Ухвала суду № 72262398, 19.02.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1192/17 Провадження № 2/613/56/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді Шалімова Д.В.,

при секретарі Макушинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Вінницько-Іванівська сільська рада Богодухівського району Харківської області, Зарябинська сільська рада Богодухівського району Харківської області, сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державного акту на право власності на землю,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Вінницько-Іванівська сільська рада Богодухівського району Харківської області, Зарябинська сільська рада Богодухівського адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державного акту на право власності на землю.

Головуючим по справі встановлені підстави для самовідводу, зважаючи на наступне:

Рішенням сесії Богодухівської районної ради Харківської області №500-VII від 08.08.2017 року ОСОБА_2, який є позивачем у справі, включено до списку присяжних.

Розпорядженням в.о. голови Богодухівського районного суду Харківської області №02-09-01 від 22 січня 2018 року ОСОБА_2 допущено до виконання обов’язків присяжного Богодухівського районного суду Харківської області.

Частиною другою ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 63 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» п рисяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя. Присяжні виконують обов’язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 цього Закону.

Згідно змісту вказаної вище ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов’язаний: справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; виявляти повагу до учасників процесу; не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;

Оскільки ОСОБА_2 є позивачем, тобто стороною по справі, крім того є представником позивача ОСОБА_1, та з 22 січня 2018 року залучений до здійснення правосуддя у Богодухівському районному суді Харківської області в якості присяжного, та виконує обов’язки, визначені Законом України «Про судоустрій та статус суддів», що на думку суду є безумовною підставою для самовідводу у вказаній вище справі.

Так, згідно з приписами ст. 39 ЦПК України, суддя зобов’язаний заявити самовідвід з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Розгляд справи незалежним та неупередженим судом є принципом забезпечення права на справедливий суд в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституції України, а тому будь-які сумніви щодо неупередженості судді мають оцінюватись з точки зору розумного сумніву.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

Також, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

За таких обставин, вирішуючи питання про подальший розгляд цивільної справи, та з урахуванням того, що ОСОБА_2 є присяжним та входить до складу суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для заявлення самовідводу, з метою виключення у сторін, представників третіх осіб сумнівів щодо об’єктивності та неупередженості судді при вирішенні даного спору по суті, а також з метою дотримання прав сторін та представників третіх осіб на гарантований законом безпосередній, справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 9 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Керуючись ст. ст. 10, 33, 34, 36, 39, 40, ч. 3 ст. 41, ст.ст. 258-261, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заявлений самовідвід суддею Богодухівського районного суду Харківської області Шалімовим Д.В. у цивільній справі №613/1192/17 - задовольнити.

Справу №613/1192/17 за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Вінницько-Іванівська сільська рада Богодухівського району Харківської області, Зарябинська сільська рада Богодухівського району Харківської області, сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом та державного акту на право власності на землю, передати для повторного авторозподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