Ухвала суду № 72258144, 19.02.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9991/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі судді Бароніна Д.Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Сєвєродонецьку заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» про скасування судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області видано судовий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_2 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

13.02.2018 року від боржника надійшла заява про скасування судового наказу про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якій боржник зазначив, що судовий наказ він отримав 15.11.2017 року, з наказом не згоден, оскільки існує спір про право, так як 02.08.2017 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області видано судовий наказ про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, тобто Сєвєродонецьким міським судом Луганської області було видано два судових накази одній особі за одними і тими ж обставинами, про той же самий предмет та на одну й ту ж суму. Крім того, у вищевказаній заяві Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» також просило поновити пропущений строк звернення до суду із завою про скасування судового наказу у зв’язку із тим, що заява була подана до суду після десятиденного строку з дня отримання судового наказу. Пропуск процесуального строку заявник обґрунтовує тим, що, відповідно до наказу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» від 05.04.2017 року № 432, на підприємстві був оголошений простій і більшість робітників бухгалтерії підприємства не працювало, а великий об’єм судових наказів та рішень зумовило несвоєчасне виявлення двох судових наказів, що були видані одній особі про той же самий предмет та на одну й ту ж суму.

Згідно із ч. 2 ст. 170 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

З матеріалів справи вбачається, що копію судового наказу по цій справі Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» отримало 15 листопада 2017 року, про що свідчить відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 15 листопада 2017 року.

Суд враховує, що Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» в заяві про скасування судового наказу посилається на обставини, які можуть мати суттєве значення для правильного вирішення справи по суті (наявність двох судових наказів, що були видані одній особі про той же самий предмет та на одну й ту ж суму).

Суд зазначає, що одним зі способів захисту прав суб’єктів цивільних правовідносин, в тому числі права на доступ до суду, є скасування судового наказу, що передбачено статтею 171 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 ЦПК України заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді, визначеному у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13.

Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов’язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «ОСОБА_3 проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

Враховуючи сталу практику ЄСПЛ, зазначені положення законодавства та встановлені фактичні обставини, суд доходить висновку про те, що в даному випадку слід поновити строк заявнику для подання заяви про скасування судового наказу, оскільки із змісту заяви вбачається необхідність перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин та виправлення можливої судової помилки.

У зв’язку із викладеним, з метою забезпечення права заявника на доступ до суду та перевірки відповідності судового наказу всім дійсним обставинам спірних правовідносин, суд вважає за необхідне поновити Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» строк звернення до суду із заявою про скасування судового наказу.

Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу.

Отже, суд вважав за можливе вирішити питання про скасування судового наказу без повідомлення учасників справи та, відповідно, без проведення судового засідання.

Згідно із копією судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 серпня 2017 року по цивільній справі № 428/7384/17, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», код ЄДРПОУ 33270581, що заходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі у розмірі 7191,72 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. Відповідно до ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць. Судовий наказ набрав законної сили 29 серпня 2017 року.

Відповідно до копії судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 23 жовтня 2017 року, з урахуванням ухвали Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 листопада 2017 року, по цивільній справі № 428/9991/17, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», код ЄДРПОУ 33270581, що заходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі у розмірі 19617,82 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь держави судовий збір в сумі 320 грн. Відповідно до ст. 367 ЦПК України допущено негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць. Судовий наказ набрав законної сили 01 грудня 2017 року.

З поданої заяви про скасування судового наказу вбачається, що боржник наполягає на скасуванні судового наказу у зв’язку з наявністю спору про право та необґрунтованістю вимог стягувача, оскільки він заперечує проти існування боргу перед стягувачем в певному розмірі та вважає, що борг фактично було стягнуто в подвійному розмірі.

Таким чином, судом встановлено, що існують підстави для задоволення заяви про скасування судового наказу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 127, 170, 171, 258, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Поновити Приватному акціонерному товариству «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» строк для подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» про скасування судового наказу – задовольнити.

Скасувати судовий наказ, виданий Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 23 жовтня 2017 року по справі № 428/9991/17 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об’єднання Азот» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Роз’яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.Б. Баронін