Ухвала суду № 72256443, 29.01.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/105/18

провадження № 2/361/1111/18

29.01.2018

УХВАЛА

29 січня 2018 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (далі – ПАТ КБ “ПриватБанк”, Банк) звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором від 13 січня 2014 року в розмірі 106000 грн.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 було зроблено відповідний запит до Відділу адресно-довідкової роботи Управління ДМС України в Київській області.

За відомостями, що надійшли до суду із вказаного Відділу, видно, що 03 квітня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є відповідачем у даній цивільній справі, знятий з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, як такий, що помер.

Згідно із ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

За змістом ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

У ч. 4 ст. 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи, тобто здатність мати цивільні права та обов’язки, припиняється у момент її смерті.

Аналіз зазначених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред’явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 ЦК України припинилася.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У ч. 1 ст. 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно із ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов’язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Підстави для застосування судом положень ч. 1 ст. 55 ЦПК України та встановлення правонаступників до відкриття провадження у справі відсутні, у зв’язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво – це заміна сторони, третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв’язку з вибуттям із цивільного процесу суб’єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов’язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Процесуальне правонаступництво між відповідачем та його спадкоємцями у визначеному ст. 55 ЦПК України порядку допускається, якщо на момент відкриття провадження у справі цивільна правоздатність відповідача у справі не припинилася.

На момент відкриття провадження у справі спадкоємці померлого боржника не є його процесуальними правонаступниками, наявність правонаступництва у правовідносинах має вирішуватися за позовом, пред’явленим безпосередньо до спадкоємців боржника.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що відповідач у цій справі ОСОБА_1 помер ще до пред’явлення Банком даного позову, його цивільна процесуальна правоздатність припинилася, у відкритті провадження за позовом ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно відмовити, оскільки справа за позовом пред’явленим до померлої особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 46, 47, 55, 186, 260, 353 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня її постановлення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Дутчак І. М.