Ухвала суду № 72251980, 19.02.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

19.02.2018 м. ХарківСправа № 922/3459/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна", юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, буд. 1; фактична адреса: 08171, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Хотів, вул. Промислова, 3-б, код ЄДРПОУ 37311013; до фізичної особи-підприємця Мокрого Дениса Володимировича, АДРЕСА_1 код НОМЕР_1 про стягнення 4044,84грн. учасники справи у судове засідання не з'явились

ВСТАНОВИВ:

07.02.2018 р. державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області із заявою (вх.№3493), в якій просить суд:

1. поновити строк пред'явлення наказу у даній справі до виконання;

2. видати дублікат наказу у даній справі.

Заява обгрунтована тим, що постановою державного виконавця від 27.06.2014 р. наказ з примусового виконання рішення суду у даній справі у виконавчому провадженні №40611364 повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а виконавче провадження - завершено. Втім, державним виконавцем було встановлено, що фактично наказ у даній справі стягувачу не направлявся та був втрачений, про що складено довідку.

І. Дослідивши матеріали вказаної заяви, суд встановив наступне.

1. Рішення суду у даній справі від 04.09.2013 р. стягнуто з фізичної особи-підприємця Мокрого Дениса Володимировича (боржник) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Світ Інструменту Україна" (стягувач) суму основного боргу за договором поставки №206/12 від 08.02.2012р. в розмірі 3968,83грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 631,77грн. та 1720,50грн. витрат зі сплати судового збору.

2. 17.09.2013 р. на примусове виконання рішення суду у даній справі було видано відповідний судовий наказ.

3. 16.10.2013 р. стягувач пред'явив для наказ у даній справі для примусового виконання рішення до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (наразі Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ Харківської області).

4. 16.10.2013 р. було відкрите виконавче провадження №40611364 з примусового виконання рішення суду у даній справі.

5. 27.06.2014 р., у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу; строк для повторного пред'явлення наказу до виконання встановлено стягувачу - до 27.06.2015 р.

6. Стягувач звернувся до державного виконавця із запитом, в якому повідомив, що постанову про повернення виконавчого документа стягувачу та сам виконавчий документ (наказ з примусового виконання рішення у даній справі) - він не отримував.

7. Державним виконавцем, за наслідками перевірки Журналів обліку виконавчих проваджень, було встановлено, що наказ з примусового виконання рішення у даній справі фактично стягувачу дійсно не направлявся та наразі є втраченим. Про відповідні обставини державним виконавцем складено та надано до суду відповідну Довідку про втрату виконавчого документа.

8. Наразі в матеріалах справи відсутні докази виконання рішення суду у даній справі; строк пред'явлення наказу до виконання є вичерпаним з 28.06.2015 р.

ІІ. Надаючи матеріально-правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням принципу обов'язковості виконання рішень.

Принцип обов'язковості судового рішення також закріплено в ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 18 ГПК України.

Згідно з п. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції провадження з виконання судових рішень є самостійною і невід'ємною частиною судового розгляду, невід'ємною стадією процесу правосуддя, про що зазначено в численних Рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема: у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997 р., у справі Ромашов проти України від 27.07.2004 р., у справі Дубенко проти України від 11.01.2005 р. та ін.

В справі Шмалько проти України Європейський суд зазначив, право на суд, яке закріплене у ч. 1 ст. 6 Конвенції, було б лише ілюзією, якщо б держави допускали такий стан речей, коли остаточні рішення національних судів залишалися б невиконаними. Суд звернувся до положень, сформульованих у його попередніх аналогічних справах, зазначаючи, що тлумачення ч. 1 ст. 6 Конвенції винятково як такої, що стосується лише доступу до суду та процедури розгляду справи у суді, було б несумісним із принципом верховенства права, який держави-учасниці зобов'язались дотримувати, ратифікуючи Конвенцію.

З наведеного вбачається, що право на суд реально забезпечується лише фактичним виконанням рішення суду, що може бути досягнуто, зокрема, під час виконавчого провадження.

Обставини свідчать, що рішення суду у даній справі від 04.09.2013 р., яке набрало законної сили 17.09.2013 р. - станом на 07.02.2018 р. - не виконане.

Строк для пред'явлення наказу до примусового виконання наразі є пропущеним, оскільки сплинув ще 28.06.2015 р. Такий строк є пропущеним з причин, не залежних від волі (дій/бездіяльності) стягувача. Адже про факт завершення виконавчого провадження стягувача повідомлено не було; наказ у даній справі державним виконавцем йому фактично не повертався та був ним втрачений.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України, уразі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

За таких обставин, причини пропуску пред'явлення наказу у даній справі до примусового виконання суд визнає поважними, та з метою забезпечення стягувачу гарантованого Конвенцією права на суд, а також з метою забезпечення принципу обов'язковості судового рішення - суд задовольняє заяву державного виконавця про поновлення строку для пред'явлення наказу у даній справі до виконання.

Відповідно до п. 19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

З огляду на вказану норму, враховуючи втрату наказу у даній справі та поновлення строку для його пред'явлення - суд також задовольняє заяву державногов частині видачі дублікату судового наказу у даній справі.

Керуючись ст.ст. 232-235, 329, п. 19.4 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харків ГТУЮ Харківської області (вх.№3493 від 07.02.2018 р. - задовольнити.

Поновити строк пред'явлення наказу у даній справі до виконання.

Видати дублікат наказу у даній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного господарського суду в строки та порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.

Ухвалу підписано 19.02.2018 року.

Суддя Н.А. Новікова