Постанова № 72252612, 15.02.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 року м. Дніпро Справа № 912/19/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, довіреність № 010-00/3725 від 01.09.2017 р.,;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 02.01.2018 р., ;

від позивача за первісним позовом: ОСОБА_3, довіреність №010-01/1875 від 27.04.2016 р.,

інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року у справі № 912/19/16, ухвалене головуючим суддею Макаренко Т.В, суддями Вавренюк Л.С., Тимошевська В.В., повний текст якого складений 04.12.2017 року,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

про стягнення 10 382 823,57 доларів США та 142 408,60 гривень,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Креатив"

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна"

та Приватного акціонерного товариства "Креатив"

про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки,

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

та Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"

про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн", як поручителя за договорами поруки № 151214Р27 від 30.07.2014, 151213К17 від 21.08.2013 із змінами та доповненнями, заборгованості Приватного акціонерного товариства "Креатив", що утворилася з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 02.03.2016 року станом на 16.02.2016 у сумах 10 382 823,57 дол. США та 142 408 432,60 грн, а саме:

за кредитним договором № 151213К17 від 21.08.13 (із змінами та доповненнями), 8718793,62 дол. США та 136 746,64 грн, в тому числі:

7 906 840,54 дол. США прострочених процентів,

127 735 857 грн простроченої комісії за управління кредитом,

759 954,65 дол. США (20 380 524 грн. 60 коп. екв.) пені за несвоєчасну сплату процентів,

7 224 993,57 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

1 754,04 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов,

51 998,43 дол. США річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату процентів,

519 155,12 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом,

88,77 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за заміну умов,

1 264 315,15 грн втрат від інфляції;

за кредитним договором № 151214К12 від 10.06.14 1 587 672,27 дол. США та 4143247,67 грн в тому числі:

1 443 483,88 дол. США прострочених процентів,

3 797 248,49 грн простроченої комісії за управління кредитом,

134 959,80 дол. США (3 619 362,78 грн) пені за несвоєчасну сплату процентів,

276 357,73 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

1 169,36 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов,

9 228,59 дол. США річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату процентів,

19 315,50 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом,

59,18 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за заміну умов;

49 097,41 грн втрат від інфляції;

за кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.14 76 357,68 дол. США та 1 519 021,30 грн, в тому числі:

69 378,06 доларів США прострочених процентів,

906 411,97 грн простроченої комісії за управління кредитом,

473 849,23 грн простроченої комісії за зобов'язання,

6 537,96 дол. США (175 335,59 грн) пені за несвоєчасну сплату процентів,

62 806,22 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

48 994,23 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання,

801,60 грн пені за несвоєчасну сплату комісії за заміну умов,

441,66 дол. США річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату процентів,

4 348,11 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом,

3 277,55 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання,

40,24 грн річних у розмірі 3 процентів за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов,

18 392,14 грн втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2016 відкладено розгляд справи на 19.04.2016.

Ухвалою суду від 18.04.2016 вирішено розгляд даної справи продовжити колегіально у складі трьох суддів під головуванням судді Змеула О.А.

18.04.2016 автоматизованою системою призначена судова колегія у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя Змеул О.А., судді Балик В.М. та Болгар Н.В.

Ухвалою колегії суддів у складі головуючого судді Змеула О.А., суддів Балика В.М. та Болгар Н.В. справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2016 відкладено розгляд справи на 18.05.2016.

17.05.2016 Банком подана заява про збільшення розміру позовних вимог про стягнення з Товариства заборгованості, що станом на 26.04.2016 становить 26 009 244,34 доларів США та 316 165 130,71 грн, в тому числі

за кредитним договором № 151213К17 від 21.08.2013 у розмірі 24 164 033,00 дол. США та 299 772 873,88 грн, яка складається із:

14 592 500,00 доларів США - простроченої заборгованості за кредитом;

9 439 053,05 дол. США - прострочених процентів,

226 017 418,40 грн - простроченої комісії за управління кредитом,

11 061 546,05 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту;

36 874 757,03 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів,

21 799 292,24 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

1 754,04 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов,

29 984,59 дол. США - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту;

102 495,36 дол. США - 3 проценти річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів,

1 542 196,29 грн - 3 проценти річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом,

88,77 грн - 3 проценти річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за заміну умов,

2 476 079,18 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом,

258,13 грн втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

за кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 у розмірі 1 760 998,95 доларів США та 13604 172,24 грн, яка складається із:

