ОСОБА_1 спадкоємцем першої черги.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати за ним право власності за законом на 1/3 частину домоволодіння №83 по вулиці Сущенській у м. Харкові після смерті ОСОБА_3, померлого 12.11.1983 року, оскільки спадкоємці інших черг відсутні та позивачем виконані всі необхідні вимоги визначені чинним законодавством щодо прийняття спадщини.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.11.2017 року позовну заяву позивача ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали суду.

23.11.2017 року на виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.11.2017 року представником позивача ОСОБА_6 недоліки позовної заяви виправлені.

23.11.2017 року ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання учасники справи не з’явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Представник позивача ОСОБА_6 подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання повторно не з’явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, заперечень або відзиву на позов не подавав, у зв’язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 09.02.2018 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Спірним є 1/3 частина домоволодіння №83пу вул. Сущенській у м. Харкові.

Відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, визнано за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/3 частину житлових будинків літ. «А-1» та літ. «Б-1» з відповідною частиною надвірних будівель по вулиці Сущенська, №83 в м. Харкові.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року, яке набрало чинності і на даний час не скасовано, апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради задоволено.Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 23.03.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, третя особа: ОСОБА_7 про визнання права власності в порідку набувальної давності – скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовлено. Разом з тим, рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року встановлено ряд наступних обставин.

«Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 03 червня 1950 року ОСОБА_4 була власником 1/3 частини домоволодіння по вулиці Сущенській, №83 в м. Харкові. Інші 2/3 частини домоволодіння з відповідною частиною надвірних будівель належали ОСОБА_5, а з 19 жовтня 2015 року належать ОСОБА_8 з відповідним порядком користування домоволодінням, який укладено 03 червня 1950 року між колишніми співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 За цим порядком ОСОБА_4 користувалася флігелем дерев’яним на одну кімнату.

Із технічного паспорту на домоволодіння, на земельній ділянці по вулиці Сущенська, №83 в м. Харкові розташовано два житлових будинки літ. «А-1» і літ. «Б-1», 1914 року побудови. За експлікацією приміщень до плану, буд. літ. «Б-1» загальною площею 33,4 кв.м. має одну кімнату площею 12,6 кв.м., кухню площею 8,9 кв.м., комору і коридори площею відповідно 4,9 кв.м, 5,1 кв.м, що відповідає даним договору купівлі-продажу за 1950 року.

Як вбачається з будинкової книги, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована в будинку з 16 листопада 1949 року по день смерті та знята з реєстраційного обліку 17 червня 1977 року. Разом з нею в будинку проживали і були зареєстровані ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, - батьки ОСОБА_1, а також ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає в спірному будинку до теперішнього часу.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину, яка складалась з 1/3 частини домоволодіння по вулиці Сущенській, №83 в м. Харкові, фактично прийняв ОСОБА_3

12 листопада 1983 року помер ОСОБА_3, батько позивача.

17 квітня 2016 року померла ОСОБА_9, мати позивача.

В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 пояснив, що він не може прийняти спадщину, оскільки свідоцтва про народження його батька не збереглося. З інформації державного архіву Харківської області від 11 серпня 2015 року вбачається, що в алфавітних журналах до книг реєстрації актів про народження по місту Харків за 1930 року запису про реєстрацію народження ОСОБА_3 не має. Крім того, відсутні документи його баби ОСОБА_4, зокрема свідоцтво про її смерті, що виключало будь-яке звернення батька із заявами до архіву, нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, тому вважав, що єдиний спосіб захисту його порушеного права – це визнання за ним права власності на спадкове майно за набувальною давністю, оскільки ОСОБА_1 протягом тривалого часу постійно, безперервно та вільно користується 1/3 частиною домоволодіння, починаючи з 90-х років сплачує комунальні послуги.

Проте, як вбачається з матеріалів справи предметом позову є спадкове майно. Спадкоємцем першої черги є позивач.» (а.с.46-47).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, всі вищевикладені обставини, встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 06 червня 2017 року, яке набрало законної сили, не доказуються, оскільки інше не встановлено законом.

Представником відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_10 подано клопотання про зупинення провадження у даній справі в порядку п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України в редакції Закону України чинного до 15.12.2017 року, з посиланням на те, що 21.08.2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2017 року відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання.

Викладені в рішенні апеляційного суду Харківської області обставини підтверджені доказами, які також знаходяться в матеріалах даної справи, а саме – копією договору про порядок користування домоволодінням по вулиці Сущенська, № 83 в м. Харкові від 03.06.1950 року (а.с.35), даними будинкової книги (а.с.36-37), технічним паспортом на домоволодіння (а.с.38-41).

З матеріалів справи, що розглядається, також вбачається, що відповідно до копії договору купівлі-продажу від 03.06.1950 року ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_5 1/3 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Сущенська, буд. 83 (а.с.34).

Відповідно до свідоцтва про народження серії ІІ-ЯР №813912 від 24.08.1958 року позивач ОСОБА_1 народився 07.08.1958 року і його батьками зазначені ОСОБА_3 та ОСОБА_9, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 42).

Як вбачається з копії повторного свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 498777, виданого 09.07.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби ОСОБА_2 міського управління юстиції, ОСОБА_3, помер 12.11.1983 року у віці 53 років у місті Харків, про що складено відповідний актовий запис №7488 (а.с. 44).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 540073, виданого 19.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову ОСОБА_2 міського управління юстиції, ОСОБА_9, померла 17.04.2016 року у віці 79 років у місті Харків, про що складено відповідний актовий запис №6013 (а.с. 45).

Судом задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_6 про витребування доказів та отримані ряд документів.

Відповідно до повідомлення Першої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 20.12.2017 року за №6676/01-16 та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 20.12.2017 року за №50369554 та №50369565 після смерті ОСОБА_1, який помер 12.11.1983 року, спадкова справа не заводилась (а.с. 64-66).

Лист КП «ОСОБА_2 міське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 міської ради від 28.12.2017 року за №13234 містить інформацію про те, що згідно наявних архівних матеріалів реєстрація права власності на житлові будинки з надвірними будівлями по вул. Сущенській, 83 у м. Харкові станом на 31.12.2012 року КП «ОСОБА_2 бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 міської ради, проведена наступним чином:

-1/3 частини за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.1950, зареєстрованого 2-ю ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою р. №5224/в;

-2/3 частини за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 19.09.1949, зареєстрованого 3-ю ОСОБА_2 державною нотаріальною конторою р. №8751/в (а.с.68).

Оскільки спадщина на 1/3 домоволодіння №83 по вул. Сущенській в м. Харкові відкрилась після смерті ОСОБА_4 та після смерті ОСОБА_1 до набрання чинності ЦК України 2004 року, а згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, правила книги шостої ЦК України «Спадкове право» застосовуються до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, з огляду на викладене до спірних правовідносин слід застосовувати положення ЦК Української PCP 1963 року.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 549 ЦК України, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а відповідно до ст. 548 ЦК України прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 06.06.2017 року встановлено, що після смерті ОСОБА_4 спадщину, яка складалась з 1/3 частини домоволодіння по вул. Сущенській, №83 в м. Харкові, фактично прийняв ОСОБА_3, батько позивача, який помер 12.11.1983 року. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги. ОСОБА_1 Разом з ОСОБА_4 проживали і були зареєстровані батьки ОСОБА_1, а також ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який проживає у спірному будинку до теперішнього часу. Виходячи з викладених обставин, які доказуванню не підлягають, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті батька, померлого 12.11.1983 року, оскільки весь час після смерті батька проживав у спірній частині домоволодіння, що ніким в судовому засіданні не спростовано та підтверджується дослідженими у справі доказами. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 не залишилось, спадкова справа не заводилась. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та визнання за ним права власності на 1/3 частину домоволодіння №83 по вулиці Сущенській у місті Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 12.11.1983 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 3, 5, 10, 13, 76-82, 89, 260, 261,263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 548, 549 ЦК Української PCP 1963 року,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії ММ №525727, виданий Жовтневим РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 15.08.2000 року, ІПН:НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: 61157, м. Харків, вул. Сущенська, буд. 83 право власності на 1/3 (одну третю) частину домоволодіння №83 по вул. Сущенській у м. Харкові в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 12.11.1983 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19.02.2018 року.

Суддя Н.В. Баркова