Ухвала суду № 72258876, 15.02.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/1632/18

Провадження 1-кс/263/1218/2018

УХВАЛА

15 лютого 2018 року м. Маріуполь

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Кулик С.В., при секретарі Ребеко О.К., представників ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши матеріали клопотання старшого слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 про арешт майна, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050770000464 від 12.02.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

З клопотання вбачається, що 12.02.2018 року о 15.00 год. на вул. Таганрозькій, 157 в Лівобережному районі м. Маріуполя автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який рухався у бік вул. 1-го Травня, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався у зустрічному напрямку та допустив виїзд на зустрічну смугу, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забійної рани потиличної ділянки праворуч та тім’яної ділянки, закритого переламу 5-10 ребер ліворуч, пасажир ЗАЗ – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, СГМ, забиття правого тазостегнового суглобу, пасажир ИЖ – ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, забиття м’яких тканин голови, садна лоба, забиття правого колінного суглобу.

В ході проведення огляду місця події 12.02.2018 року був оглянутий та вилучений автомобіль НОМЕР_1, який зберіг на собі механічні пошкодження, які утворилися внаслідок ДТП.

Постановою слідчого від 12.02.2018 року вказаний транспортний засіб визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ № 029581 автомобіль НОМЕР_1, належить на праві власності ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз».

На даний час, з метою збереження речового доказу, недопущення його псування, приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, а також недопущення знищення, спотворювання слідів кримінального правопорушення для подальшого проведення необхідних судових експертиз, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно – автомобіль НОМЕР_1, із забороною користування вказаним майном, розпорядження та його відчуження у будь-який спосіб.

Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав частково та зазначив, що на вилучений автомобіль необхідно накласти арешт, залишивши його у користуванні ПАТ «Маріупольгаз» та заборонивши його відчуження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про арешт майна підтримав повністю з викладених у ньому підстав та зазначив, що з метою проведення необхідних експертиз необхідно накласти арешт на автомобіль із забороною користування вказаним майном, розпорядження та його відчуження у будь-який спосіб.

Представники ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз» у судовому засіданні пояснили, що підприємство не заперечує проти здійснення слідчих дій відносно належного йому автомобіля, проте накладення на нього арешту з забороною користування, розпорядження та відчуження вважає занадто обтяжливим для них заходом забезпечення кримінального провадження. Окрім того, автомобіль, в разі накладення на нього арешту, буде знаходитися на штрафному майданчику з неналежними умовами зберігання. Обставин, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно немає.

Відповідно до вимог ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі та документи, які не відносяться до предметів, вилучених законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.1 ст.100 КПК України речові докази, які були вилучені стороною кримінального провадження, повинні бути як найшвидше повернуті володільцю, крім випадків, передбачених ст.170-174 КПК України, тобто до накладення на нього арешту в судовому порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Таким чином, беручи до уваги той факт, що вилучений 12.02.2018 року в ході огляду місця дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_1, постановою старшого слідчого Центрального ВП Маріупольського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_3 від 12.02.2018 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018050770000464 від 12.02.2018 року за ст. 286 ч.1 КК України, з метою недопущення його псування, приховування, пошкодження, зникнення, втрати, знищення, а також недопущення знищення, спотворювання слідів кримінального правопорушення для подальшого проведення необхідних судових експертиз, клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 167, 170-173, 309 КПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Накласти арешт на вилучений 12.02.2018 року в ході огляду місця події автомобіль НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія СХТ № 029581 належить на праві власності ПАТ по газопостачанню та газифікації «Маріупольгаз», із забороною користування вказаним майном, розпорядження та його відчуження у будь-який спосіб.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Донецької області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.В.Кулик