1 742 483,88 доларів США - прострочених процентів,

6 097 517,81 грн - простроченої комісії за управління кредитом,

6 703 444,52 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів,

671 856,86 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

1 169,36 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов,

18 515,07 доларів США - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів,

47 913,13 грн - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом,

59,18 грн - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

82 383,47 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом,

172,09 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

за кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 в розмірі 84 212,39 доларів США та 2 788 084,60 грн, яка складається із:

83 346,56 доларів США - прострочених процентів,

1 512 123,14 грн - простроченої комісії за управління кредитом,

647 816,69 грн - простроченої комісії за зобов'язання,

324 548,97 грн - пені за несвоєчасну сплату процентів,

162 162,36 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління,

93 757,48 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання,

801,60 грн - пені за несвоєчасну сплату комісії за заміну умов,

865,83 дол. США - 3 проценти річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів,

10 971,94 грн - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом,

6 282,24 грн - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання,

40,24 грн - 3 проценти річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов,

18 000,30 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

11 677,40 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання;

97,77 грн - втрат від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" до початку розгляду господарським судом справи по суті подало зустрічну позовну заяву від 17.02.2016, яка містить наступні вимоги:

визнати недійсним договір про внесення змін № 151214Р27-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014;

визнати недійсним договір про внесення змін № 151213Р20-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151213Р20 від 30.08.2013.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2016 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" від 17.02.2016 для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі № 912/19/16.

Також іншою ухвалою господарського суду від 26.02.2016 року позовну заяву Компанії Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія було прийнято до розгляду як заяву 3-ї особи з самостійними вимогами. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про реєстрацію НЕ 343525 від 22 травня 2015 року правильне найменування третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо договорів про внесення змін до договорів поруки - Компанія Формдрай Лімітед (Formdray limited) (т.3 а.с.52). Втім, у позовній заяві неправильно зазначено переклад її найменування - Формрай Лімітед, НЕ 343525 - Свідоцтво про реєстрацію, але при цьому англійською мовою зазначено найменування так - Formdray limited.

Отже, стороною у справі є Компанія Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо договорів про внесення змін до договорів поруки шляхом подання позову до позивача та первісного відповідача.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року у справі №912/19/16 (головуючий суддя Макаренко Т.В., судді Вавренюк Л.С.. ОСОБА_4В.) провадження у справі по первісному позову припинено, в задоволенні позовних вимог по зустрічному позову відмовлено повністю, в задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанії Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки відмовлено повністю.

Рішення господарського суду по первісному позову мотивовано п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Рішення господарського суду по зустрічному позову мотивовано тим, що як позивачем за зустрічним позовом, так і третьою особою з самостійними вимогами не доведено факту наявності дефекту волі при укладенні оспорюваних договорів.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" задовольнити, визнати недійсним договір про внесення змін №151214Р27-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №151214Р27 від 30.07.2014 року, визнати недійсним договір про внесення змін №15121ЗР20-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №151213Р20 від 30.08.2013 року.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення винесене з порушенням норм чинного законодавства та на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Заявник апеляційної скарги вважає, що договір про внесення змін №151214Р27-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №151214Р27 від 30.07.2014 року та договір про внесення змін №151213Р20-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №151213Р20 від 30.08.2013 року, укладені між Банком та ТОВ «Протеїн-Продакшн» в забезпечення виконання зобов’язань Позичальника - 1 за Генеральною угодою укладений сторонами в порушення норм статей 203, 216, 229 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ «Протеїн-Продакшн», укладаючи вищезазначені договори здійснювало аналіз потенційних ризиків та вивчення сторін (суб’єктів правочину) оцінюючі потенційні ризики та фінансові можливості боржника, оперувало та орієнтувалося на фінансову звітність ПрАТ «Креатив», яка була у вільному доступі станом на кінець 2014 року.

Проте, зазначена інформація не відображала реального фінансового стану ПрАТ «Креатив» станом на 30.06.2015 року.

ПрАТ «Креатив», як стало потім відомо, мав значні фінансові труднощі на момент укладення зазначених договорів про внесення змін до договорів поруки, які в подальшому призвели до невиконання зобов’язань по господарським договорам та зобов'язань перед банківським установами як в Україні так і за кордоном, зокрема і перед AT «Укрексімбанк».

