Ухвала суду № 72255268, 19.02.2018, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2704/16-ц

Категорія 26

2/295/315/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого – судді Слюсарчук Н.Ф.

з участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій Діжитал», третя особа – ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Богунського районного суду м. Житомира Слюсарчук Н.Ф. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій Діжитал», третя особа – ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Відповідно до ч.1 п. 5 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

З метою запобігання у подальшому нарікань на необ'єктивність та упередженість головуючого, а також звинувачень у заінтересованості у результаті розгляду справи, суддя дійшов висновку за необхідне заявити самовідвід у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (сомовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.

Відповідно до п. 2.5. другого показнику «Об'єктивність» Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та ОСОБА_4 ООН 27.07.2006 № 2006/23, які враховані при прийняті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Підставою заявлення самовідводу є намір уникнути сумнівів у осіб, які приймають участь у справі, стороннього спостерігача у неупередженості судді Слюсарчук Н.Ф.

З метою запобігання можливих безпідставних звинувачень у необ’єктивному розгляді справи, усунення в подальшому можливих сумнівів щодо неупередженості судді та з метою зняття напруженості у стосунках сторін з приводу зацікавленості судді у розгляді справи, з метою уникнення потенційної підозри певної моєї особистої заінтересованості в результатах розгляду справи, запобігання у подальшому негативного ставлення учасників справи до судді, з морально-етичних міркувань, вважаю доцільним і необхідним в інтересах правосуддя та сторін по справі заявити собі самовідвід, який задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 41 ЦПК України, п.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року -

постановив:

Заявити самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій Діжитал», третя особа – ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Матеріали цивільної справи № 295/2704/16-ц передати для розподілу іншому судді, який визначається у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Відповідно до положень ч.2 ст. 353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Слюсарчук Н.Ф.