Вирок № 72260147, 19.02.2018, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/234/17

Провадження №1-кп/319/4/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2018 року смт. Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі

головуючого судді Хамзіна Т.Р.,

за участі секретаря судового засідання Фінько Ю.В.,

за участі прокурора Мірзоян Т.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Куйбишевського районного суду Запорізької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.05.2016 за №42016080000000153 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Бердянськ Запорізької області, зареєстрований та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1, не працює, має середню спеціальну освіту, громадянина України, неодруженого, не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

За обвинувальним актом від 27 лютого 2017 року ОСОБА_2 здійснив перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування за наступних обставин.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП у Запорізькій області №42о/с від 07.11.2015 ОСОБА_2 призначено поліцейським роти дорожньо-патрульної служби ГУНП та присвоєно спеціальне звання старший сержант поліції (т.1 а.с. 166).

Перебуваючи на займаній посаді ОСОБА_2 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» був працівником правоохоронного органу.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» в своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 7 цього ж Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 1-3 ст. 18 цього ж Закону поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

За ч. 1 ст. 42 цього ж Закону поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу як фізичний вплив (сила), застосування спеціальних засобів та застосування вогнепальної зброї. Ч. 2 ст. 42 цього ж Закону передбачає, що для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати спеціальні засоби, у тому числі і засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.

Статтею 43 цього Закону передбачено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування спеціальних засобів і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

За ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною та припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень.

Відповідно до функціональних обов'язків поліцейського роти ДПС ГУНП в Запорізькій області на 2016 рік ОСОБА_2 повинен зокрема попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи профілактичного та адміністративного впливу, бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадянами, неухильно дотримуватися законності та не допускати її порушень іншими працівниками.

Відповідно до доручення №57др від 05.05.2016 ГУНП в Запорізькій області «Про виконання покладених повноважень підрозділами роти ДПС ГУНП на території м. Запоріжжя та Запорізької області (т.1 а.с. 163) територією обслуговування роти ДПС ГУНП є зокрема м. Бердянськ, Бердянський, Приморський, Куйбишевський, Розівський, Пологівський, Чернігівський райони.

Згідно графіку несення служби складом взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області на травень 2016 року (т.1 а.с. 162) ОСОБА_2 заступив на службу 14.05.2016 о 20 годині і ніс її до 08 години 15.05.2016 разом із поліцейським роти ДПС ГУНП ОСОБА_5

14.05.2016 приблизно о 22 годині 50 хвилин у смт. Більмак (Куйбишеве) по вулиці Миру біля будинку №155 поліцейський ОСОБА_5 зупинив автомобіль «Деу Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 У процесі спілкування поліцейського ОСОБА_5 із водієм ОСОБА_6 та пасажиром автомобілю ОСОБА_1 виник словесний конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 В цей час ОСОБА_2, будучи працівником правоохоронного органу - поліцейським роти ДПС ГУНП в Запорізькій області, перебуваючи на проїжджій частині біля будинку АДРЕСА_3, перевищуючи владу та службові повноваження, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», без попередження, за відсутності підстав, передбачених Законом України «Про Національну поліцію», для застосування спеціальних засобів, застосував шляхом розпилювання речовину сльозогінної дії в обличчя ОСОБА_1 Після розпилювання речовини сльозогінної дії в обличчя ОСОБА_1 поліцейські ОСОБА_2 та ОСОБА_5 сіли в службовий автомобіль та поїхали з місця злочину.

Внаслідок дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно хімічний опік очей, який відповідно до висновку експерта №769 від 03.10.2016 кваліфікується як легкі тілесні ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні 06.04.2017 потерпілий ОСОБА_1 дав суду свідчення, відповідно до яких 14 травня 2016 року приблизно о 23-30 - 24-00 години він їхав в смт. Більмак (Куйбишеве) в автомобілі Ланос разом з жінкою, жінка за кермом, він на пасажирському сидінні. З провулка між вул. Гагаріна та вул. Миру повертали ліворуч, під час виїзду їх зупинив інспектор ДАЇ жезлом. Незрозуміло було, чи то інспектор ДАЇ, чи то будь-яка інша людина, оскільки був відсутній жетон, інші розпізнавальні знаки. Причини зупинки були незрозумілі. На вимогу зазначити причину зупинки та представитися, інспектор відповів: «Мені так захотілося». Та почав погрожувати посадити пасажира в обезяннік, каталажку, викликати поліцію. Вів себе зухвало, по-хамські, постійно погрожуючи. Потерпілий та його дружина вийшли з автомобілю та стояли з водійського боку автомобілю. Автомобіль ДПС ВАЗ 2110 білого кольору стояв в іншій стороні від перехрестя. Номерів не бачив, вони були сині. Під час словесної перепалки з боку автомобіля ДАЇ підійшов інший інспектор та з нецензурною лайкою розпилив щось в очі ОСОБА_1 Спочатку не зрозумів, що це було, подумав, що це вдарили чимось по очах. В очах різка біль. Коли відчув присмак перцю в роті, зрозумів, що це газ. Почув звук шагів поліцейських. Почав кричати, щоб дали води. Знайомий ОСОБА_7, який підійшов до них під час розмови з інспектором ДАЇ, побіг додому, приніс води в пластиковій тарі, очі промили. Жінка викликала поліцію. Приїхала поліція, чотири особи. Опитали присутніх. Потерпілий та його дружина, ОСОБА_7 розписалися в документах та поїхали додому. Зранку відчув сухість в очах, поїхав до лікарні, звернувся до чергового лікаря. Повідомили, що окуліста не було (на курсах). Оглянули та надали першу допомогу. Наступного дня звернувся до кабінету офтальмолога, де прийняла медична сестра, яка оглянула, виписала каплі, та у зв'язку з перебуванням районного лікаря-офтальмолога на курсах, рекомендувала звернутися до Пологівської лікарні. Ніколи раніше цих інспекторів ДАЇ не бачив. Особа, яка розпилила газ, була одягнута в темну формену сорочку та темні формені брюки. Підтвердив проведення за його участі слідчого експерименту та пред'явлення особи для впізнання. Пояснив суду обставини проведення пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий та свідки між собою особу, яку впізнавали, не обговорювали, обмін інформацією не здійснювали, були позбавлені можливості бачити хід проведення впізнання, оскільки перебували в іншій закритій кімнаті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надала суду свідчення, відповідно до яких 14.05.2016 у нічний час приблизно з 23-40 до 24 години їхала разом з чоловіком в автомобілі Ланос по провулку між вул. Гагаріна та вул. Миру в смт. Більмак (Куйбишеве). Під час повороту з провулку на вул. Миру ліворуч її раптово зупинила особа з жезлом. Інспектору було надано документи, проте на запитання яка причина зупинки він відповів, що йому так захотілося. На зауваження ОСОБА_1, що інспектор повинен представитися та повідомити причину зупинки, останній сказав: «Вы вообще молчите, вы вообще никто. Будешь тут умничать, сейчас вообще в обезянник поедешь». Вона з чоловіком вийшла з машини. Інспектор весь час погрожував чоловікові, вів себе ображаючи, по-хамські, зухвало. Постійно рукою смикався до карману, до пістолету. Підійшов ОСОБА_9, від будинку вони від'їхали, спитав що сталося? Тут підійшов ОСОБА_2, одягнутий в темну сорочку та темні штани, підняв руку та з близької відстані не більше ніж пів-метри розпилив точно в очі ОСОБА_1 якийсь газ. Інспектори сіли в автомобіль та поїхали, допомоги не надали. ОСОБА_6 одразу викликала поліцію. ОСОБА_9 приніс води в пластиковій тарі, промили очі. Працівникам поліції, що прибули на виклик, дали відповідні пояснення, підписали документи та поїхали додому. Наступного ранку, була неділя, звернулися до лікарні до приймального відділення, оскільки чоловік скаржився на сухість та біль в очах. В понеділок звернулися до офтальмолога, огляд провела медична сестра. Також свідок ОСОБА_6 підтвердила участь у слідчому експерименті та пред'явленні особи до впізнання. Зазначила, що під час пред'явлення особи до впізнання потерпілий та свідки перебували в окремому кабінеті, нікого до слідчої дії не бачили, будь-яких розмов не вели. В подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до лікарів з приводу очей.

ОСОБА_9, допитаний в якості свідка, надав суду пояснення, відповідно до яких 14 травня 2016 року потерпілий з дружиною заїхали до нього забрати деякі речі. Були у нього півгодини, можливо годину. Близько 24 години, точного часу сказати не може, потерпілий та його дружина від'їхали від його будинку по АДРЕСА_2. Після проїзду провулку, автомобіль ОСОБА_6 повернув ліворуч на вул. Миру, та одразу зупинився. Бачив це, оскільки була ніч, провулок добре проглядається, а задні ліхтарі автомобілю горіли. При цьому автомобіль не рухався. Тому він підійшов до них. Довжина провулка приблизно 50 метрів. Коли ОСОБА_9 підійшов до автомобілю Ланос, всі (інспектор та подружжя ОСОБА_6) стояли з боку водія біля водійської двері. ОСОБА_9 став біля задньої лівої двері. Спочатку автомобіль ДАЇ він не побачив. Просто інший інспектор в темній шведці, в темних штанах, йшов з тієї сторони. ОСОБА_9 зауважив йому, щоб научив колегу розмовляти нормально. Інспектор бризнув ОСОБА_1 в очі газом. З близької відстані. Обернувся, направив балончик на ОСОБА_9, проте не розпилив. Обидва інспектори сіли в машину та уїхали. Тоді ОСОБА_9 побачив машину білого кольору ВАЗ 2110, роздивився сині номери НОМЕР_2. ОСОБА_9 приніс з дому води в пластиковій тарі, промили очі ОСОБА_1. Під час пред'явлення особи до впізнання потерпілий та свідки знаходилися в окремій кімнаті. В іншій кабінет заходили по одному та впізнавали. Що відбувається в іншій кімнаті, не чули. Інспекторів ДАЇ раніше ніколи не бачив, що це за особи, не було відомо. В подальшому потерпілий неодноразово звертався до лікарів з приводу очей.

Показання потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9 не суперечать одне одному, є логічними та не викликають у суду сумнівів у їх правдивості.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10, керівник сектору дорожньої поліції Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив, що 14.05.2016 ОСОБА_2 повідомляв по телефону, що вони з ОСОБА_5 відпрацьовуватимуть Куйбишевський район.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11, пояснив, що в ніч з 14.05.2016 по 15.05.2016 перебував на оперативному чергуванні Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області та підтвердив телефонне звернення ОСОБА_6 щодо розпилення в очі її чоловікові ОСОБА_1 сльозогінного газу працівниками ДАЇ, реєстрацію цього повідомлення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, направлення на місце події оперативно-слідчої групи.

Допитані в судовому засіданні працівники поліції ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які виїздили на місце події, підтвердили, що 14.05.2016 в складі оперативно-слідчої групи допитали та відібрали пояснення від осіб, які були на місці події, прийняли заяву про вчинення злочину, огляд місця події не проводили. Документи, оформлені під час виїзду, передали черговому. Детально обставини виїзду пояснити не змогли у зв'язку із збігом значного часу.

Показання потерпілого ОСОБА_1, свідка ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 узгоджуються з дослідженими судом:

- журналом єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події (записи №1211, №1213) (т.1 а.с. 64, 65);

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016, складеного о 23 годині 50 хвилин (т.1 а.с. 72);

- поясненнями ОСОБА_1, наданими 14.05.2016 о 23 годині 30 хвилин (т.1 а.с. 73, 120);

- поясненнями ОСОБА_9, наданими 14.05.2016 о 23 годині 20 хвилин (т.1 а.с. 74, 121);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 14.05.2016 від ОСОБА_6 (т.1 а.с. 75, 122);

- рапортом від 15.05.2016 (т.1 а.с. 76, 123);

- пояснень ОСОБА_6, наданими 14.05.2016 о 23 годині 40 хвилин (т.1 а.с. 77, 124);

- рапортом старшого інспектора-чергового Куйбишевського відділення поліції Бердянського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області від 14.05.2016 (т.1 а.с. 116);

- рапортом від 14.05.2016 (т.1. а.с. 117).

Допитаний в судовому засіданні командир взводу роти ДПС ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_14 підтвердив, що 14 травня 2016 року ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 заступили в нічну зміну та відпрацьовували відповідно до завдання райони Запорізької області, зокрема Куйбишевський район, на службовому легковому автомобілі ВАЗ 2110 білого кольору, реєстраційний номер 09 07.

Згідно записів у медичній картці ОСОБА_1 (т.1 а.с. 133), оригінал якої був досліджений в судовому засіданні, останній був обстежений 15.05.2016 о 8-30 черговим лікарем-хірургом КЗ «Куйбишевська центральна районна лікарня» ОСОБА_15, йому поставлений діагноз хімічний опік очей І ст., направлений до окуліста. Також 16.05.2016 ОСОБА_1 був оглянутий в кабінеті офтальмолога, йому призначено ліки та рекомендовано звернутися до офтальмолога в Пологівську ЦРБ.

Допитаний в судовому засіданні завідуючий хірургічним відділенням КЗ «Куйбишевська ЦРЛ» ОСОБА_15 підтвердив, що дійсно зранку, точну дату не пам'ятає, ним був оглянутий ОСОБА_1 Візуально потерпілий не перебував у стані алкогольного сп'яніння, скаржився на сльозотечі, це було явно видно.

Допитана в судовому засіданні медична сестра офтальмологічного кабінету КЗ «Куйбишевська ЦРЛ» ОСОБА_16 підтвердила, що дійсно ОСОБА_1 звернувся за допомогою із скаргами на сухість та різь в очах, був нею оглянутий 26.05.2016 (точну дату звернення не пам'ятає). Нею було призначено каплі для очей тіотріазолін, бо вони є протиопіковими, та рекомендовано звернутися до лікаря-офтальмолога у Пологівську ЦРЛ, оскільки лікар-офтальмолог Куйбишевської ЦРЛ перебував на курсах. Зі слів потерпілого він звернувся за допомогою внаслідок застосування до нього газового балончику. У потерпілого була сльозоточивість, почервоніння кон'юнктиви (нижнього віка), набряк кон'юнктиви. У картку записала дату, гостроту зору, прописані ліки та рекомендацію.

23 червня 2016 року лікарем клініки сучасної офтальмології ТОВ «ВІЗУС» ОСОБА_17 було обстежено ОСОБА_8 Згідно виписки з обстеження (т.1 а.с. 132) встановлено: світлобоязнь, млява гіперемія кон'юнктиви, симптом «кон'юнктивальних складок», очі дещо роздратовані, рогівка прозора, передня камера середньої глибини, волога прозора, зіниця кругла, в центрі на світло реагує. Та поставлено діагноз: підгострий кон'юнктивіт (посттравматичний внаслідок перенесеного опіку) обох очей.

Згідно висновку експерта №796 від 03.10.2016 (т. 1 а.с. 136), підготовленого експертом КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» Запорізької обласної ради ОСОБА_18 на підставі постанови слідчого Гляня О.С. від 08.09.2016, у ОСОБА_8 мали місце хімічний опік очей. Ці тілесні ушкодження виникли від дії хімічного реагенту, можливо в строк, вказаний в постанові, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження згідно «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень».

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_18 пояснив суду, що експертиза була ним проведена відповідно до діючих нормативно-правових актів, ним було досліджено оригінали медичної документації, наданої потерпілим, а також допити лікаря ОСОБА_15 та медичної сестри ОСОБА_16

02 листопада 2016 року слідчим Глянем О.С. в період часу з 15 години до 15 години 10 хвилин проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_6. Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_6 по вул. Миру біля будинку №155 поставила автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказала місце, де вона особисто перебувала під час бесіди ОСОБА_1 із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_6 поставила статиста на місце, де в цей час стояв ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_6 на статистові вказала, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика в обличчя ОСОБА_1 До протоколу слідчого експерименту додана фототаблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту (т.1 а.с. 141-144).

02 листопада 2016 року слідчим Глянем О.С. в період часу з 15 години 15 хвилин до 15 години 25 хвилин проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_1. Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_1 на вул. Миру, біля будинку №155 поставив автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказав місце, де він особисто перебував під час бесіди із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_1 поставив статиста на місце, де в цей час стояв працівник поліції, який розбризкував йому газ в обличчя, і на статистові вказав, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика йому в обличчя. До протоколу слідчого експерименту додана фото таблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту.

02 листопада 2016 року слідчим Глянем О.С. в період часу з 15 години 30 хвилин до 15 години 40 хвилин проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_9. Слідчим експериментом встановлено наступне: ОСОБА_9 на вул. Миру, біля будинку №155 поставив автомобіль ДЕУ на те місце і в те положення, де він стояв 14.05.2016, а також вказав місце, де він особисто перебував під час бесіди ОСОБА_1 із працівниками ДПС. Після цього ОСОБА_9 поставив статиста на місце, де в цей час стояв ОСОБА_1 Після цього ОСОБА_9 на статистові вказав, як саме працівник поліції розпилив газ із газового балончика в обличчя ОСОБА_1 До протоколу слідчого експерименту додана фото таблиця з фотографіями, зробленими під час слідчого експерименту.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_19, який під час проведення слідчих експериментів виконував роль статиста, підтвердив факт проведення зазначених слідчих експериментів за участю слідчого та понятих, потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7

18 листопада 2016 року в період часу з 15 години 00 хвилин до 15 години 10 хвилин було проведено пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_1 серед пред'явлених йому чотирьох осіб без сумніву за загальними ознаками обличчя упізнав особу під №1 - ОСОБА_2, як особу, яка 14.05.2016 розбризкала йому газ в обличчя у смт. Куйбишеве. Оформлено протокол пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року, до протоколу додана фототаблиця (т.1 а.с. 151-153).

18 листопада 2016 року в період часу з 15 години 10 хвилин до 15 години 20 хвилин було проведено пред'явлення особи для впізнання, під час якого потерпілий ОСОБА_6 серед пред'явлених їй чотирьох осіб без сумніву за формою носу та губ упізнала особу під №1 - ОСОБА_2, як особу, яка 14.05.2016 розбризкала газ в обличчя ОСОБА_8 у смт. Куйбишеве. Оформлено протокол пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року, до протоколу додана фототаблиця (т.1 а.с. 154-156).

18 листопада 2016 року в період часу з 15 години 20 хвилин до 15 години 30 хвилин було проведено пред'явлення особи для впізнання, під час якого свідок ОСОБА_9 серед пред'явлених йому чотирьох осіб без сумніву за загальними ознаками обличчя упізнав особу під №1 - ОСОБА_2, як особу, яка 14.05.2016 розбризкала газ в обличчя ОСОБА_1 у смт. Куйбишеве. Оформлено протокол пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року, до протоколу додана фототаблиця (т.1 а.с. 151-153).

За наслідками проведення пред'явлення особи для впізнання з боку ОСОБА_2 зауважень не надійшло.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_20 підтвердила суду, що дійсно приймала участь у проведенні слідчих дій пред'явлення особи для впізнання 18 листопада 2016 року в якості понятого, під час яких потерпілий ОСОБА_8, свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_9 однозначно впізнали обвинуваченого. При цьому зазначила, що особи, які впізнавали, знаходилися в іншій кімнаті, вони не бачили, що відбувається в кімнаті, де впізнання проводилося. Внаслідок збігу тривалого часу з дати проведення впізнання, деталі проведення слідчих дій пояснити не змогла.

Усі вищезазначені докази отримані із дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, узгоджуються між собою по фактичним обставинам, по часу, не містять суттєвих протиріч, у зв'язку з чим суд визнає їх допустимими та достовірними та приймає за основу для винесення вироку.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав. Пояснив суду, що 14 травня 2016 року о 20 годині заступив на службу з напарником ОСОБА_5 Приблизно о 23 годині рухаючись на службовому автомобілі білого кольору ВАЗ 2110 реєстраційний номер 09 07 з смт. Комиш-Зоря в'їхали до смт. Куйбишеве (Більмак) звернули праворуч та виїхали на вул. Миру. За кермом був ОСОБА_2, ОСОБА_5 - пасажир. З провулку виїхав автомобіль Ланос, не показавши лівий поворот. Світовими сигналами дав знак зупинитися. ОСОБА_5 продублював вимогу про зупинення жезлом. Напарник вийшов з машини та перевіряв документи. Потім сів до службового автомобілю та поїхали далі. ОСОБА_5 розповів, що за кермом була дівчина, пасажир був п'яний та скандальний. Ніякого інциденту з газовим балончиком не було. ОСОБА_2 жодного разу не отримував газовий балончик. Стосовно ОСОБА_1 або ОСОБА_6 протоколів за порушення правил дорожнього руху не складав. В то чергування був одягнутий в темний формений одяг.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_5 підтвердив в цілому показання ОСОБА_2 Зазначив, що 14 травня 2016 року о 20 годині заступив на чергування разом з ОСОБА_2 В'їхавши в смт. Куйбишеве приблизно о 23 годині, повернули праворуч, проїхали до Т-образного перехрестя, там звернули ліворуч. Побачили, як з провулка виїжджає автомобіль Ланос не включивши поворот. Вирішили його зупинити. Проблісковими маячками, потім жезлом. Після перевірки документів віддав документи, сів до службового автомобілю. Поїхали далі чергувати. В автомобілі була дівчина за кермом. Пасажир був в стані алкогольного сп'яніння. Протокол не оформлював. Ніякого газу ОСОБА_2 не застосував. З 2010 року газові балончики не отримували взагалі.

Зазначені показання в частині відсутності інциденту з газовим балончиком судом оцінюються як такі, що не відповідають дійсності, є неправдивими, надані суду з метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_2, суперечать іншим доказам, дослідженим судом.

Оцінюючи в сукупності досліджені докази, суд дійшов до висновку про здійснення ОСОБА_2 розпилення сльозогінної хімічної речовини в обличчя ОСОБА_1 за вищезазначених обставин.

Разом із тим відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень є умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, юридичних осіб.

За ч. 2 ст. 365 КК настає відповідальність за перевищення влади, що супроводжувалося: а) насильством або погрозою його застосування; б) застосуванням зброї чи спеціальних засобів; в) болісними і такими, що бражають особисту гідність потерпілого діями. Отже за ч. 2 ст. 365 КК відповідальність настає за наявності всіх ознак злочину, передбачених ч. 1 ст. 365 КК, і хоча б однією з кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 цієї статті, але за відсутності катування.

Законом України від 13 травня 2014 року №1261-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв'язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», який набрав чинності 4 червня 2016 року, внесено зміни до п. 3 примітки до ст. 364 КК України, згідно з якими істотною шкодою при вчиненні злочину, передбаченого ст. 365 КК України є така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

При цьому відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2016 року по справі №5-99кс16, диспозиція ст. 365 КК України, якою передбачено відповідальність за заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або громадським чи державним інтересам, чи інтересам юридичних осіб, може становити не лише майнову шкоду, а й включати прояви немайнової шкоди, але тільки ті, які можуть одержати майнове відшкодування (як істотна шкода може враховуватися будь-яка за характером шкода, якщо вона піддається грошовій оцінці та відповідно до такої оцінки досягла встановленого розміру).

За конкретних обставин справи, наслідки нематеріального характеру, які піддаються грошовій оцінці (реальна шкода) та відповідно до такої оцінки досягли встановленого розміру («істотної шкоди» чи «тяжких наслідків») із заподіянням шкоди охоронюваних Конституцією України чи іншими законами прав та свобод людини і громадянина (соціального, політичного, морального, організаційного чи, іншого характеру), можуть бути із: спричинення фізичної шкоди - витрати на лікування чи протезування потерпілої особи; порушення законних прав та інтересів громадян - витрати на відновлення таких прав (виплати незаконно взятому під варту чи ув'язненому або незаконно звільненому з роботи чи навчання, відшкодування за невиконання судового рішення, компенсацію шкоди від поширення відомостей, які ганьблять особу тощо); політичної шкоди (витрати на проведення нових виборів та заходів антитерористичного характеру тощо); організаційної шкоди (витрати на відновлення роботи установи).

При цьому під час судового розгляду справи має бути чітко встановлено і доведено, що саме вчинення того чи іншого службового злочину стало причиною відповідних наслідків. Обчислення їх розміру також має бути належним чином підтверджено (в т.ч. цивільним позовом, як підтвердження факту та розміру реальної майнової шкоди) та не викликати сумніву.

Таким чином розмір заподіяної істотної шкоди, яка давала б підстави для кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 365 КК України, мав би в 100 і більше разів перевищувати неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що з урахуванням розміру соціальної пільги на 2016 рік повинно становити понад 66 500 грн.

В цьому кримінальному провадженні порушення конституційних прав потерпілого не дістало грошової оцінки, цивільний позов з боку потерпілого не заявлявся, будь-яких доказів матеріальної оцінки завданої шкоди суду не надано.

Такі обставини дають підстави для висновку, що потерпілому ОСОБА_1 істотна шкода, передбачена положеннями ст. 365 КК України, ОСОБА_2 не була заподіяна, що виключає можливість кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст. 365 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Діями обвинуваченого ОСОБА_2, які виразилися у розпиленні хімічної речовини в обличчя ОСОБА_1 останньому заподіяно легкі тілесні ушкодження. Відповідно дії обвинуваченого ОСОБА_2 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - умисне легке тілесне ушкодження.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України є злочином невеликої тяжкості. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, є тяжким злочином. Відповідно становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, покращується.

За таких обставин суд вважає за можливе вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 як умисне легке тілесне ушкодження.

12.04.2017 захисниками було заявлено клопотання про недопустимість письмових доказів, а саме:

- постанови про призначення експертизи від 31.05.2016 (т.1 а.с. 131), оскільки у вступній частині постанови невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153;

- висновку експерта №150 від 07.07.2016 (т.1 а.с. 134), оскільки у висновку невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153;

- копії виписки з обстеження ОСОБА_1 лікарем клініки сучасної офтальмології ТОВ «Візус» ОСОБА_17 від 23.06.2016 (т.1 а.с. 132), оскільки копія незасвідчена, отримана незаконно всупереч ст. 93 КПК;

- копії медичної амбулаторної картки ОСОБА_1 (т.1 а.с. 133), оскільки копія незасвідчена, отримана незаконно всупереч ст. 93 КПК;

- постанови про призначення експертизи від 08.09.2016 (т.1 а.с. 135), оскільки у вступній частині постанови невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153;

- висновку експерта №796 від 03.10.2016 (т.1 а.с. 136), оскільки у висновку невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02 листопада 2016 року за участю свідка ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 141-144), оскільки у вступній частині протоколу невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153. Також слідчий експеримент проведено в листопаді та у світлу пору доби, що не відповідає обставинам, про які зазначено в обвинувальному акті, які відбувалися у травні та вночі;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02 листопада 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 145-147), оскільки у вступній частині протоколу невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153. Також слідчий експеримент проведено в листопаді та у світлу пору доби, що не відповідає обставинам, про які зазначено в обвинувальному акті, які відбувалися у травні та вночі;

- протоколу проведення слідчого експерименту від 02 листопада 2016 року за участю свідка ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 148-150), оскільки у вступній частині протоколу невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153. Також слідчий експеримент проведено в листопаді та у світлу пору доби, що не відповідає обставинам, про які зазначено в обвинувальному акті, які відбувалися у травні та вночі;

- протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_1 (т.1 а.с. 151-153), оскільки невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, обвинувачений не отримав пам'ятку про права та обов'язки, йому не роз'яснено право на правову допомогу, чим грубо порушено його права;

- протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року за участю свідка ОСОБА_6 (т.1 а.с. 154-156), оскільки невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, обвинувачений також знаходився під №1 серед осіб, яких було запропоновано впізнати, що є порушенням, оскільки потерпілий та свідки мали можливість спілкування; обвинувачений був позбавлений можливості мати адвоката;

- протоколу пред'явлення особи для впізнання від 18 листопада 2016 року за участю свідка ОСОБА_9 (т.1 а.с. 157-159), оскільки невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000152 від 23.05.2016 замість 42016080000000153, обвинувачений знаходився під №1 серед осіб, яких було запропоновано впізнати, що є порушенням, оскільки потерпілий та свідки мали можливість спілкування; обвинувачений був позбавлений можливості мати адвоката, обвинувачений не отримав пам'ятку про права та обов'язки, йому на роз'яснено право на правову допомогу, чим грубо порушено його права, впізнання відбувалося за відчинених дверей, що могло вплинути на об'єктивність впізнання;

- запитів до КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» Запорізької обласної ради від 18.11.2016 №17-324-16, №17-158-16 (т.1 а.с. 184, 187), оскільки невірно зазначений номер кримінального провадження 42016080000000158 від 24.05.2016 замість 42016080000000153 від 23.05.2016.

Також 25.10.2017 суду було подано письмове клопотання про визнання доказів неналежними і недопустимими. В клопотанні захисник ОСОБА_3 порушує питання про недопустимість наступних доказів:

- пояснення ОСОБА_7 від 14.05.2016 (т.1 а.с. 74), оскільки пояснення відбирав капітан поліції ОСОБА_12, а підписав слідчий Подлужний;

- копії Виписки з обстеження ОСОБА_1 від 23.06.2016 р. в клініці «Візус» (т.1 а.с. 132), оскільки її форма не затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я №110 від 14.10.2012, як то зазначено в самій виписці; для встановлення діагнозу згідно наказу МОЗ №117 від 15.03.2007 медичний заклад мав провести обов'язкові лабораторні дослідження, за відсутності таких досліджень діагноз є сумнівним; невідоме процесуальне джерело походження цього документу, копія не засвідчена;

- копія аркушу з медичної документації (т.1 а.с. 133), оскільки протокол, додатком до якого могла б бути ця копія, слідчим не складався, огляд потерпілого на стан алкогольного сп'яніння не проводився всупереч змісту цього листа;

- постанови від 08.09.2016 про призначення експертизи (т.1 а.с. 135), оскільки винесена в іншому кримінальному провадженні, під час її призначення ОСОБА_2 був позбавлений будь-яких процесуальних прав та гарантій; по суті зазначена постанова є постановою про призначення повторної експертизи;

- висновку експерта №796 від 05.10.2016 (т.1 а.с. 136-137);

- протоколів проведення слідчих експериментів від 02.11.2016 (т.1 а.с. 141-144, 145-147, 148-150), з вищезазначених підстав, а також оскільки участь в них приймав статист ОСОБА_19, а розписався в протоколі ОСОБА_19;

- протоколів пред'явлення особи для впізнання від 18.11.2016 (т. 1 а.с. 151-159) з вищевказаних підстав. Крім того, потерпілому було пред'явлено фотознімки обвинуваченого; додатки до протоколів не підписані всіма учасниками слідчої дії, не долучені примірники технічних носіїв інформації процесуальної дії, впізнання проводилося за відчинених дверей; одяг осіб, які були пред'явлені для впізнання, не відповідав одягу, який був на обвинуваченому 14.05.2016; понята виходила з кабінету.

Згідно ч. 1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Допитаний в судовому засіданні слідчий Глянь О.С. пояснив суду, що в деяких документах ним було допущено помилку в номері кримінального провадження. Проте це просто технічна описка. І жодних кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_2 за обставин, які є предметом цього судового розгляду, не порушувалося і не розслідувалося.

Надані суду копії виписки з обстеження клініки «Візус» від 23.06.2016 та фрагмент медичної картки ОСОБА_8 не є речовими доказами та не підлягають огляду, який оформлюється протоколом огляду відповідно до ст. 100 КПК України. Відсутність виписки з обстеження в переліку медичної документації, затвердженого МОЗ України, не впливає на зміст цього документа, та не має наслідком його недопустимість як доказу. Зазначені документи були надані потерпілим ОСОБА_1 слідчому під час допиту, про що пояснив потерпілий.

Проведення слідчого експерименту в світлу пору доби та восени, між тим як обставини правопорушення відбувалися у травні, в даному випадку не впливають на його зміст. Слідчим експериментом було встановлено місце події, розташування автомобілю потерпілого, розташування учасників події, обставини спричинення тілесних ушкоджень, а саме - розпилювання газу. Проведення слідчого експерименту в темну пору доби та навесні або влітку в даному випадку жодним чином не впливає на зміст встановлених ним обставин.

Судом було конкретизоване питання щодо надання потерпілому фотографій ОСОБА_2 до проведення пред'явлення особи до впізнання. На що потерпілий зазначив, що впізнання за фотографіями не відбувалося. Інші обставини, зазначені стороною захисту щодо недопустимості протоколів пред'явлення особи до впізнання, або не підтвердились, або не впливають на недопустимість цих доказів.

Висновок експерта №796 від 05.10.2016, хоча і містить певні технічні помилки щодо номеру кримінального провадження, дати, оформлений з дотриманням вимог діючих нормативно-правових актів з питань проведення судових експертиз. Враховуючи те, що у висновку експерта ОСОБА_21 №150 від 07.07.2016(т.1 а.с. 134) не зроблено будь-якого висновку про наявність або тяжкість тілесних ушкоджень, проведення експертизи іншим експертом на підставі іншого обсягу документів, не є проведенням повторної експертизи. Незазначення в постанові про призначення експертизи слідчим про її повторність жодним чином не впливають на результати цього дослідження.

При цьому судом не вбачається істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, при отриманні доказів, зазначених стороною захисту. Тому суд не вбачає підстав для визнання їх недопустимими.

Під час судового розгляду було досліджено документи, які характеризуюють обвинуваченого.

Згідно довідок КУ «Бердянський психоневрологічний диспансер» №2337 та №2445 від 21.11.2016 ОСОБА_2 в наркологічний кабінет за допомогою не звертався, на обліку не перебуває, в психоневрологічний диспансер за допомогою не звертався, на обліку не перебуває.

Згідно довідки №171-21112016/23010 станом на 21.11.2016 ГУНП України в Запорізькій області відомостей про судимість ОСОБА_2 не має.

Відповідно до досудової доповіді про ОСОБА_2, підготовленої інспектором Бердянського міськрайонного відділу з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації від 23.03.2017 (т.1 а.с. 82-87) виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе і не становить високої небезпеки для суспільства. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький.

Відповідно до характеристики, наданої головою ОСББ «Азовець» (т.2 а.с. 211), за місцем проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Відповідно до службової характеристики від 20.02.2017 (т.2 а.с. 212) за місцем служби ОСОБА_2 характеризується посередньо.

ОСОБА_2 нагороджений відомчою заохочувальною відзнакою - медаллю «10 років сумлінної служби» (т.2 а.с. 213), грамотою за високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов'язків та значний особистий внесок у забезпеченні безпеки дорожнього руху та охороні громадського порядку (т.2 а.с.210).

Потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що наполягає на притягненні обвинуваченого до кримінальної відповідальності, питання призначення покарання покладає на суд, на позбавленні волі не наполягає. Проте на його думку ОСОБА_2 не повинен працювати в органах поліції.

Обставин, які обтяжують або пом'якшують відповідальність обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи обставини вчинення злочину ОСОБА_2, дані про його особу, характер наслідків, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України, а саме - п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Куйбишевський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя : Т.Р.Хамзін