У випадку обізнаності з реальним станом фінансового стану ПрАТ «Креатив» на 30.06.2015 року ТОВ «Протеїн-Продакшн» не укладало б договір про внесення змін №151214Р27-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №151214Р27 від 30.07.2014 року та договір про внесення змін №151213Р20-1 від 30.06.2015 року до договору поруки №15121ЗР20 від 30.08.2013 року або уклало б їх на інших умовах - поручившись за частину боргу та/або надавши поруку за плату, однак внаслідок помилки уклало зазначені договори про внесення змін в існуючій редакції.

Невідповідність фінансової звітності неодноразово стверджувалось в публікаціях і статтях в різних виданнях в мережі інтернет після зміни кінцевий бенефіціарів (власників) компанії Креатив новим керуючим акціонером компанії Рисбеком Токтомушевим, зокрема і з посиланням на аудиторський висновок Kreston GCG (яка представляє в Україні міжнародну мережу Kreston International, одну з провідних світових організацій в галузі аудиторських та консалтингових послуг) відповідно до якої аудитор "Креатива", компанія Kreston GCG встановила схему створення штучної ліквідності компанії-позичальника.

Окрім того, господарським судом було допущено істотне порушення процесуальних прав третьої особі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору справа була розглянута без належного повідомлення учасника процесу про дату та місце судового процесу. Ухвалу про дату та час судового засідання Формдрай Лімітед - третій особі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору не була належним чином направлено на її адресу засобами поштового зв’язку. Натомість повідомлення суд направив на адресу фізичної особи - начеб то представника Формдрай Лімітед (повідомлену AT «Укрексімбанк») без відповідної перевірки вірності такої адреси (лист суд повернувся без вручення адресату).

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" " у відзиві на апеляційну скаргу також просить рішення залишити без змін а апеляційну скаргу без задоволення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" та Компанія Формдрай Лімітед (Formdray limited) відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду на 23.01.2018 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 року розгляд справи було відкладено на 15.02.2018 року.

В судовому засіданні 15.02.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом була оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників позивача та відповідача за первісним позовом, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 року по справі № 914/2618/16, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 року між АТ “Укрексімбанк” (надалі Кредитор та/або Банк), Приватним акціонерним товариством “Креатив”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Завод Модифікованих Жирів”, Приватним підприємством “Еллада”, Приватним акціонерним товариством “Яготинське ХПП” (правонаступником якого є Товариство з додатковою відповідальністю “Яготинське хлібоприймальне підприємство”), Товариством з обмеженою відповідальністю “Протеїн-Продакшн”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Креатив Постач”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Креатив Трейд”, Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіонпродукт-Україна” було укладено Генеральну кредитну угоду № 151308N2 від 17.11.2008 р. із змінами і доповненнями.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та ПрАТ “Креатив” щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності ПрАТ “Креатив”. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного торгово-закупівельної програми по розвитку діяльності ПрАТ “Креатив”, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2. ст. 1 Генеральної угоди).

Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди, кредит - означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності ПрАТ “Креатив” на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених в п. 4.5 ст. 4 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної Генеральної угоди та які є додатками до Генеральної угоди.

Згідно з умовами Генеральної угоди, ПрАТ “Креатив” взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за Кредитними договорами (пп. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди).

В рамках Генеральної угоди, між AT “Укрексімбанк” та ПрАТ “Креатив” було укладено, зокрема:

1.Кредитний договір № 151213К17 від 21.08.2013 р., із змінами і доповненнями (надалі - Кредитний договір № 151213К17).

Пунктом 3.1, та пунктами 3.2.1, 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151213К17, зазначено, що Банком було відкрито ПрАТ “Креатив” відновлювану кредитну лінію в розмірі 87555 000,00 дол. США (Кредит-1), з кінцевим терміном погашення - 20.08.2016 р., зі сплатою процентів за користування в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору №151213К17, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору № 151213 К17.

Відповідно до умов Кредитного договору №151213К17, ПрАТ “Креатив” взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-1, сплачувати проценти за користування Кредитом-1, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором № 151213К17 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору № 151213К17).

2.Кредитний договір № 151214К12 від 10.06.2014 р., із змінами і доповненнями (надалі - Кредитний договір № 151214К12).

На виконання п. 3.1, п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151214К12, Банк відкрив ПрАТ “Креатив” невідновлювану кредитну лінію в розмірі 20000 000,00 дол. США (надалі - Кредит-2), з кінцевим терміном погашення - 09.06.2017 р., зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п.п. 3.2, 3.5 ст. 3 Кредитного договору № 151214К12, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст.3 та ст. 4 Кредитного договору №151214К12.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К12, ПрАТ “Креатив” взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-2, сплачувати проценти за користування Кредитом-2, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151214К12 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору №151214К12).

3.Кредитний договір № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 р., із змінами і доповненнями (надалі - Кредитний договір №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ).

На виконання п. 2.1 ст. 2 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, Банк відкрив ПрАТ “Креатив” невідновлювану кредитну лінію в розмірі 5266437,00 дол. США (надалі - Кредит-3), з кінцевим терміном погашення - 18.09.2019, зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та в розмірі, встановлених п.3.1 ст. 3 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХ1М, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому п. 3.2 ст.3 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, ПрАТ “Креатив” взяв на себе зобов'язання погашати Кредит-3, сплачувати проценти за користування Кредитом-3, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобов'язання за Кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ (п. 2.6 ст. 2, п.п.3.1, 3.2, ст. 3 та ст. 6 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ).

Відкриття АТ “Укрексімбанк” ПрАТ “Креатив” кредитних ліній (надання Кредитів) відображено на відповідних рахунках ПрАТ “Креатив”, відкритих на виконання умов зазначених Кредитних договорів (докази видачі кредитних коштів долучено до матеріалів справи).

Відповідно до положень пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитних договорів, ПрАТ “Креатив” зобов'язався погасити Кредит у строк визначений Кредитним договором. Однак, ПрАТ “Креатив” не виконав дане зобов'язання у встановлений строк, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість щодо погашення Кредиту.

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 та п. 7.2 ст. 7 Кредитних договорів, у разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором ПрАТ “Креатив” сплачує Банку пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що ПрАТ “Креатив” порушено зобов'язання за Кредитними договорами, Банком нараховано пеню на суму заборгованості за кредитом, процентами та комісіями.

У зв'язку з несплатою процентів за користування кредитом у строки, встановлені Кредитними договорами, а також несвоєчасним погашенням кредиту, Банком, у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України, нараховано 3% річних на суму простроченої заборгованості за кредитом, прострочених процентів та комісій, а також інфляційні в зв'язку з несвоєчасною сплатою комісій.

У зв'язку з невиконанням ПрАТ “Креатив” зобов'язань за Кредитними договорами, згідно розрахунку Банку, у ПрАТ “Креатив” станом на 01.11.2016 р. виникла заборгованість на загальну суму 126 607 739,68 дол. США та 681 583 405,01 грн., яка складається із:

1. Заборгованості за Кредитним договором № 151214К12 від 10.06.2014 р. в розмірі 22840973,96 дол. США та 22746126,19 грн. (з яких: 20000000,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 2816678,32 дол. США - прострочені проценти; 13378727,04 грн. прострочена комісія за управління кредитом; 8106795,62 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 907479,03 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління; 1169,36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; 24295,64 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів; 69342,87 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 59,18 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов; 282725,18 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 172,09 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов).

2. Заборгованості за Кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014 р. в розмірі 1046012,03 дол. США та 5673356,13 грн. (з яких: 910000,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 134851,02 дол. США - прострочені проценти; 3570565,31 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; 1237359,03 грн. - прострочена комісія за зобов'язання; 392600,65 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 226439,37 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління; 116529,74 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання; 801,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; 1161,01 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів; 16567,34 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 8664,06 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання; 40,24 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов; 69346,54 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 34540,02 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання; 97,77 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов).

3. Заборгованості за Кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 р. в розмірі 102720753,69 дол. США та 653163922,69 грн. (з яких: 87555000,00 дол. США - прострочена заборгованість за кредитом; 14903944,34 дол. США - прострочені проценти; 523503 921,96 грн. - прострочена комісія за управління кредитом; 41934949,52 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 44176786,79 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів; 31327329,68 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління; 1754,04 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов; 127983,40 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасним погашенням кредиту; 133825,95 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів; 2349597,06 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 88,77 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов; 9869753,00 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом; 258,13 грн. - витрати від інфляції у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов).

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушення зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). При цьому, ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Для забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ “Креатив” за Генеральною угодою, зокрема, укладено Договір поруки № 151214Р27 від 30.07.2014 р. між АТ “Укрексімбанк”, ПрАТ “Креатив”, ТОВ “Регіонпродукт-Україна” та ТОВ “Протеїн-продакшн” (надалі - Договір поруки-1).

В забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ “Креатив” за Кредитним договором № 151213К17, зокрема, укладено Договір поруки №151213Р20 від 21.08.2013 р. між АТ “Укрексімбанк”, ПрАТ “Креатив” та ТОВ “Протеїн-продакшн”(надалі - Договір поруки-2).

Відповідно до умов п. 3.1. зазначених Договорів поруки, Поручитель (ТОВ “Протеїн-продакшн”) взяв на себе обов'язок солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання ПрАТ “Креатив” зобов'язання за Кредитним договором щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту (надалі - Основне зобов'язання).

Положенням п. 3.2. Договорів поруки встановлено, що у випадку невиконання ПрАТ “Креатив” Основного зобов'язання Банк має право вимагати виконання цих зобов'язань у Поручителя та/або ПрАТ “Креатив”, як у солідарних боржників.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частинами 1 та 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Відповідно до 541 Цивільного кодексу України, солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Згідно з ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань ПрАТ “Креатив” за Кредитними договорами, укладеними в рамках Генеральної угоди, між АТ “Укрексімбанк” та ТОВ “Протеїн-продакшн” укладено: Іпотечний договір №151214Z33 від 31.07.2014 р. (надалі - Іпотечний договір); Договір застави № 151214Z34 від 31.07.2014 р. (надалі - Договір застави).

У відповідності до умов Іпотечного договору, вимоги АТ “Укрексімбанк”, що випливають з Генеральної угоди з усіма чинними Кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються є Додатками до Генеральної угоди, та є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ, забезпечуються іпотекою.

Предметом іпотеки за Іпотечним договором - є нерухоме майно, що належить іпотекодавцю (ТОВ “Протеїн-продакшн”) - комплекс будівель, який розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, смт. Нове, вулиця Ливарна, будинок 10.

У відповідності до умов Договору застави, вимоги АТ “Укрексімбанк”, що випливають з Генеральної угоди з усіма чинними кредитними договорами, які укладаються в рамках Генеральної угоди, їй підпорядковуються є Додатками до Генеральної угоди, та є невід'ємними її частинами та складають єдиний документ забезпечуються заставою. Предметом застави за Договором застави є виробниче обладнання, що знаходиться у власному комплексі заставодавця (ТОВ “Протеїн-продакшн”) за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вулиця Ливарна, будинок 10, або в будь-якому іншому місці, де фактично знаходиться заставне майно чи його частина, в разі зміни місцезнаходження при виникненні ситуації, коли виникла загроза втрати предмету застави.

Відповідно до ст. 3 Іпотечного договору та ст. 4 Договору застави, Банк не рідше ніж раз на рік здійснює перегляд заставної вартості предмету іпотеки та застави відповідно. У разі зміни заставної вартості за результатом її перегляду, Банк направляє іпотекодавцю (заставодавцю) повідомлення про нову заставну вартість предмету іпотеки/застави. З дня відправлення такого повідомлення, заставною вартістю предмету іпотеки/застави вважається заставна вартість, зазначена у відповідному повідомленні.

Відповідно до листа AT “Укрексімбанк” № 195-03/722 від 08.06.2016 року була змінена заставна вартість предмету іпотеки/застави та на день подання заяви з вимогами до боржника становить: заставна вартість предмету іпотеки - 402601082,00 грн.; заставна вартість предмету застави - 593054678,00 грн.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Статтею 1 Закону України “Про заставу” встановлено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Статтею 1 Закону України “Про іпотеку” визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи наведене, ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 року по справі № 914/2618/16, було залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 року встановлено, що вимоги АТ “Укрексімбанк” до ТОВ “Протеїн-продакшн” на суму 3 917 499 571 грн. 30 коп. (у тому числі пеня у розмірі 127 192 635 грн. 40 коп.) обґрунтовані, підтвердженні належними доказами та підлягають визнанню судом.

При цьому, вимоги АТ “Укрексімбанк” до ТОВ “Протеїн-продакшн” на суму 995 655 760 грн. 00 коп. є вимогами, що забезпечені заставою майна боржника, відповідно до умов Іпотечного договору №151214Z33 від 31.07.2014 р. та Договору застави № 151214Z34 від 31.07.2014 р.

Отже, Господарським судом Львівської області у справі № 914/2618/16 про банкрутство ТОВ "Протеїн-Продакшн" ухвалою від 22.12.2016 року було затверджено реєстр вимог кредиторів, серед яких визнано вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 3 917 499 571,30 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 року по справі № 914/2618/16 залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2017 року ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.12.2016 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.04.2017 року по справі № 914/2618/16 було залишено без змін, відтак остання набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз’яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову (ч. 3 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення частин першої - четвертої цієї статті не застосовуються до позовів за вимогами кредиторів, на які не поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів. Але відповідно до першого-другого абзаців ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Отже мораторій не розповсюджується у разі звернення стягнення на заставлене майно у немайнових спорах, а у даній справі спір майновий і на таке заставлене майно розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Таку ж правову позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року у справі № 912/408/16.

З урахуванням викладеного господарським судом припинено провадження по первісному позову.

З урахуванням викладеного, господарським судом підставно припинено провадження у справі за первісним позовом, оскільки заяву ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання кредиторських вимог до ТОВ "Протеїн-Продакшн" саме в частині вимог, що є предметом розгляду за первісним позовом у даній справі, у справі № 914/2618/16 задоволено.

Вищезазначені обставини сторонами не оспорюються.

30.06.2015 року між АТ “Укрексімбанк”, ПрАТ “Креатив”, ТОВ “Регіонпродукт-Україна” та ТОВ “Протеїн-продакшн” було укладено Договір про внесення змін № 151214Р27-1 до Договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014 р. (копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до умов зазначеного Договору про внесення змін, ТОВ “Протеїн-продакшн” (Поручитель) підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами, що були внесені до Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008 р. після дати укладання Договору поруки, починаючи з Додаткової угоди № 151308N2-31 від 30.07.2014 р. до додаткової угоди № 151308N2-32 від 22.08.2014 р. (п. 1 Договору про внесення змін). Поручитель (ТОВ “Протеїн-продакшн”) підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма умовами кредитних договорів, що були укладені в рамках Генеральної угоди, а саме: кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 р., кредитного договору № 151214К12 від 10.06.2014 р., кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17ЕХІМ від 19.09.2014 р. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами до: кредитного договору № 151213К17 від 21.08.2013 р. починаючи з додаткового договору № 151213К17-20 від 22.08.2014р. до додаткового договору № 151213К17-25 від 30.06.2015 р.; кредитного договору № 151214К12 від 10.06.2014 р. починаючи з додаткового договору № 151214К12-1 від 22.08.2014 р. до додаткового договору № 151214К12-2 від 30.06.2015 р.; кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17ЕХІМ від 19.09.2014 р. починаючи з додаткового договору № 151214К16/ЕЕР-17ЕХІМ-1 від 02.12.2014 р. до додаткового договору № 151214К16/ЕЕР-17ЕХІМ-2 від 30.06.2015 р. (п. 2 Договору про внесення змін). Поручитель (ТОВ “Протеїн-продакшн”) підтверджує, що зміни, які були внесені після укладання Договору поруки до Генеральної угоди та кредитних договорів, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Договору про внесення змін, вносились за його попередньою згодою (п. 3 Договору про внесення змін).Поручитель (ТОВ “Протеїн-продакшн”) підтверджує, що після укладання кредитних договорів № 151213К17 від 21.08.2013 р., № 151214К12 від 10.06.2014 р., № 151214К16/ЕЕР-17ЕХІМ від 19.09.2014 р. та внесення до них та до Генеральної угоди змін, зазначених у п. 1 та п. 2 цього Договору про внесення змін, порука, надана згідно Договору поруки, залишається чинною (п. 4 Договору про внесення змін).

30.06.2015 р. між АТ “Укрексімбанк”, ПрАТ “Креатив” та ТОВ “Протеїн-продакшн” було укладено Договір про внесення змін № 151213Р20-1 до Договору поруки № 151213Р20 від 21.08.2013 р.

Відповідно до умов зазначеного Договору про внесення змін, ТОВ “Протеїн-продакшн” (Поручитель) підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами, що були внесені до Кредитної Угоди після дати укладання Договору поруки, починаючи з додаткового договору № 151213К17-1 від 28.08.2013 р. до додаткового договору № 151213К17-25 від 30.06.2015 р. (п. 1 Договору про внесення змін). Поручитель (“Протеїн-продакшн”) підтверджує, що всі зміни, які були внесені до Кредитної Угоди після укладання Договору поруки, вносились за його попередньою згодою (п. 2 Договору про внесення змін). Поручитель (ТОВ “Протеїн-продакшн”) підтверджує, що після укладання Кредитної Угоди та внесення до неї змін, зазначених у п. 1 цього Договору про внесення змін, порука, надана згідно Договору поруки, залишається чинною (п. 3 Договору про внесення змін).

Таким чином, ТОВ “Протеїн-продакшн” підтверджено, що всі зміни, які вносились до Генеральної угоди та Кредитних договорів, укладених в межах Генеральної угоди, у тому числі щодо збільшення процентної ставки, вносились за попередньою згодою ТОВ “Протеїн-продакшн”. Більше того, ТОВ “Протеїн-продакшн” підтверджено, що після укладання Кредитних договорів в рамках Генеральної угоди та внесення змін до таких Кредитних договорів та до Генеральної угоди, порука, надана згідно Договорів поруки, залишається чинною.

ТОВ “Протеїн-продакшн” та Компанія Формрай Лімітед (Formdray limited) просили визнати Договір про внесення змін № 151214Р27-1 від 30.06.2015 р. до Договору поруки №151214Р27 від 30.07.2014 р. та Договір про внесення змін № 151213Р20-1 від 30.06.2015 р. до Договору поруки № 151213Р20 від 21.08.2013 р. недійсними.

Як на підставу своїх позовних вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вищезазначені договори укладені сторонами в порушення норм статей 203, 216, 229 Цивільного кодексу України, оскільки він здійснений під впливом помилки та посилається на наявність дефекту волі.

Зокрема, як зазначено у зустрічній позовній заяві, ТОВ "Протеїн-Продакшн", укладаючи договори про внесення змін, здійснювало аналіз потенційних ризиків та вивчення сторін (суб'єктів правочину), оцінюючи потенційні ризики та фінансові можливості боржника. Однак, на час укладення зазначених договорів поруки ТОВ "Протеїн-Продакшн" оперував та орієнтувався на фінансову звітність ПрАТ "Креатив", яка була у вільному доступі на кінець 2014 року. Проте, зазначена інформація не відображала реального фінансового стану ПрАТ "Креатив" станом на 30.06.15 року. У випадку обізнаності з реальним фінансовим станом ПрАТ "Креатив" позивач за зустрічним позовом, за його твердженням, укладав би вищезазначені договори у іншій редакції.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що як позивачем за зустрічним позовом, так і третьою особою з самостійними вимогами не доведено факту наявності дефекту волі при укладенні оспорюваних договорів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову) (п. 2.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. “Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними”).

Як зазначено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. N 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину. прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо.

Обставини, з приводу яких помилилася сторона правочину, мають існувати на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно трапилась і що вона має істотне значення. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на Позивача за зустрічним позовом.

Колегія суддів констатує, що згідно п. 7.5 Договорів поруки послуга щодо надання поруки Поручителем за цим договором є безоплатною.

Доводи апеляційної скарги про те, що у випадку обізнаності з реальним станом фінансового стану ПрАТ «Креатив» на 30.06.2015 ТОВ «Протеїн-Продакшн» не уклало б договір про внесення змін №151214Р27-1 від 30.06.2015 до Договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014 та договір про внесення змін №151213Р20-1 від 30.06.201565 року до Договору поруки № 151213Р20 від 30.08.2013 або уклало б їх на інших умовах - поручившись за частину боргу та/або надавши поруку за плату, однак внаслідок помилки уклало зазначені договори про внесення змін в існуючій редакції, є безпідставними, оскільки не мас правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв’язку з якими особа вчиняє правочин), зокрема, щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Крім того, наявність факту навмисного введення однією із сторін іншої сторони в оману щодо обставин, які мають істотне значення, одночасно виключає наявність факту помилки щодо таких обставин.

Обгрунтовуючи свої доводи стосовно визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що вказані договори укладені внаслідок помилки та шляхом введення його в оману.

Відповідно до статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 ЦК України), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Пунктами 2.1, 2.9, 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від

№11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" (із змінами і доповненнями) також роз'яснено, що у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Таким чином, скаржник повинен був довести, що при укладанні договорів про внесення змін до договорів поруки він неправильно сприймав предмет зазначених угод чи інші істотні умови, що вплинуло на його волевиявлення, враховуючи, що предмет договорів зазначено в самих Договорах поруки, що не оскаржуються та є чинними.

Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мани істотне значення для правочину (наприклад, У зв'язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі).

При цьому особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача - АТ «Укрексімбанк», та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Суб'єктом введення в оману є сторона правочину, - як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Аналогічні рекомендації містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Крім того, у п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 (із змінами і доповненнями) роз'яснено, що за загальним правилом невиконання чи неналежне виконання правочину не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання правочину недійсним. У такому разі заінтересована сторона має право вимагати розірвання договору або застосування інших передбачених законом наслідків, а не визнання правочину недійсним.

Відтак, оскільки між сторонами укладено договори про внесення змін до договорів поруки, колегія суддів вважає неспроможними доводи скаржника щодо укладення спірних договорів, як під впливом помилки, так і під впливом обману. Крім цього, скаржником не надано доказів в підтвердження обставин, зокрема, замовчування іншою стороною реального фінансового стану ПрАТ «Креатив».

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини не мають своїм наслідком визнання договорів про внесення змін до договорів поруки недійсним на підставі положень ст.ст. 203, 215, 229 - 233 ЦК України, оскільки ТОВ «Протеїн-Продакшн» не навів фактів та не надав жодного доказу на підтвердження порушень охоронюваних законом прав скаржника з боку АТ «Укрексімбанк», а також фактів укладення спірних договорів про внесення змін до договорів поруки під впливом помилки/обману і не надав належних та допустимих доказів на підтвердження викладених доводів в апеляційних скаргах.

Таким чином, оскільки скаржником не доведено відповідно до вимог ст. ст. 73, 74 ГПК України наявність підстав для визнання спірних договорів недійсними у судовому порядку на підставі ст. ст. 203, 215, 229 - 233 ЦК України, то суд правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про неналежне повідомлення господарським судом третю особу, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Компанію Формдрай Лімітед про час та місце судового засідання в силу наступного.

Відповідно до пунктів 2.6.7., 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року №28, процесуальні документи надсилаються учасникам судового процесу у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України; оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи. Згідно з пунктом 2.6.15. цієї Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали від 13.11.2017 року у даній справі були надіслані господарським судом усім учасникам судового процесу на адреси, які містяться, зокрема, в матеріалах справи, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні цієї ухвали.

До позовної заяви третьою особи, підписаної представником позивача ОСОБА_5, громадянином України, власником паспорту ЕЯО11436, виданого 23 січня 2014 року органом 3502, додано довіреність, що підтверджує повноваження представника позивача, зокрема, представляти Компанію в українських судах, отримувати копії судових рішень; для виконання вищевказаних дій має право отримувати, подавати та підписувати документи, а також здійснювати дії, необхідні для належного виконання повноважень, зазначеній у цій довіреності; звітувати перед компанією протягом тридцяти днів про всі дії, здійсненні Довіреною особою від імені Компанії, а також надавати документальне підтвердження таких дій на адресу зареєстрованого офісу компанії протягом тридцяти днів для затвердження (т. 3 а.с. 42-45).

Згідно відповіді Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області від 12.03.2016 №1/2702 ОСОБА_5, 23 січня 2014 року документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії ЕК №011436, орган видачі 3502, підставою для оформлення зазначеного паспортного документу був паспорт громадянина України серії ЕА №345655, виданий 30 жовтня 1997 року Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області (т. 3 а.с. 150).

Згідно профайла адвоката з єдиного державного реєстру адвокатів адреса робочого місця ОСОБА_5: 25006, АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 153).

Отже, належним повідомленням позивача за зустрічною позовною заявою є наступна, з урахуванням змін назв міста та вулиць, поштова адреса: 25006, АДРЕСА_2.

Саме на цю адресу господарським судом направлялись відповідні ухвали.

З огляду на викладене, господарський суд прийшов до правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду даної справи, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме: щодо участі в засіданні суду, яке (як і інші права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов'язком сторони (третьої особи).

До речі, колегія суддів зауважує, що сама третя особа із самостійними вимогами Компанія Формдрай Лімітед не зверталася до суду з апеляційною скаргою та не заявляла, про позбавлення її можливості реалізації своїх процесуальних прав, порушення засад рівності та змагальності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, у зв’язку з розглядом справи за її відсутності.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянув у судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності і керуючись законом, який регулює спірні правовідносини, дійшов обґрунтованого висновку про повне задоволення позовних вимог. Тому передбачених статтями 277-279 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.11.2017 року у справі № 912/19/16 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.02.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін