Постанова № 72259853, 16.02.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 299/3999/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 лютого 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Кондора Р.Ю., Куштана Б.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» на ухвалу Виноградівського районного суду від 27 грудня 2017 року (суддя Бак М.Д.) щодо відмови у видачі судового наказу у цивільній справі за заявою ТОВ «Закарпатгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -

в с т а н о в и л а :

У грудні 2017 року ТОВ «Закарпатгаз Збут» звернулося до суду із заявою та просило видати судовий наказ, яким стягнути з ОСОБА_1 10071,21 грн. основного боргу за період з 01.07.2015 по 30.11.2017; 2329,45 грн. інфляційних втрат та 540,86 грн. - 3 % річних.

Ухвалою судді Виноградівського районного суду від 27.12.2017 у видачі судового наказу про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 - відмовлено.

ТОВ «Закарпатгаз Збут» оскаржило таку ухвалу в апеляційному порядку. Просить ухвалу скасувати та направити матеріали для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що з липня 2015 року постачальником природного газу в Закарпатській області є саме ТОВ «Закарпатгаз Збут», ОСОБА_1 фактично користується послугами із газопостачання, а наданий розрахунок заборгованості ОСОБА_1, розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних є обґрунтованими.

Апеляційним судом розглянуто апеляційну скаргу на ухвалу суду, зазначену у п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України (щодо відмови у видачі судового наказу), відповідно до ч. 2 ст. 369, ч. 13 ст. 7 ЦПК України без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та без проведення судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суддя суду першої інстанції виходив з того, що із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

З таким висновком місцевого суду судова колегія не погоджується.

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Згідно п. 3 ч. 1 ст . 96 ЦПК України (зараз і надалі у редакції на час подання заяви) судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

За змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. Судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Положення, аналогічні положенням пункту 3 частини 1 статті 96 ЦПК України (у редакції на час подання заяви) передбачені пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України редакції чинній із 15.12.2017.

Серед приєднаних документів до зави ТОВ «Закарпатгаз Збут» про видачу судового наказу міститься, зокрема, інформація «Фінансовий стан» - щодо абонента НОМЕР_1 (споживача ОСОБА_1), в якій відображені дані щодо, зокрема, методу розрахунку - «по лічильнику», номер лічильника та дата його установки, опалювальна площа, тариф на послуги по газопостачанню, зазначено кількість спожитого газу та сума заборгованості.

Також заявником додано Акт про припинення (обмеження) газопостачання від 24.10.2017 абоненту ОСОБА_1 із зазначенням показника лічильника станом на момент припинення газопостачання.

Згідно Постанови НКРЕКП № 1640 від 28.05.2015 анульовано ліцензію ПАТ «Закарпатгаз» на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу (метану) вугільних родових за регульованим тарифом з 01.07.2015. Постановою НКРЕКП № 1643 від 28.05.2015 ТОВ «Закарпатгаз збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу (метану) вугільних родових за регульованим тарифом на території Закарпатської області з 01.07.2015 по 30.06.2020.

Таким чином, ТОВ «Закарпатгаз Збут» було подано документи, які підтверджують фактичне надання та отримання ОСОБА_1 послуг з газопостачання, надано розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові ВСУ від 20.04.2016 у справі N 6-2951цс15.

Суддя суду першої інстанції на ці обставини уваги не звернув та постановив помилкову увалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, ухвалу слід скасувати та направити питання про видачу судового наказу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст. ст. 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив :

Апеляційну скаргу ТОВ «Закарпатгаз Збут» - задовольнити.

Ухвалу судді Виноградівського районного суду від 27 грудня 2017 року - скасувати, і питання про видачу судового наказу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2018 року.

Головуюча:

Судді: