Вирок № 72257933, 19.02.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7309/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2018 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого: судді Скрипника С.М.

при секретарі: Брайловській М.М.,

за участю прокурора: Леженко О.А.,

захисника: Малика Д.О.,

обвинуваченого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сватове кримінальне провадження № 42014130000000203 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с.Куземівка Сватівського району Луганської області, маючого середню освіту, не працюючого, інваліда 3 групи, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, будучи засновником та головою селянського (фермерського) господарства «Ранок», код за ЄДРПОУ 24206410, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію №21758385100010252 від 28.01.1997 року, видане Сватівською районною державною адміністрацією (далі по тексту СФГ «Ранок»), виконуючи організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції, посягаючи на встановлений порядок здійснення господарської діяльності, маючи умисел на використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів скоїв злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_2 маючи умисел на набуття, володіння чужим майном та його використання 10.12.2002 знаходячись за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2, діючи в інтересах третіх осіб, з метою незаконного отримання у власність земельних ділянок при їх розпаюванні із земель, наданих йому на праві постійного користування, для ведення селянського (фермерського) господарства, на підставі державного акту на право постійного користування на земельну ділянку, в порушення вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991, умисно змінив правовий статус майна, включивши до складу членів СФГ «Ранок», серед інших, свого сина ОСОБА_3, який перебував з СФГ «Ранок» у трудових відносинах з 01.04.2002 по 01.08.2003 на посаді робітника, свою жінку ОСОБА_4, яка перебувала з СФГ «Ранок» у трудових відносинах з 01.10.2002 по 01.08.2003 на посаді робітника, свого брата ОСОБА_5, який перебував з СФГ «Ранок» у трудових відносинах з 10.12.2002 по 01.07.2003 на посаді робітника, свою доньку ОСОБА_6, яка перебувала з СФГ «Ранок» у трудових відносинах з 01.11.2002 по 01.08.2003 на посаді робітника, свого племінника ОСОБА_7, який перебував з СФГ «Ранок» у трудових відносинах з 10.12.2002 по 01.07.2003 на посаді робітника.

Доповнення до статуту завірено нотаріально, а 10.12.2002 зареєстроване у Сватівській районній державній адміністрації. На підставі доповнення до статуту головою Сватівської районної державної адміністрації за № 520 від 28.12.2002 видане розпорядження про розпаювання земель СФГ «Ранок», внаслідок чого, родичами ОСОБА_2 незаконно отримано державні акти на право власності на земельні ділянки на території Сватівського району Луганської області, а саме ОСОБА_6 площею 5,23 га пашні та 3,066 га пастбищ вартістю 55314,03 грн., ОСОБА_5 площею 8,8039 га пашні та 3.066 га пастбищ вартістю 55314, 03 грн., ОСОБА_8 площею 7,0352 га пашні та 3,066 га пастбищ вартістю 55314, 03 грн., ОСОБА_4 площею 5,46 га пашні та 3,066 га пастбищ вартістю 55314, 03 грн., ОСОБА_3 площею 5,63 га пашні та 3,066 га пастбищ вартістю 55314, 03 грн.

Після отримання зазначених актів, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передали їх голові СФГ «Ранок» ОСОБА_2 з метою забезпечення можливості розпоряджатися незаконно отриманими земельними ділянками та використовувати їх у господарській діяльності підприємства.

Внаслідок умисних протиправних дій голова СФГ «Ранок» ОСОБА_2 незаконно отримав земельні ділянки, розташовані на території Сватівського району Луганської області загальною площею 48,08 га та загальною вартістю 276570 грн. 15 коп., чим завдав державі, в особі Сватівської РДА збитки на вказану суму.

За вчинення вказаних незаконних діянь прокуратурою Сватівського району стосовно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, яку закінчено провадженням та направлено до Сватівського районного суду для розгляду по суті. Вироком суду від 26.04.2012, який набрав чинності, його визнано винним у скоєнні вказаних злочинів та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном 1 рік.

Продовжуючи реалізовувати свій умисел, направлений на використання чайна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме злочину, передбаченого ч.2 ст.364, ч. 2 ст. 366 КК України, голова СФГ «Ранок» ОСОБА_2, в період з 28.12.2002 по 26.06.2012 використовував отримані раніше завідомо злочинним шляхом земельні ділянки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у господарській діяльності свого фермерського господарства, вирощуючи на ній сільськогосподарські культури та отримуючи прибуток, що підтверджується податковими деклараціями з фіксованого сільськогосподарського податку, які головою СФГ «Ранок» ОСОБА_2 подавались до Сватівської МДПІ. Відповідно вказаних декларацій, у графі «Землі сільськогосподарського призначення» ОСОБА_2 відображав не тільки землі, які знаходяться у оренді СФГ «Ранок», а й землі, які ним незаконно розпайовані та незаконно знаходилися у користуванні СФГ «Ранок» та належали його родичам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Згідно графи 13 та 15 декларацій з фіксованого сільськогосподарського податку СФГ «Ранок» сума доходу сільськогосподарського товаровиробника С ФГ «Ранок», отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки складає 100 % питомої ваги доходу сільськогосподарського товаровиробника СФГ «Ранок».

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, свою провину в інкримінованих йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті, щиросердно розкаявся у вчиненому. Від дачі показань в судовому засіданні відмовився. Просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та обвинувачений не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає необхідним дослідити матеріали справи в частині характеризуючих даних.

Враховуючи викладене, суд, вислухавши обвинуваченого та дослідивши характеризуючі дані про особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Таким чином, дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст. 209 КК України, як використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню доходів).

При призначенні ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами статті 65 КК України та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання. Скоєне кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів. Обвинувачений ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, є інвалідом 3 групи, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий. Як пом'якшуючими покарання обставинами, суд враховує щире каяття ОСОБА_2, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання, судом не встановлено.

З урахуванням загальних засад призначення покарання - законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, а також з урахуванням усіх обставин у справі, а також те, що особі яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, а тому, враховуючи обставини скоєння злочину та його наслідки, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_2 положення ст. 69 КК України та призначити покарання в межах санкції ч.1 ст. 209 КК України у виді позбавлення волі без позбавленням права обіймати господарсько-розпорядчі посади та з конфіскацією майна, із застосуванням ст.75 КК України та покладенням обов'язків передбачених ст.76 КК України.

Відповідно до ст. 77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу. Таким чином, покарання у вигляді конфіскації не може бути призначено стосовно ОСОБА_2 при його звільненні від відбування покарання.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах справи.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374,376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді: 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна без позбавлення права обіймати певні посади.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у вигляді позбавлення волі та додаткового покарання у вигляді конфіскації майна призначеного за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, якщо він в період іспитового строку - 1 рік - не вчинить нового злочину (кримінального правопорушення), і буде виконувати покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Речові докази у даному кримінальному провадженні, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження, згідно протоколу про визнання документів речовими доказами та приєднання їх до матеріалів провадження (а.с.132)- залишити в матеріалах справи.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Сватівський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: С.М. Скрипник