Рішення № 72252547, 15.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2018 р.Справа № 922/4022/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю "Харківобленерго" м. Харків до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, м. Харків про стягнення коштів 1095,05 грн. за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_2, довіреність №01-16/2306 від 24.04.14;

відповідача: ОСОБА_3, довіреність №129 від 29.12.17.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна компанія ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача – Головного територіального управління юстиції у Харківській області про стягнення 1095,05 грн. з яких:

108,98 грн. пеня нарахована за грудень 2016, лютий 2017, березень 2017, квітень 2017, травень 2017.

986,07 грн. індекс інфляції за нарахований в квітні 2015, травні 2015, червні 2015, липні 2015, жовтні 2015, грудні 2015, січні 2016, лютому 2016, квітні 2016, березні 2017.

Позов обґрунтовано з посиланням на прострочення відповідачем виконання своїх зобовязань щодо сплати спожитої електричної енергії за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії від 29.07.2004 р. № 56-269.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.12.2017 зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.12.2017 .

У звязку з набранням чинності Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції, ухвалою господарського суду Харківської області від 26.12.2017 р. позовну заяву Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті на 18.01.2018 .

Протокольною ухвалою суду від 18.01.2018 розгляд справи було відкладено на 23.01.2018.

В процесі розгляду справи відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх.244 від 04.01.2018), як на підставу не визнання позовних вимог, посилався на те, що по-перше, кошти за спожиту електричну енергію були сплачені відповідачем вчасно; по –друге, позивачем не було повідомлено відповідача про зміну тарифів та необхідність укладання додаткової угоди і лише 24 квітня 2017 року було підписано додаткову угоду щодо зміни ціни на березень-квітень 2017 року; по- третє, позивачем не було направлено на адресу відповідача рахунків на оплату пені та індексу інфляції; по-четверте, погашення кредиторської заборгованості за рахунок коштів державного бюджету здійснюється відповідачем в межах затверджених кошторисних призначень та фактично виділених бюджетних асигнувань відповідно до чинного законодавства.

17.01.2018 від позивача до суду надійшли письмові заперечення на відзив (вх.№1317) в яких позивач вказує на те, що відповідач невчасно розрахувався за спожиту електроенергію, нарахування пені було здійснено у відповідності до умов договору, а відсутність бюджетного фінансування не виправдовує бездіяльність відповідача та не звільняє останнього від обов’язку здійснювати вчасну оплату за договором без наявності відповідного бюджетного асигнування.

23.01.2018 та 08.02.2018 у судовому засіданні оголошувалась перерва.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував повністю на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

29.07.2004 між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 56-269. Відповідно до п. 1, 2 договору, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатковими угодами до договору, що є його невід'ємними частинами. Під час виконання умов цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Споживач зобов'язується, зокрема, своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 2 "Порядок розрахунку" (п.п. 2.2, 2.2.5 договору).

Згідно п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктом 2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 2 "Порядок розрахунків" споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, 3% річних та індекс інфляції. Сума пені нараховуються споживачу з дати остаточного розрахунку, зазначеного в додатку № 2 "Порядок розрахунків", до дня ліквідації заборгованості включно та зазначається в рахунку окремою строкою.

Відповідно до додатку № 2 до спірного договору, розрахунковий період встановлено споживачу 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Споживач кожного останнього дня розрахункового періоду самостійно проводить зняття показів розрахункових приладів та надає постачальнику звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії за встановленою формою (додаток № 9 до договору "Звіт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії". Якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підставі постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом споживача та постачальника 1 числа місяця; ці показання фіксуються в додатку № 9А "Акт про обсяги спожитої за розрахунковий період електричної енергії на підстанціях АК «Харківобленерго» до договору про постачання електричної енергії. Інспектор РВЕ повідомляє споживачу точний час проведення зняття показань. У разі відсутності споживача при проведенні зняття показань приладів обліку "Двосторонній акт фіксації показань приладів обліку на об'єктах РЕМ" вважається дійсним за наявності підписів представників РЕМ (РРЕМ) та РВЕ скріпленими відповідними печатками.

Звіт про обсяги переданої субспожитої електричної енергії ним узгоджується з основним споживачем.

Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця (п.п. 1, 2 додатку № 2 до договору).

Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі встановленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком № 20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання. В разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення (п.п. 4.5, 5 додатку № 2 до спірного договору).

У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням індексу інфляції (п. 6 додатку № 2 до спірного договору).

Облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником шляхом розрахунку згідно з вимогами ПКЕЕ, "Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією", затвердженої відповідно постановою НКРЕ України (п. 7.1 договору)

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2004 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.11 договору).

На підставі вказаного договору, позивач здійснював постачання електричної енергії відповідачу, але останній належним чином не виконував свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості отриманої електричної енергії, у зв'язку з чим позивачем проведено нарахування пені та інфляційних втрат, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 6 ЦК України внормовано, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

В розумінні ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Водночас, за статтями 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), визнається, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як було зазначено вище, Порядком проведення розрахунків встановлено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 25 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

З наявної в матеріалах справи копії реєстрації видачі рахунків вбачається, що рахунок за використану електричну енергію за листопад 2016 року на суму 2051,84 грн був отриманий відповідачем 24.11.2016, строк оплати рахунка встановлений до 02.12.2016, проте відповідачем за платіжним дорученням №2047 сплачено рахунок тільки 08.12.2016.

Рахунок за використану електричну енергію за січень 2017 у сумі 1387,00 грн був отриманий відповідачем 24.01.2017, строк оплати рахунка встановлений до 01.02.2017, проте відповідачем за платіжним дорученням №235 сплачено рахунок 15.03.2017.

Рахунок за використану електричну енергію за лютий 2017 у сумі 1687,32 грн був отриманий відповідачем 24.02.2017, строк оплати рахунка встановлений до 04.03.2017, проте відповідачем за платіжним дорученням №311 сплачено рахунок 28.03.2017.

Пунктом 4.2.1 договору про постачання електричної енергії №26-269 від 29.07.2004, сторонами передбачено відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

За таких обставин, суд вважає доводи позивача про покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати пені у розмірі 108,98 грн правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що в п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України" № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобовязань зі сплати спожитої електроенергії в певні періоди часу підтверджується матеріалами справи, та відповідачем не спростовано.

Розглянувши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд констатує, що останній позивачем здійснено арифметично вірно та з дотриманням вимог чинного законодавства. За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 986,07 грн інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача зазначених у відзиві на позовну заяву (вх.№244 від 04.01.2018) та відхиляє їх з огляду на наступне. Предметом даного спору є стягнення пені та інфляційних втрат, як наслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 56-269 від 29.07.2004, виконання умов якого є обов'язковими згідно до вимог ст. 629 ЦК України. Крім того, вимогами ст. 625 ЦК України не передбачено обов'язку позивача направляти на адресу відповідача рахунки на оплату пені та інфляційних втрат, на підставі якої позивачем пред'явлено до стягнення пеню та інфляційні втрати, а відсутність асигнувань (кошторисних призначень) не є підставою для непроведення розрахунків.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Харківській області (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 16, п/р 35210001005413 ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 34859512) на користь акціонерної компанії "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р 26005474695 в АТ "ОСОБА_4 Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00131954) 108 грн 98 коп пені, 986 грн 07 коп інфляційних та 1600 грн 00 коп судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення до Харківського апеляційного господарського суду.

Рішення буде розміщено на сайті судової влади за адресою: http://court/gov.ua

Повне рішення складено 19.02.2018 р.

Суддя ОСОБА_1