Ухвала суду № 72254077, 14.02.2018, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/3666/17

Провадження № 1-в/648/7/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2018 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого – судді: Кусік І.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Думітраш О.М.,

прокурора: Сумбатяна С.А.,

представника установи: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

засудженої: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білозерського районного суду Херсонської області заву про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судиму: 1) 26.04.2006 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 317 ч. 1, 307 ч. 2, 315 ч.2, 69, 70 КК України до 01 року позбавлення волі, звільнена 14.09.2006 року по закінченню строку; 2) 13.03.2008 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 309 ч. 2, 75 КК України до 03 років позбавлення волі з іспитовим строком 03 роки; 3) 28.05.2009 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст. 321 ч. 1, 70 ч. 4 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі, звільна 11.06.2010 року по закінченню строку; 4) 24.11.2011 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до 02 років 06 місяців позбавлення волі з іспитовим строком 01 рік 06 місяців. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2013 року направлена на відбування покарання за вироком від 24.11.2011 року строком на 02 роки 06 місяців позбавлення волі; звільнена 04.06.2014 року на підставі ст.1 п. «в» ЗУ «Про амністію в 2014 році» за ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.05.2014 року; 5) 18.03.2015 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 309 ч. 2, 75, 76 КК України до 02 років позбавлення волі з іспитовим строком 02 роки; засуджену: 15.01.2016 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 185 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 02 років 01 місяця позбавлення волі,

початок строку: 24.07.2016 року,

кінець строку: 24.08.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Засуджена ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою для вирішення питання про її умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Судом встановлені такі факти:

ОСОБА_3 вироком Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 15.01.2016 року засуджена за ст.ст. 185 ч. 1, 71 ч. 1 КК України до 02 років 01 місяця позбавлення волі.

Відбула 1/2 частини строку покарання – 09.08.2017 року.

Відповідно до характеристики, ОСОБА_3 з 03.11.2017 року перебуває на стаціонарному лікуванні в МБЛ при Державній установі «Дар’ївська виправна колонія (№10)». За час перебування на лікуванні в установі засуджена характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності не притягувалась, адміністрацією установи не заохочувалась, з представниками адміністрації привітна, але не відверта. За характером скритна, не схильна до створення конфліктних ситуацій. Вину у скоєному визнає.

Відповідно до матеріалів клопотання та особової справи на засуджену ОСОБА_3, за період перебування в установі режим утримання не порушувала, заохочень не мала.

Згідно Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним не є факт відбуття певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно рекомендацій п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким» № 2 від 26.04.2002 року, суди під час судового засідання у справах про умовно-дострокове звільнення засуджених від відбування покарання повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії. Зокрема слід з’ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Вивчивши матеріали клопотання та особової справи на засуджену, заслухавши, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення клопотання, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинила новий злочин в період відбування покарання призначеного вироком Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 18.03.2015 року, хоча стягнень не має, проте і не заохочувалась, раніше неодноразово судима, згідно показів самої засудженої в програмах диференційованого впливу участі не приймає, тому суд прийшов до висновку, що засуджена на шлях виправлення не стала, її поведінка та ставлення до праці не є сумлінними, що дає підстави для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 537 КПК України, 81 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про умовно - дострокове звільнення від відбування покрання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з моменту її проголошення, а особою, яка не була присутня при оголошенні ухвали з моменту отримання копії ухвали суду до апеляційного суду Херсонської області через Білозерський районний суд Херсонської області.

Суддя: Кусік І.В.