Ухвала суду № 72259656, 16.02.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-о/243/198/2018

Справа № 243/1231/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

15 лютого 2017 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Р.В. Кузнецов розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Слов’янське об’єднане управління пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Слов’янського міськрайонного суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Дослідивши заяву та надані матеріали, суд приходить до висновку, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Частиною 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. п. 1,2 ч. 1, ч. 2 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи, зокрема про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва ( Пункт 2 п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»).

В обґрунтування заяви зазначено, що заявниця вимушена була звернутися до суду із заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з метою переведення її з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Як вбачається із рішення Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області №57 від 14 грудня 2017 року, заявниці було відмовлено у переведенні її з одного виду пенсії на інший у зв’язку із відсутністю доказів того, що заявниця перебувала на утриманні особи яка померла.

Так, в рішенні зазначено, що згідно із п. 2.3 та п. 2.11 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до переліку документів, які додаються при призначенні пенсії по втраті годувальника належить довідка про реєстрацію місця проживання (разом із годувальником за однією адресою). У разі неможливості надати такі документи, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється в судовому порядку.

Тобто, для переведення заявниці з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника, нею до Слов’янського об’єднаного управління пенсійного фонду України в Донецькій області мають бути подані документи які свідчитимуть про те, що вона перебувала на утриманні особи яка померла (годувальника), в даному випадку таким документом має бути рішення суду про встановлення вказаного факту.

Звертаючись до суду із даною заявою, заявниця просить суд встановити два факти, що мають юридичне значення, а саме: факт перебування її на утриманні особи, яка померла (годувальника), та факт проживання її однією сім’єю із померлим до дня його смерті.

У Постанові Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз’яснено, що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу України (ЦПК) ( 1501-06, 1502-06, 1503-06, 1504-06 ) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян , чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення , заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення , встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Втім, заявницею не зазначено для чого їй необхідно (мета) встановлення факту проживання однією сім’єю із померлим до дня його смерті, які юридичні наслідки, а також виникнення, зміна або припинення яких особистих чи майнових прав породжує для неї встановлення цього факту.

Так, наприклад, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо (п. 2 Постанови ВСУ №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування").

За роз’ясненнями викладеними в п. 5 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК ( 1502-06 ), зокрема, з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства України; органи страхування - у справах про встановлення факту належності страхового свідоцтва.

Таким чином, оскільки заявницею не зазначено мети встановлення факту проживання її однією сім’єю із померлим до дня його смерті, які юридичні наслідки, а також виникнення, зміна або припинення яких особистих чи майнових прав породжує для неї встановлення цього факту, суд позбавлений можливості також визначити які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, тобто визначити заінтересованих осіб у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України, у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 3 вказаної статті, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дана заява має бути залишена без руху, з наданням заявниці строку для усунення недоліків.

Керуючись Постанові Пленуму ВСУ №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 187, 293, 294, 315, 318, 319 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Слов’янське об’єднане управління пенсійного фонду України в Донецькій області, про встановлення фактів, що мають юридичне значення – залишити без руху та надати заявниці строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду нового тексту заяви із зазначенням того, з якою метою необхідно встановлення факту проживання її однією сім’єю з ОСОБА_2 з 30 грудня 1973 року по день його смерті – 25 вересня 2001 року, а також які юридичні наслідки, виникнення, зміна або припинення яких особистих чи майнових прав породжує для неї встановлення цього факту.

Роз’яснити заявниці, що у випадку не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_3