Рішення № 72259018, 16.02.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5438/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.

за участю

секретаря Теліціної О.О.

представника позивача -

відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2017 року до суду надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н в розмірі 38007 грн. 88 коп., в якій зазначено, що відповідно до договору, укладеного 05 лютого 2010 року відповідач отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач ОСОБА_1 систематично порушував свої договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості. Приймаючи до уваги, що позичальник ОСОБА_1 неналежним чином виконував передбачені договором зобов'язання щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків, позивач просить стягнути на його користь з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 26 жовтня 2017 року, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 4894 грн. 95 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 30826 грн. 84 коп., фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 1786 грн. 09 коп., а всього 38007 грн. 88 коп., судові витрати покласти на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином в порядку ст.ст. 128, 130 ЦПК України та шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

З'ясувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що 05 лютого 2010 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с. 7).

Підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, ОСОБА_1 погодився з умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 8-13).

Відповідно до цієї заяви, яка підписана позичальником та банком, відповідач погодився з тим, що зщо дана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг. У заяві, зокрема, зазначено, що він ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт надання йому повної інформації про умови кредитування в ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до умов кредитного договору б/н від 02 лютого 2010 року відповідач ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 5000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості.

Згідно п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо в цей час жодна зі сторін не проінформує другу сторону про закінчення дії договору, він автоматично лонгується на цей же строк.

Згідно п.п. 3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору, позичальник дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і позичальник дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою у безумовною згодою позичальника відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, що встановлюється банком.

Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсоткам за його використання, за перевикористання платіжного ліміту, а також сплачувати комісії відповідно до визначених у договорі умов. У випадках невиконання зобов'язань за договором, за вимогою банку позичальник повинен виконати зобов'язання по поверненню кредиту, оплаті винагороди банку.

Пунктом 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору, передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 120 днів позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодовець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку (а.с. 4-6) станом на 26 жовтня 2017 року становить 38007 грн. 88 коп., а саме: заборгованість за кредитом - 4894 грн. 95 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 30826 грн. 84 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 кредитного договору: штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 1786 грн. 09 коп.

Наданий Банком розрахунок заборгованості повністю або частково не спростовано, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом в розмірі 4894 грн. 95 коп. та заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 30826грн. 84 коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 фіксованої частини штрафу в розмірі 500 грн. та процентної складової штрафу в розмірі 1786 грн. 09 коп., суд виходить з наступного.

14 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», відповідно до ст. 2 якого забороняється на час проведення антитерористичної операції нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

У п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень вище зазначеного Закону передбачено, що Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язаний, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014, у період із 14 квітня 2014 року до її закінчення.

На виконання цього Закону 30.10.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 15 ч. 1 цього Розпорядження м. Костянтинівка (Костянтинівська міська рада) Донецької області, де зареєстрований відповідач, входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Проте 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження № 1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30.10.2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Згідно ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

За наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визначення такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і до цього переліку включено м. Костянтинівка Донецької області.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується витягом із реєстру Костянтинівської територіальної громади про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (а.с. 25-26), тому в даному випадку слід застосувати положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 26 жовтня 2017 року існує заборгованість відповідача за кредитом, яка складається з основного боргу, процентів, та штрафів у відповідному розмірі.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що штрафи в розмірі 500 грн. та 1786 грн. 09 коп. (фіксована частина та процентна складова) нараховані станом на 26 жовтня 2017 року, тобто у період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Враховуючи такий період нарахування, банк зобов'язаний скасувати ОСОБА_1 пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитним договором, починаючи з 14.04.2014 року. Тому, зважаючи, що нарахування штрафів ОСОБА_1 мало місце після 14 квітня 2014 року, тобто під час проведення АТО, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконав належним чином зобов'язань, передбачених кредитним договором б/н від 05 лютого 2010 року, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що утворилась станом на 26 жовтня 2017 року в загальному розмірі 35721 грн. 79 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 4894 грн. 95 коп. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 30826 грн. 84 коп., задовольнивши вимоги позивача саме в цій частині.

Аналізуючи Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», суд приходить до висновку, що штрафи в розмірі 500 грн. (фіксована частина) і 1786 грн. 09 коп. (процентна складова), позивачем нараховані безпідставно в порушення вимог зазначеного Закону, а тому в цій частині позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому, в силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов'язані із сплатою судового збору, в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 527, 599, 612, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 18, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 05 лютого 2010 року станом на 26 жовтня 2017 року в сумі 35721 (тридцять п'ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 79 коп., яка складається з:

-4894 грн. 95 коп. - заборгованість за кредитом;

-30826 грн. 84 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: