Рішення № 72255659, 16.02.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9115/17

Провадження № 2/344/1045/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Островського Л.Є.

секретаря Гули Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Івано-Франківської філії про зобов’язання повернути затриманий транспортний засіб, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом,в якому просить, зобов'язати Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ- Ресурси» в особі Івано-Франківської філії, повернути йому затриманий у нього транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN Т-4», 1998 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) WV1ZZZ70ZXH049483, державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходиться на спеціальному майданчику за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 18 без права експлуатації та без стягнення з нього коштів за його утримання на спеціальному майданчику за період починаючи з 8 грудня 2016 року по дату такого повернення за рішенням суду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просить його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, із проханням розглядати справу за його відсутності, позов не визнає.

Суд, заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України «Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.»

Відповідно до ст.. 5 ЦПК України «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.»

Відповідно до ч 2,3 ст. 12 ЦПК України «Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Відповідно до ч 1 ст. 13 ЦПК України «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.»

Відповідно до ч 1 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»

Судом встановлено, що 08.06.2016 року інспектором патрульної поліції м. Івано-Франківська, в зв'язку з вчиненням ОСОБА_1В адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, було затримано автомобіль марки "Volkswagen Т-4", 1998 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) WV1ZZZ70ZXH049483, державний номерний знак НОМЕР_1, та поміщено для зберігання на спеціальний майданчик.

Позивач звернувся до Управління патрульної поліції у місті Івано-Франківську, а не до відповідача лише 08.12.2016 року ( після спливу шести місяців із дня вилучення авто) із заявою про повернення транспортного засобу. За результатами звернення якою патрульною поліцією останньому було відмовлено та зазначено до якого суб’єкта заявнику необхідно звернутися.

08.02.2017року відповідачем було отримано заяву позивача про повернення транспортного засобу. У листі відповіді від 15.02.2017року ДП МВС «Інформ-Ресурси» запропоновано ОСОБА_1В керуючись Постановою КМУ від 17.12.2008року №1102 надати наступні документи для повернення затриманого авто, а саме: постанову у справі про адміністративне правопорушення або протоколу, сплатити витрати по транспортуванню та зберіганню на спеціальному та подати належні документи на право володіння(користування) даним транспортним засобом( у відповідності до п. 3.1.7. Договору №198Д).

В подальшому ОСОБА_1В цим правом не скористався та наголосив, що у нього на даний час відсутній техпаспорт на даний автомобіль, який був вилучений у нього в рамках кримінального провадження №12016090010002456.

Позивач необгрунтовано посилається постанову слідчого відділу Івано- Франківського відділу поліції ГУ НП України в Івано-Франківській області від 30.07.2016 року, якою слідчий закрив кримінальне провадження №12016090010002456 щодо ознак злочину передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України.

Як вбачається із тексту вищевказаної постанови про закриття кримінального провадження, то будь-яких рішень слідчим щодо проведення додаткових чи інших слідчих дій щодо порядку набуття/вибуття затриманого транспортного засобу щодо ОСОБА_1В не приймалося, а лише було допитано ОСОБА_1В в якості свідка та закрито провадження у зв’язку із відсутністю складу злочину. А тому, посилання позивача на вищевказану постанову є необгрунтованим, так як в процесі її винесення слідчим не було жодним чином встановлено фактів, які б мали об’єктивну можливість пояснити чи заперечити факт законності набуття позивачем такого авто, не було встановлено, що дійсно ОСОБА_2В являється законним власником затриманого авто та тим більше жодних інших документів крім техпаспорта (виданого на ім'я ОСОБА_3І.) слідчим не досліджувалися.

Крім того, поданий до суду позов здійснений неналежним позивачем по справі.

Позивач зазначає, що придбав "Volkswagen Т-4", 1998 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) WV1ZZZ70ZXH049483, державний номерний знак НОМЕР_1 серією та номером CAO 5947289(виданого 22.03.201 Зр на ім'я ОСОБА_3І.) у липні 2014року на автобазарі в м. Хуст в громадянина ОСОБА_3І та зазначив, що будь-яких інших документів на авто у нього немає та будь-яких договорів він із продавцем не укладав.

25.07.2016 року Івано-Франківським науково-дослідним експертизо- криміналістичним центром МВС України розглянувши .супровідний лист від 08.07.2016 року від Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про призначення судової технічної експертизи документів за експертною спеціальністю 2.3 (дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів) поданого слідчим в ході кримінального провадження №12016090010002456 щодо невідповідності техпаспорта ОСОБА_1В офіційним документам які є обігу на території України було надано обгрунтований висновок експерта ОСОБА_4 №1.1.- 193/16. Як вбачається із результату висновку проведеного експертом ОСОБА_4 щодо поставленого запиту слідчого, то спосіб нанесення та первинні елементи захисту бланку свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Volkswagen Т-4", 1998 року випуску, синього кольору, номер шасі (кузова, рами) WV1ZZZ70ZXH049483, серією та номером CAO 594728 - не відповідають способам нанесення та елементам захисту, що знаходяться в офіційному обігу та зазначено, що вищевказане свідоцтво про реєстрацію авто вміщене до обласної оперативно-пошукової колекції ІФ НДКЕЦ МВС України.

Із вищевказаного висновку експерта можна побачити, що предметом його дослідження був технічний паспорт на автомобіль "Volkswagen Т-4", 1998 року випуску, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_1, Серії CAO №594728 від 22.03.2013 року виданий на ім»я ОСОБА_3, а не на ім’я позивача. Дане твердження також підтверджується поставною про закриття кримінального провадження від 30.06.2017року. в результаті винесення якої ОСОБА_1В було надано пояснення щодо факту отримання такого авто та зазначено, що автомобіль яким він користувався належить йому не на праві приватної власності, а він лише користується ним на підставі технічного паспорта.

Чинним законодавством України передбачено встановлений порядок отримання у володіння авто, яке було у використані:

Укладення договору купівлі-продажу у нотаріуса.

Укладення договору купівлі-продажу/дарування в сервісному центрі МВС. Усі інші підстави для отримання авто як-то продаж авто по довіреності чи по техпаспорту, не дають права особі яка набуває авто будь-яких майнових прав на нього(володіння та розпорядження), а лише засвідчують право на вільне користування ним без права приватної власності на нього.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Отже, як вбачається із матеріалів справи позивач не є власником затриманого транспортного засобу та немає жодних документів які б дали його змогу належним чином та в повному обсязі володіти ним (як-то договір купівлі-продажу посвідчений нотаріусом чи сервісним центром МВС), але акцентує увагу на техпаспорті на авто, яке відповідно до закону дає йому право лише вільно користуватися ним без права володіти та розпоряджатися.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необгрунтованими та такими, що не містять належних доказів приналежності затриманого авто саме йому, а тому йому слід відмовити у задоволенні даного позову.

На підставі ст.317, 319, 386,391 ЦК України,,керуючись ст.ст. 4,5, 12,81,265-268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» в особі Івано-Франківської філії про зобов’язання повернути затриманий транспортний засіб – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Островський Л.Є.

Повний текст рішення складено 16.02.2018 року