Ухвала суду № 72254542, 16.02.2018, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/2342/18

н/п 1-кс/766/1917/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2018 року слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області Гонтар Д.О., при секретарі Неглядюк Р.В., заявника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 на незаконне позбавлення волі в порядку ст. 206 КПК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із заявою в якій просить звільнити його з під варти, як особу яку незаконно позбавили волі з 18 вересня 2016 р і по сьогоднішній день.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що 20 липня 2016 р. Заводським районним судом м. Миколаєва було винесено обвинувальний вирок в якому зазначено, що до набрання вироку у закону силу залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без змін. На вищезазначений вирок 19.08.2016 р. заявником та його захисником було подано апеляційну скаргу, у зв’язку із чим вирок не набрав законної сили.

На думку скаржника, з моменту винесення вироку, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.

Однак, відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії судового рішення про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

Як зазначає заявник, з дня винесення обвинувального вироку (20.07.2016 р.) і по сьогоднішній день суд апеляційної інстанції не розглянув по відношенню до нього питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та буд яких рішень з цього питання не виносив. У зв’язку із чим тримання заявника під вартою після 18.09.2016 р. є абсолютно незаконним, оскільки відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили та безпосередньо передбачає тримання ОСОБА_1 під вартою після 18.09.2016 р. по теперішній час. Адміністрація СІЗО м. Херсона та прокурор ігнорують норми діючого законодавства та продовжують незаконно утримувати заявника під вартою.

У зв’язку із вищевикладеним ОСОБА_1 просить заяву задовольнити та негайно звільнити його з під варти.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його захисник адвокат ОСОБА_2 підтримали заяву та просили її задовольнити з викладених в ній підстав.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.

Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

Згідно п.1 ч.4 ст. 374 КПК України, у резолютивній частині вироку зокрема зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Строки тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили кримінально процесуальним законодавством не встановлені.

При розгляді клопотання суд враховує вимоги ч. 1, 3 ст. 377 КПК України, відповідно до яких, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі виправдання; звільнення від відбування покарання; засудження до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі; ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

Якщо обвинувачений, що тримається під вартою, засуджений до арешту чи позбавлення волі, суд у виняткових випадках з урахуванням особи та обставин, встановлених під час кримінального провадження, має право змінити йому запобіжний захід до набрання вироком законної сили на такий, що не пов’язаний з триманням під вартою, та звільнити такого обвинуваченого з-під варти.

Як встановлено в судовому засіданні вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.07.2016 року щодо ОСОБА_1 законної сили не набрав, оскільки Апеляційним судом Херсонської області призначений розгляд апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та апеляційної скарги з доповненнями захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_3

Колегія Апеляційного суду Херсонської області своєю ухвалою від 12.12.2017 р. прийшла до висновків про те, що висновки суду першої інстанції щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили з метою забезпечення виконання вироку, не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та відмовив в задоволені клопотання обвинуваченого про скасування запобіжного заходу.

Таким чином, згідно вироку Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.07.2016 року на теперішній час стосовно ОСОБА_1 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід може бути змінено чи скасовано судом апеляційної інстанції, на розгляді якого знаходяться апеляції на вирок суду першої інстанції. Будь-яких даних про таку зміну або скасування запобіжного заходу слідчому судді не надано. Зазначене вище свідчить про те, що слідчий суддя, при розгляді справ, зокрема такої категорії, не може перебирати на себе повноваження суду апеляційної інстанції та перевіряти законність прийнятого судом рішення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що тримання ОСОБА_1 під вартою у Херсонському СІЗО є законним, підстав для звільнення останнього з-під варти не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.206 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 на незаконне позбавлення волі в порядку ст. 206 КПК України, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_4