Рішення № 72258149, 02.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13012/17

Провадження №2-а/428/44/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2018 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Кордюкова Ж.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні суду у м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач вказує, що вона є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.10.2017 року №42130. Вона та її сім'я проживали разом в м. Луганськ, але влітку та восени 2014 році у зв'язку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області вони були вимушені переміститися з м. Луганськ до смт. Новопсков Луганської області, де вони були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Також Управлінням праці та соціального захисту населення смт. Новопсков позивачу і її родині була надана адресна допомога з 06.11.2014 року. Позивач не змогла найти роботи протягом 6 місяців, тому їй 06.03.2015 року була припинена виплата допомоги. Позивач і її сім'я переїхали до м. Сєвєродонецьк, де вони стали на облік як внутрішньо переміщені особи з 26.03.2015 року. Водночас вони подали заяву про призначення адресної допомоги до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради з розрахунку на трьох осіб. Допомога була призначена на чоловіка і доньку позивача з 26.06.2015 року по 25.12.2015 року. Позивач зверталася 29.01.2016 року, 30.01.2017 року до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради із заявою про продовження виплати адресної допомоги на її сім'ю, до якої також були додані довідка з місця роботи її і її чоловіка, довідку з місця навчання її доньки. Однак, виплата призначалася лише її чоловіку і доньці. Згідно з наданих позивачу відповідей Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради від 15.02.2017 року №1086/04, від 05.10.2017 року №8292/04, ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні виплати щомісячної адресної допомоги, через те, що вона не працевлаштувалася у вказаний період, перебуваючи на обліку в Управління праці та соціального захисту населення смт. Новопсков. Із вказаною відмовою ОСОБА_1 не згодна, оскільки вважає її неправомірною та такою, що порушує її права та законні інтереси із підстав, що вона зверталася до відповідача із заявами про продовження виплати щомісячної адресної допомоги на шестимісячний строк та наступний шестимісячний строк, до яких додавала відповідні довідки про місце її і її чоловіка роботи, і довідку про навчання її доньки. Вона вважає, що відмови відповідача із посиланням на пункт 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, і на довідку-атестат УПтаСЗН смт. Новопсков були неправомірні, оскільки не відповідають вимогам закону. Вона вважає, що їй повинні були припинені виплати УПтаСЗН смт. Новопсков лише на наступний строк - 6 місяців, оскільки вона не працевлаштувалася. Після спливу цього шестимісячного строку їй повинні були поновити виплати, оскільки вона працевлаштувалася і подала відповідну заяву про поновлення їй виплат. Позивач ОСОБА_1 також подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначила, що вона не має юридичної освіти і не знала особливостей законодавства у соціальній сфері, у зв'язку з чим вона не могла знати, що її права порушуються, а також не могла передбачити, що орган держави, який покликаний захищати права і законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати. Крім того, вона неодноразово зверталася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області з заявою про поновлення її виплат з метою врегулювання спору у досудовий спосіб. У вказаному позові позивач просить про наступне: визнати причини пропуску строку звернення поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду; визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1, починаючи з 29.01.2016 року по 28.07.2016 року, з 29.07.2016 року по 28.01.2017 року, з 30.01.2017 по 29.07.2017 року, виплати щомісячної адресної допомоги відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року №505 - неправомірними; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області поновити ОСОБА_1 виплати адресної грошової допомоги, призначеної відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» від 01.10.2014 року №505, та здійснити виплати необґрунтовано припиненої грошової допомоги з 29.01.2016 року по теперішній час.

Представник відповідача не надав до суду письмовий відзив на адміністративний позов.

У зв'язку з розглядом справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи положення ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про можливість ухвалення законного судового рішення за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши та оцінивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 05.12.2017 року було відкрито провадження в справі.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з вищевказаним позовом подала письмову заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначила, що вона не має юридичної освіти і не знала особливостей законодавства у соціальній сфері, у зв'язку з чим вона не могла знати, що її права порушуються відповідачем, а також не могла передбачити, що орган держави, який покликаний захищати права і законні інтереси громадян у сфері соціального забезпечення, може ці права порушувати. Крім того, вона неодноразово зверталася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області з заявою про поновлення їй виплат з метою врегулювання спору у досудовий спосіб, у зв'язку з чим позивач скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору. ОСОБА_1 вважає, що саме невиконання відповідачем вимог закону щодо здійснення виплат обумовило те, що вона звернулася з позовом тільки у грудні 2017 року та пропуск строку звернення за період припиненої виплати з 29.01.2016 року по 31.05.2017 року мав місце саме з вини відповідача. У вказаному позові позивач просить визнати причини пропуску строку звернення поважними та поновити строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За таких підстав, суд вважає, що причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду з вказаним позовом є поважними, тому строк звернення позивача до суду за захистом її прав та інтересів щодо здійснення призначення і поновлення щомісячної адресної допомоги за період з 29.01.2016 року підлягає поновленню. Отже, предметом розгляду по цій справі є відповідні вимоги з 29 січня 2016 року.

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданого 18.02.1999 року Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Згідно із копією довідки від 04.10.2017 року №42130 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3

В 2014 році у зв'язку із проведенням антитерористичної операції у Луганській області ОСОБА_1 разом з її сім'єю була вимушена переміститися з м. Луганськ до смт. Новопсков, де вона була зареєстрована Управлінням праці та соціального захисту населення смт. Новопсков Луганської області як внутрішньо переміщена особа. Також їй була надана адресна допомога на покриття виплат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Допомогу позивач отримувала з 06.11.2014 року по 05.01.2015 року, з 06.01.2015 року по 05.03.2015 року. Надалі виплати їй були припинені, оскільки позивач не змогла протягом зазначеного періоду працевлаштуватися. В червні 2015 року позивач переїхала до м. Сєвєродонецьк та з 26.06.2015 року перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб в Управлінні праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами по справі та підтверджуються письмовими доказами.

26.06.2015 року ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. На час подання цієї заяви позивач ще не була працевлаштована.

Відповідно до копії відповіді Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області №8292/04 від 05.10.2017 року: Згідно довідки-атестата, наданої управлінням праці та соціального захисту населення смт. Новопсков Луганської області ОСОБА_1 перебувала на обліку внутрішньо переміщених осіб разом з чоловіком ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_3, де було призначено грошову допомогу ОСОБА_1 як працездатній непрацюючій особі відповідно до п. 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014р. № 505, із скороченням терміну призначення та зменшення суми. Через те, що ОСОБА_1 не працевлаштувалася у період призначення грошової допомоги, управлінням праці та соціального захисту населення смт. Новопсков Луганської області не було зроблено перерахунок грошової допомоги ОСОБА_1, як працездатній працюючій особі. Згідно із п.3 Порядку, особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається. 26.06.2015 року позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в м. Сєвєродонецьку, та надана відповідна довідка №919042130. 26.06.2015 року позивач надала заяву про призначення щомісячної адресної допомоги. Заяву було розглянуто та не призначено їй допомогу, враховуючи довідку-атестат УПтаСЗН смт. Новопсков та п.3 Порядку. 29.01.2016 року, 29.07.2016 року, 30.01.2017 року, 09.08.2017 року позивач повторно зверталася з заявами про призначення щомісячної адресної допомоги, після розгляду яких відповідач не призначив ОСОБА_1 виплату допомоги на підставі п. 3 Порядку.

Відповідно до довідки, виданої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 27 жовтня 2017 року вих. №8, ОСОБА_1 з 28 грудня 2015 року по теперішній час працює у ФОП ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_1 повідомила відповідача про своє працевлаштування з 28.12.2015 року, оскільки до заяв про поновлення виплат щомісячної адресної допомоги вона додавала відповідну довідку про її працевлаштування з 28.12.2015 року.

Із змісту листів Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 05.02.2017 року, 05.10.2017 року вбачається, що позивачу було відмовлено у призначенні допомоги на підставі її звернення із посиланням на пункт 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Листами №1086/04 від 15 лютого 2017 року, №8292/04 від 05 жовтня 2017 року Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області повідомило ОСОБА_1 про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги, посилаючись на довідку-атестат УПтаСЗН см. Новопскова та пункти 3 та 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог, суд враховує наступні правові норми.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року №505 із змінами та доповненнями, в редакції, яка була чинною станом на час звернення позивача із заявою про продовження виплати допомоги від 29.01.2016 року (далі - Порядок надання щомісячної адресної допомоги), визначено механізм та підстави надання вказаної щомісячної адресної допомоги.

Згідно із абзацом першим пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із пунктом 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї).

Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2 400 гривень.

Якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім'ї або інформацією компетентного органу.

Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до першого абзацу пункту 5 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.

Згідно із пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Таким чином, для отримання особою щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, необхідно дотримання вищевказаних умов.

Виходячи з норм пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов'язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування або перебування на обліку як безробітних.

Отже, виплата щомісячної адресної допомоги дійсно була припинена позивачу ОСОБА_1 на підставі довідки-атестату УПтаСЗН смт. Новопсков та на підставі пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, проте суд не може погодитися із тим, що позивач не працевлаштувалася у вказаний період і не має права на призначення (подовження) виплати щомісячної адресної допомоги.

Згідно із змістом пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Із змісту вказаного абзацу 8 пункту 3, а також із змісту вищенаведених пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги вбачається, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. В разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус відповідає пунктам 2, 3, 5, 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги, то вона знову набуває право на призначення (продовження виплати) щомісячної адресної допомоги.

Вказаний підхід відповідає не тільки нормам вищенаведеного Порядку, але також відповідає духу та меті надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які полягають в тому, що така допомога протягом послідовних шестимісячних періодів надається всім внутрішньо переміщеним особам або сім'ям внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштувалися на новому місці проживання та не є власниками житлових приміщень, розташованих в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або не мають на депозитному банківському рахунку коштів у визначеній Порядком надання щомісячної адресної допомоги сумі.

Суд враховує, що позивач зверталася до відповідача із заявою про продовження виплати щомісячної допомоги 29.01.2016 року, при цьому у відповідача на той час вже була в наявності довідка щодо працевлаштування позивача, а отже така допомога повинна була бути продовженою для виплати позивачу з дня звернення за її призначенням та максимум на строк 6 місяців, але не довше місяця зняття з обліку в уповноваженому органі включно (пункт 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги).

При цьому суд також враховує, що по-перше, предметом позовних вимог є право позивача на отримання допомоги саме з 29 січня 2016 року, а по-друге, станом на час подання позивачем першого звернення щодо призначення допомоги 29 січня 2016 року позивач ОСОБА_1 вже була працевлаштована.

Із урахуванням викладеного, а також із урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України та права суду вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав позивача, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області щодо відмови позивачу у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та шляхом зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити та виплатити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 29.01.2016 року.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі згідно із статтею 139 КАС України суд враховує, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а отже наявні підстави для присудження на користь позивача всіх понесених нею судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 640 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області (місце знаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15-б) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області протиправними щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, починаючи з 29.01.2016 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 29.01.2016 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 24179564, суму судових витрат в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в Донецькому апеляційному адміністративному суді через Сєвєродонецький міський суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ж. І. Кордюкова